Медичні працівники та капелани чисельно долучилися до Всеукраїнської онлайн-прощі до Крехова
Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я 13 червня 2020 року провела VIIІ Всеукраїнську прощу медичних працівників до Крехова, під гаслом: «Моє милосердя змінює світ».
Через карантинні обмеження прощу провели у форматі онлайн. Проте фізично взяли участь голови єпархіяльних комісій душпастирства охорони здоров’я, медичні капелани та представники медичних працівників.
Архиєрейську Літургію очолив владика Степан Сус, куріальний єпископ Києво-Галицького Верховного Архиєпископа УГКЦ.
«Дорогі медичні працівники, а також усі, хто з нами молиться, зокрема, дорогі капелани, ваше покликання є дуже особливим: бути руками Бога у цьому світі. Ви покликані бути руками Божого милосердя і доброти», - наголосив у своєму звернені до медиків архиєрей.
«Наше служіння пов’язане з великою любов’ю і жертвою. Бо ті, що люблять, також жертвують, і вони потребують підтримки. Нехай, Господь завжди береже нас у своїй ласці і благодаті, щоб ми ніколи не опускали своїх рук. Щоб ми ніколи не чули втоми, але відчували те, що відчув цей хірург під час операції: Бог є зі мною, Він веде моїми руками, щоб я робив добро і зціляв людей у цьому світі”, - побажав владика Степан.
По закінченні Святої Літургії до медичних працівників з вітальним словом звернулася Голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я сестра Севастіяна Карватська:
«Від імені Патріаршої Комісії у справах охорони здоров’я щиросердечно вітаю вас на цій восьмій Всеукраїнській прощі медичних працівників. Цього року, у час великих і важких обставин війни, політичної непевності, економічної кризи та тривалої пандемії милосердний Господь зібрав нас, безпосередньо і через посередництво інтернет-трансляції, перед Верхратською чудотворною іконою Пресвятої Богородиці в старовинному монастирі отців Василіян у Крехові», - зауважила сестра Севастіяна
«У давні часи освічені і підготовлені лікарі були залишені для того, щоб лікувати людей цілком в домашніх умовах. З плином часу медицина стала більш доступною, особливо коли з’явилися публічні чернечі згромадження. Одними з перших помічниць стали сестри-монахині, які супроводжували хворих та лікарів, звідси назва для такого служіння закоренилася в різних культурах — „сестра милосердя“. Навіть коли в часи епідемій та війн, туди вступали заможні жінки, вони одягали простий одяг, який нагадував чернечий. Під час пандемії на плечі медпрацівників звалилася не тільки відповідальність, але й справжня небезпека. Медичні сестри та брати подібні до милосердного самарянина — вони перші поспішають у критичну мить, стають містком між лікарем та хворим», — каже голова Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я с. Севастіяна Карвацька. Вона подякувала усім медпрацівникам і побажала Божого благословення, поваги та здоров’я.
«З нагоди цієї прощі, з усього серця всім медичним працівникам – лікарям, фармацевтам, молодшому персоналу, працівникам медичних установ, а, оскільки цей рік – рік медичної сестри, то особливо всім фахівцям цієї професії: жінкам і чоловікам – бажаємо насамперед рясного Божого благословення за молитвами Пресвятої Богородиці і святих, а також міцного здоров’я, життєвого благополуччя, сімейного щастя. Запевняємо про постійну молитву за вас і окремо бажаємо поваги і розуміння з боку керівництва, пацієнтів та суспільства, щоб ваша праця була адекватно оцінювана та відповідно оплачувана, а ви отримували від своєї праці задоволення і духовну радість», - побажала Голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я.
Далі від імені міського голови Львова, пана Андрія Садового, представник Львівської Міської Ради пан Василь Дорош вручив відзнаки від міського голови особам, які доклали багато зусиль для боротьби з коронавірусом. Зокрема Голову Патріаршої Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я сестру Севастіяну Карватську відзначили нагородою «Почесний знак Святого Юрія». Також подякою Міського Голови Львова нагородили пані Мирославу Полець секретаря-референта голови Комісії.
Медичним працівникам вручили подяки від Блаженнішого Святослава Отця і Глави УГКЦ.
Захід транслювався на ютуб-каналі Живого Телебачення.
Довідка
Крехівський монастир св. Миколая – відомий в історії релігійний та культурний центр, що перетворився за останні роки в значний осередок релігійного та пізнавального туризму. Монастир розташований за 12 км від м. Жовкви і за 3 км від с. Крехова, серед вкритих буково-сосновими лісами пагорбів Розточчя, в підніжжі гори Побійної. Він являє собою комплекс, до якого входять церква св. Миколая, дзвіниця, корпуси келій, господарські будівлі та давні оборонні мури з вежами. Не могли і ми оминути це місце. Запрошуємо і Вас разом з нами відвідати це святе місце.
Засновниками Крехівського монастиря вважаються ченці Києво-Печерської Лаври Йоіль та Сильвестр. Вони ще у 1613 році поселились у вирубаній у скалі печері за 12 км від м. Жовкви. З часом ченців стало більше, і вони збудували неподалік від печери церкву св. Петра і Павла, а пізніше церкву Переображення і Троїцьку церкву. Тут же було зведено дзвіницю та келії монахів. Монастир був оточений великими фортечними мурами, які замикали чотири високі вежі.
Крехівський монастир став греко-католицьким. З цього часу ще більше посилюється його релігійне значення. Монастир славився своїми Чудотворними іконами, яких у Крехові було три: дві ікони Богородиці (одна з Верхрата) та ікона святого Миколая Великого. Була і монастирська бібліотека, що налічувала більше 400 книг, з великим архівом. Проте з часом монастир зазнав багато бід. Його грабували і поляки, і австрійці, і більшовики. У 1949 році він був закритий, а в його спорудах розмістили дитячий будинок, згодом школу-інтернат для розумово-відсталих дітей.
За матеріалами Тетяни Байби для релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова» та Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ