СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Любов спонукає людину на жертву», — владика Богдан Дзюрах до сестер редемптористок
16 вересня 2023 року владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, з нагоди святкувань 25-ої річниці заснування Згромадження Місіонерок Найсвятішого Ізбавителя очолив Архиєрейську Божественну Літургію у базиліці Святого апостола Петра на гробі Святого свщмч. Йосафата у Римі. У своєму духовному слові до сестер редемптористок з української Провінції єпископ застановився над джерелом сили, яка наповнює Христового учня чи ученицю впродовж життя на дорозі спасіння, а відтак і формує місіонера та будує Христову Церкву.
«„Кров мучеників — насіння Церкви“ — цей вислів об’являє нам таємницю плідності місійного служіння Церкви. Церква здобуває нових дітей Божих для Христа, для Царства Небесного не людською силою, не хистом ораторів, але жертовністю — вірною любов’ю, якою відзначаються Христові учні. Тою вірною любов’ю аж до смерті вони дають дуже переконливе свідчення правдивості Євангеліє. Так само як успішність Божого Слова брала свій початок від сили Святого Духа і від сили та благодаті хресної жертви, яку Христос приніс за весь людський рід на Голгофі. У цій жертві криється джерело успішності Христової місії Його діла спасіння. І так буде у всі часи. Церква живе силою жертви Христової і силою свідчення, яке складали задля Христа і для Христа його вірні учні і учениці». Такими словами розпочав свою проповідь владика Богдан Дзюрах, звертаючись до сестер Згромадження Місіонерок Найсвятішого Ізбавителя під час Божественної Літургії. Про це інформує пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
Відтак проповідник відзначив місце спільної молитви: «Ми сьогодні молимося на гробі святого свщмч. Йосафата і ми собі пригадуємо, що Церква заснована і зростала на крові мучеників, на крові Христових свідків, починаючи від перших апостолів. І ми є тут у соборі Святого апостола Петра, до якого Ісус сказав: „На тобі збудую свою Церкву“. І це його мученицьке свідчення припечатало його служіння на користь зросту Христової Церкви», — мовив він.
За словами єпископа, також святі українського народу і нашої Церкви були насінням, з якого виростали і зростали нові діти Божі, на яких зростала і мужніла наша Церква. Святий Йосафат та ісповідники віри нашого народу своєю кров’ю засвідчили правдивість Христового Євангеліє і його силу. «Ми сьогодні можемо також, молячись у цьому величному храмі на гробі святого апостола Петра і на гробі нашого свщмч. Йосафата, вчитися, що означає бути справжнім місіонером, в чому криється успіх нашої місії, де ми маємо черпати силу для того, щоб переконливо проповідувати Христове Євангеліє у нашому часі», — наголосив владика Богдан.
Бути справжнім місіонером
«Святий Йосафат показує нам три джерела нашої сили, бо ми не знаємо, що на нас чекає: чи нам Господь комусь з тут присутніх дасть ту особливу ласку кривавого мучеництва — ми не можемо цього виключати. Кілька років тому, навчаючи ще студентів у Київській семінарії, я говорив, що можуть прийти ще такі часи, що ми будемо покликані до мучеництва, але я не думав, що ті часи настануть так швидко і що один з тих, хто слухав цю лекцію, буде сам на собі зазнавати побої і приниження окупантів — о. Олександр, який служив у Мелітополі. Тому не можемо нічого передбачити, чи хтось із нас буде покликаний до кривавого свідчення, але всі ми покликані бути свідками Христа до безкровного мучеництва. Бо мучениками не стають в годині смерті — мучениками стають впродовж цілого свого життя. Мучеництво лиш припечатує переконливе життя і свідчення Христового Євангеліє, яке вірний Христовий учень дає впродовж цілого свого життя», — продовжив свою проповідь архиєрей.
Три джерела сили святого священномученика Йосафата
Після цього владика Богдан мовив, що і святий Йосафат припечатав кривавим мучеництвом ціле своє життя, яке було життям Христового свідка. За словами проповідника, першим джерелом його сили був духовний досвід, який розпочався з дитинства. Як приклад цього, він пригадав чудесну історію, коли малий Йосафат прийшов з мамою до храму, де побачив розп’яття і запитав матір: «Хто це є?». Його мама як перша катехитка розповіла йому про Христа Спасителя, і в ту мить він пережив містичний досвід дотику Божої благодаті до його серця.
По-друге, продовжив архиєрей, він черпав свою силу і мудрість з Божого Слова. Дуже часто святі керувалися особливим словом, яке їх торкало. Для святого Йосафата таким словом було: «Щоб усі були одно». Він є апостолом і мучеником єдності. Він вболівав за те, щоб Христова Церква зростала, щоб до неї долучалося щораз більше людей. І третім джерелом успішності його свідчення була молитва, особливо літургійна молитва.
Хто не може бути місіонером і апостолом?
«Отже, досвід, Боже Слово і молитва — це є джерело сили і успішності нашої проповіді. Тому сьогодні, молячись у цьому храмі, просімо у Господа за заступництвом святого Йосафата саме тих чеснот для себе. Просімо ласки правдивого спілкування з Богом, щоб Господь доторкнувся і нашого серця, щоб Господь доторкнувся своєю любов’ю наших душ та зцілив їх, запалив їх великою ревністю для спасіння, великою любов’ю до Нього і до ближніх, бо саме та любов спонукає людину на всякі жертви», — сказав проповідник.
Адже, за його словами, егоїст, який любить комфортне життя, який любить вигоду і хоче собі звити гарне гніздечко, боячись покинути зону власного комфорту, ніколи не стане місіонером, ніколи не буде апостолом, ніколи не буде переконливим свідком Христового Євангеліє.
«Тому ми мусимо над тим чувати, щоб матеріалізм нас не зіпсував, щоб корупція не вдерлась до нашого життя і зокрема до монаших спільнот, щоб монаші спільноти залишалися вірними своїм обітам, щоб розуміли, що таке убожество і не боялися його взяти на себе. Щоб розуміли, що таке послух і вірно його дотримувались. Щоб розуміли цінність чистоти, коли вони посвячують усе своє життя єдиному обручникові — Христові і жили якомога радикальніше тим своїм вибором, а вірність черпали з молитви, Божого Слова і виявляли її взаємною любов’ю у спільноті, а відтак, щоб ця любов поширювалася на інших людей, яких ми хочемо привести до Христової Церкви. Не біймося цього!» — побажав владика Богдан, а відтак додав:
«Коли ми кажемо, що віримо в єдину, святу, соборну, апостольську Церкву — це означає, що я хочу ділитися тою вірою, хочу запрошувати до цієї Церкви якомога більше людей, яких Господь ставить на дорозі мого життя. Нехай сьогоднішня молитва у храмі Святого апостола Петра і на гробі святого свщмч. Йосафата відновить і поглибить нашу віру. А ми просімо в Господа, щоб справді були Його вірними свідками аж до останнього подиху нашого життя», — промовив на завершення своєї проповіді владика Богдан Дзюрах.
Довідка
Згромадження Сестер Місіонерок Найсвятішого Ізбавителя (МНІ) є чернечою спільнотою єпархіального права (Institutum religiosum).
Згромадження живе та служить згідно духовности св.Альфонса Ліґуорі та св. Терези від Дитятка Ісуса, покровительки місій. В Україні спільнота МНІ плекає східну церковну традицію.
Харизмою місійних редемтористок є проповідувати людям Відкуплення, а особливо тим, для яких радісна звістка Євангелія ще є чужою або вже стала чужою. Спільнота свідомо живе близько людей, прагнучи таким чином наслідувати Христа, який воплотився та жив серед людей. У своїй місіонерській праці сестри співпрацюють із редемптористами, з якими є пов’язані на основі духовности та апостоляту. Щоб відповісти на виклики часу, спільнота є гнучкою, як щодо категорії людей, яким служить, так і щодо форми здійснення післаництва. У переліку зайнятости сестер найчастіше є місії, пасторальна праця на парафіях, реколекції, духовно-психологічний супровід, викладацька робота тощо.
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
