«Laudato si’» через десять років: єпископи Європи шукають спільні шляхи захисту довкілля

25 вересня 2025

У Кастель Гандольфо відбулася європейська зустріч, присвячена десятиріччю енцикліки папи Франциска «Laudato si’» та викликам екологічного навернення. Учасників — єпископів, національних координаторів і представників церковних організацій — закликав до нового духовного погляду на світ український єпископ Богдан Дзюрах. Зустріч відбувалася в межах Пори творіння та мала на меті посилити співпрацю Церков і організацій у відповідь на сучасну кліматичну кризу.

«Laudato si’» через десять років: єпископи Європи шукають спільні шляхи захисту довкілля

«Перш ніж запитувати себе: „Що ми маємо робити?“, навчімося дивитись на творіння з дитячим захопленням, яке поступово перетворюється на поклоніння Творцю за Його чудові твори». Цією «провокацією» єпископ Богдан Дзюрах, голова Секції з охорони створіння Комісії соціального душпастирства Ради католицьких єпископів Європи (CCEE), відкрив 20 вересня в Кастель Гандольфо зустріч на тему «Laudato si’: навернення і зобов’язання». З 19 по 21 вересня цей захід зібрав єпископів і національних директорів, відповідальних за турботу про творіння в Європейській єпископській конференції. Зустріч організована під час Пори творіння (1 вересня — 4 жовтня) і в рік, коли відзначається десята річниця енцикліки «Laudato si’» папи Франциска.

Окрім делегатів, присутні представники основних організацій, які займаються турботою про створіння та соціальною місією Церкви, серед яких Porticus, ELSiA (European Laudato Si’ Alliance), JRS (Jesuit Refugee Service), Рух «Laudato Si’», Caritas Europa та ECEN (European Christian Environmental Network).

Від імені УГКЦ звіт про діяльність Бюро з питань екології та Міжєпархіальної екологічної мережі представив проф. д-р Володимир Шеремета. Він окреслив головні напрями служіння у світлі екосоціальних викликів, які постали перед Україною в умовах війни, розв’язаної росією.

Варто також наголосити, що зустріч відбувається у світлі заклику Папи Лева XIV, який у своєму Посланні до X Всесвітнього дня молитви за збереження довкілля (2025) написав: «Екологічна справедливість — про яку непрямо говорили пророки — більше не може вважатися абстрактним поняттям або віддаленою метою. Вона є нагальною необхідністю, яка виходить за межі простого захисту навколишнього середовища. Насправді це питання соціальної, економічної та антропологічної справедливості. Для віруючих це також теологічна необхідність, яка для християн має обличчя Ісуса Христа, в якому все було створено і викуплено».

Єпископ Богдан Дзюрах: «Навчімося дивитись на творіння з дитячим захопленням»

Перша робоча сесія під назвою «Laudato si’: десять років церковної діяльності» розпочалася другого дня після утрені та Святої Меси pro custodia creationis у каплиці Borgo Laudato si’, яку очолив архиєпископ Ґінтарас Ґрушас, Президент CCEE. Учасники також відвідали Borgo Laudato si’ у Папських віллах у Кастель Гандольфо — зразок сталого життя та практичного втілення інтегральної екології.

Відкриваючи робочі засідання першої сесії, український греко-католицький єпископ Богдан Дзюрах сказав: «Перше побажання — це те, щоб ми керувалися теологічним і духовним поглядом на навколишнє середовище та нашу християнську відповідальність. Саме з милосердного ставлення до творіння в людській душі може народитися захоплення його красою і, водночас, усвідомлення егоїстичного та хижацького ставлення, яке часто проявляє людина до Божих створінь, доходячи до зловживання ними».

Усвідомлення краси творіння, його цінності та важливості для життя людства дозволяє, за словами єпископа, «зростати в нашій відповідальності та діях на благо творіння, дорогоцінного дару Божого для нас і для майбутніх поколінь». Тож єпископ закликав присутні Церкви та організації сприяти «тісній співпраці» між собою, оскільки «наш спільний дім вимагає спільних зусиль та колективної відповідальності».

І, нарешті, він закликав продовжувати роботу в галузі екологічної освіти, залучаючи «різні сфери людського, соціального та церковного життя: від сім’ї до шкіл і університетів, засобів масової інформації, семінарій та інститутів релігійної та постійної освіти в наших церковних громадах».

Кармоді Грей, богослов: «Відчуття кліматичної загрози ніколи не було таким низьким»

«З 2020 року ситуація набула похмурого і страшного характеру». «Ми живемо в епоху, коли відчутна необхідність вживати заходів для захисту клімату і природи є набагато меншою, ніж тоді, коли „Laudato si’“ була вперше опублікована». Це занепокоєння висловила Кармоді Грей, професорка Університету Радбоуд (Нідерланди), експертка з інтегральної екології, яка виступила на другій робочій сесії зустрічі, присвяченій Laudato si’, організованій Радою європейських єпископських конференцій (Ccee). Також вона проаналізувала сучасні контексти екологічної «кризи».

«Процеси та інституції, яким світ довірив відповідальність за обмеження глобальної температури, втратили довіру, а не здобули її, протягом десятиліття після Laudato si’. Наступні конференції COP після того кульмінаційного моменту 2015 року досягли незначного прогресу або не досягли його взагалі. Компанії, що займаються видобутком викопного палива, та держави, які їх підтримують і отримують від цього вигоду, постійно і успішно перешкоджали глобальним діям щодо клімату. Після Парижа вони реорганізувалися, організувавши опір змінам на всіх рівнях. Слова Трампа „Drill baby drill“, адресовані компаніям, що видобувають викопне паливо, які святкували нову еру для великих нафтових компаній, є, мабуть, вершиною всього цього».

На думку професорки, «найбільшою перемогою груп, які виступають проти дій щодо клімату та природи, було перетворення цих питань на поляризуючі теми, які розділяють, а не об’єднують».

Однак Церква не може повернутись назад. «У нашому „сьогодні“ до нас звертається не тільки Бог, але й усе людство», — закликала Грей, «особливо ті, хто безсилий і може тільки чекати, поки ті, хто має владу, вирішать, чи рятувати майбутнє. Усі без винятку інституції — урядові, неурядові, громадські, освітні та церковні — покликані зараз звітувати».

«Це відповідальність перед бідними і перед тими, хто ще не народився. На даний момент це означає взяти на себе зобов’язання і поновити нашу відданість екологічному наверненню в нашому житті, громадах і регіонах. А також означає чинити тиск на тих, хто має владу запобігти подальшому глобальному потеплінню і руйнуванню природи», — завершила професорка.

Завершення зустрічі

Опісля взяв слово наступний доповідач — проф. Стефан Гайгер, СДБ, із Папського літургійного інституту у Римі. Він представив тему: «Значення турботи про творіння для християнської духовності».

Завершилася зустріч Секції з охорони створіння Ради католицьких єпископів Європи третою робочою сесією під назвою «Перспективи церковної діяльності». Вона відбудлася у форматі круглого столу, в якому взяли участь перелічені вище основні організації, що займаються турботою про створіння та соціальною місією Церкви.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ