СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКиївська Біблія: найпоширеніші запитання і відповіді
Василь Бабота, Олег Правець та о. Роман Островський, яких Блаженніший Святослав іменував відповідальними за працю над офіційним перекладом УГКЦ Святого Письма українською мовою, відповідають на найбільш поширені запитання щодо цієї боговгодної праці, яка триватиме ціле десятиліття.
В Україні як і за її межами протягом століть видавалися різні переклади Святого Письма українською мовою, деякі були часткові, а інші повні. В Українській Греко-Католицькій Церкві найбільш відомими є переклад о. Івана Хоменка (1963 році, з поправками в 1983 та 2004 роках), який вважається офіційним. Також у 2020 та 2023 роках були представлені переклади о. Рафаїла Турконяка, видані Українським Біблійним Товариством.
Чому потрібен новий переклад?
Колегіальна робота різних фахівців стала сучасною світовою практикою, а особливо, коли мова йде про офіційний переклад біблійних текстів. Тому для таких видань вже багато десятиліть не використовуються авторські переклади.
Єврейські, арамейські, давньогрецькі тексти, які складають Старий Завіт відображають різні епохи останнього тисячоліття перед приходом Христа. Філологічні, текстуальні, екзегетичні та богословські науки, особливо після ІІ Ватиканського Собору, як і археологічні віднайдення древніх семітських та грецьких текстів покращили його розуміння.
Вартує наголосити на важливості біблійного канону. В Католицькій Церкві взірцем є Nova Vulgata (1998 року), на основі якої визначається кількість книг, їх обсяг та послідовність у каноні. Жоден існуючий новий переклад не відповідає цим вимогам.
Більше того, як наголошують документи Церкви, переклад Біблії слід робити з оригінальних мов та найсучасніших критичних видань. Існуючі переклади базуються на застарілих критичних виданнях. Проте біблійні тексти оновлюються завдяки новим знахідкам старих рукописів. Наприклад, єврейські тексти після віднайдення рукописів Мертвого Моря та грецькі — після папірусів з Єгипту. Тому текстологія допомагає дослідникам відтворити найстарший авторитетний текст для якнайкращого перекладу, що є нашою метою. В останні п’ятдесять років з’явилися значно покращені критичні видання текстів Святого Письма, як єврейською/арамейською (єврейська Біблія) так грецькою (Септуаґінта та Новий Завіт). Це стало серйозним викликом та ще раз показало потребу в новому перекладі Біблії українською мовою.
Для покращення перекладу, окрім знання древніх мов, важливо використовувати сучасні наукові екзегетичні напрацювання, до яких належать словники, лексикони, статті, коментарі, монографії, що сприяють кращому розумінню біблійного тексту.
Які критичні видання будуть використані при перекладі «Київської Біблії»?
Для перекладу єврейської/арамейської частини Старого Завіту будемо використовувати критичне видання Biblia Hebraica Quinta, а де можливо — Hebrew University Bible. Для грецької частини Старого Завіту (второканонічні книги та грецькі додатки до книг Естер та Даниїла) будемо основуватися на Septuaginta: Vetus Testamentum Graecum (Göttingen) та додатках до цього видання. Щодо Нового Завіту, будемо використовувати Nestle — Aland, Novum Testamentum Graece (2012 року, 28-ме а згодом наступне 29-те видання).
Як буде організована праця спеціалістів у випадку кожної окремої книги?
Для кожної біблійної книги буде призначено одного перекладача бібліста, а в окремих випадках висококваліфікованого філолога зі семітських мов, одного рецензента бібліста та одного рецензента філолога з біблійних мов. Кінцевий текст буде перевірений двома фахівцями української мови.
Для гарантування якості, авторитету та успішного завершення перекладу відбір усіх фахівців буде основуватися на базі їхнього академічного ступеня, академічної компетентності проявленої в публікаціях та бажанні працювати колегіально. Розподіл відповідальності за окремі частини Святого Письма зазначений в Декреті.
Який стратегічний розвиток перекладу?
Спочатку плануємо перекласти П’ятикнижжя та історичні книги, Пророчі книги, Іванівський корпус та католицькі послання. Згодом плануємо розпочати наступну частину: Псалми та мудрісні книги, Синоптичні Євангелія, Діяння Апостолів та Павлівський корпус.
Вважаємо доцільним видавати окремими томами біблійні книги, що відкриє можливість до ширшого обговорення перекладу та критики, а вже згодом повний офіційний переклад Святого Письма.
Також розглядаємо можливість видати переклад біблійних книг з поясненнями.
Василь Бабота, Олег Правець, о. Роман Островський для Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
