СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКвітна неділя: єпископи УГКЦ розкрили значення події Входу Господнього у Єрусалим та привітали молодь
9 квітня 2023 року в Українській Греко-Католицькій Церкві відзначили свято Входу Господнього у Єрусалим за юліанським календарем. Водночас це особливий день для молоді. Адже цього дня в УГКЦ також святкують День молоді. Єпископи УГКЦ очолили святкові богослужіння та звернулися до вірних із словами настанов та привітань.
Київ
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у співслужінні єпископів-помічників Київської архиєпархії владики Йосифа Міляна та владики Андрія Хім’яка, а також єпископа Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства владики Степана Суса очолив богослужіння у Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Звертаючись до чисельно зібраних молільників, Патріарх зазначив, що це свято є дверима до Пасхи Господньої.
«Христос іде в Єрусалим, щоб стати життям і воскресінням своїх людей, котрі приймають Його, вірують у Нього, щоб подарувати таку перемогу, якої не може здобути жоден світський володар. Христос іде подарувати те вічне помазання, яке Син Божий отримав у лоні Отця, і щоразу приходить знову, щоб вилити його на кожного з нас і зробити нас причасниками того воскресіння, яким сам є», — мовив Блаженніший Святослав.
Звертаючись же до молоді у їхній день та називаючи їх сьогодні вчителями віри у спільноті Христової Церкви, проповідник відзначив той факт, що сьогодні саме на плечі нашої молоді найбільше впав тягар війни. Цвіт нашого народу гине на фронті. «Бачимо, що свята справа захисту нашої Батьківщини стала великим молодіжним рухом. Тому так зворушливо нині звучать слова молоді, яка в обличчі смерті шукає і прагне живого Христа, джерела життя та спасіння, і каже Йому: „Осанна! Ти — мій Спаситель! Ти — секрет моєї стійкості!“. Зворушливо бачити, як наша молодь спішить до Сповіді і святого Причастя! Бо той, хто є причасником джерела воскресіння, не боїться смерті і стає носієм, причасником тієї перемоги, яку сьогодні пальмовим гіллям святкує Єрусалим і яку через героїчну українську молодь Господь Бог, як джерело перемоги, дарує Україні».
Львів
Архиєпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк очолив богослужіння в архикатедральному соборі Святого Юрія у м. Львові.
Під час свого слова проповідник підкреслив, що Ісус в’їздив у Єрусалим, сидячи на осляті, просто і покірно, без військового чи будь-якого іншого супроводу. Ніхто йому не готував такого тихого в’їзду, лише розпорядився, щоб привели йому осля, сів на нього і вирушив у місто. Люди любили Ісуса, моментально дізналися про його в’їзд в Єрусалим, зорганізувалися, вийшли назустріч з віттям пальм й голосно вигукували: «… Осанна! Благословенний, хто йде в ім’я Господнє! Цар Ізраїлю!»
«Перед своїми страстями Господь показав юдеям, що він не боїться мук та катування, він — справжній Цар; що він прийшов у світ, щоб померти й викупити людський рід від неволі гріху. Мимо озброєного римського війська, яке перебувало в Єрусалимі й ненависті юдеїв до Ісуса, Господь спокійно, без претензії на політичну владу, в’їхав у місто. Холоднокровно приймав вітання присутнього на святі люду. Не переймався і не захоплювався тим, бо знав ейфорію людей й бачив, як слово „осанна“ швидко зміниться в устах людей на „розіпни“. Ісус тихо виконував волю свого Небесного Батька», — сказав митрополит Львівський.
За словами єпископа, подія Входу Господнього в Єрусалим пригадала йому початок повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року. «Озброєний лютий ворог планував танками заїхати у Київ, протягом 3–5 днів. Вороги горіли великим бажанням вчинити великий парад перемоги на Хрещатику?! Не судилося озброєному імператору здійснити омріяну мрію, не було на то волі Бога; а беззбройному Ісусові таланило увійти в озброєний Єрусалим й чути в своє ім’я вигуки: „Осанна!“ — бо на те була Господня воля!»
Натомість, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца наголосив на важливості діалогу у нашому повсякденному житті. «У Квітну неділю ми вже традиційно споглядаємо з вдячністю на молодь! Молодий вік — це час пошуку та особливої творчості, це час вибору покликання. Тому важливо, за прикладом повернутого до життя Лазаря, сідати з Ісусом до столу, брати участь в Євхаристійній трапезі, бо це є гарантія життя та радості. Радісний, впевнений юнак чи дівчина мають чітку позицію в житті, ними важко маніпулювати. Не потрібно шукати псевдорадості в різного роду узалежненнях, бо це короткотривале. Лише закорінення в Бозі, який є переможцем життя і смерті, дає силу при потребі піти навіть проти течії суспільства», — мовив єпископ до молодих людей, зібраних на молитві.
Марійський духовний центр «Зарваниця»
У свою чергу, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський владика Василь Семенюк очолив богослужіння Вербної неділі у Марійському духовному центрі «Зарваниця». Під час проповіді митрополит спонукав присутніх роздумати над значенням важливої події — в’їзду Ісуса у Єрусалим та над стражданнями, які Христос терпів для нашого спасіння. «Ісус Христос є нашим приятелем. Він ніколи нас не розчарує, бажає зробити нас щасливими. Тому стараймося бути Йому вірними у радості, смутку, терпінні і горю. Тепер, коли в Україні йде війна і гинуть сотні наших братів і сестер, коли молоді люди віддають свої життя за Україну, вони залишаються вірними, не зраджують свою землю, а героїчно захищають нас, свою родину, свій дім», — зазначив архиєрей. Також митрополит Василій висловив щиру подяку військовим капеланам, які в час війни їдуть до наших воїнів, щоби підтримати їх.
Після Служби Божої митрополит Василій нагородив правом носіння золотого хреста з прикрасами за ревне служіння для Божої слави та добра Української греко-католицької церкви сотрудників Марійського духовного центру о. Ігоря Засійбіду й о. Андрія Шалая та правом носіння золотого хреста о. Ярослава Новіцького.
Івано-Франківськ і с. Грабич (Івано-Франківська область)
9 квітня, у світлий празник в’їзду Господнього в Єрусалим, в архикатедральному і митрополичому соборі Воскресіння Христового відбулися святкові моління. Божественну Літургію очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.
У часі богослужіння владика Володимир виголосив проповідь для усіх вірян: «Тиждень перед Великоднем називаємо „Великим“, тому що в ці дні Господь вчинив велике діло, діло спасіння, відкуплення людства з неволі гріха й смерті. Цей тиждень ми називаємо Страсним Тижнем, бо згадуємо Христові Страсті, катування, побої, вінчання терням і хресну смерть».
«Син Божий з любові до нас прийняв терпіння й хресну смерть, щоб перепросити Небесного Отця за наші гріхи та зробити нас Божими дітьми. Великий або Страсний Тиждень, починається Квітною неділею. Святе Євангеліє розповідає нам про тріумфальний вʼїзд Ісуса Христа до Єрусалиму. Місто зворушилося, народ вітає Христа окликами», — роздумував митрополит Володимир.
«Увесь народ Єрусалиму вийшов Йому на зустріч: одні стелили свої одежі по дорозі, другі ломили галузки з дерев і кидали Йому під ноги, а діти співали: „Осанна во вишніх, благословен, що йде в імʼя Господнє“, сповнилося і пророцтво Давида: „3 уст немовлят та дітей Ти сотворив собі хвалу“», — промовив архиєрей.
Натомість, владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, здійснив візит у с. Грабич Отинійського протопресвітеріату Коломийської єпархії УГКЦ.
Там єпископ-помічник здійснив Чин освячення новозбудованої церкви Покрови Пресвятої Богородиці.
«Квітна неділя має особливе значення, вона є празником Христа — Царя. Ми чули у Святому Євангелії розповідь про урочистий вʼїзд Ісуса до Єрусалиму. Про те, як народ вийшов назустріч Йому і вигукував: „Осанна! Ізраїльський Цар!“. Чуючи слово „цар“, ми відразу думаємо про владу, могутність, розкішний одяг, військові загони, уявляємо собі державу з величезною територією. Однак таку характеристику аж ніяк не можна застосувати до Ісуса Христа. Він вʼїхав у місто на осляті», — розповів архиєрей. А опісля додав: «Територія Його Царства — це наші серця, які Його приймають, які Його визнають, які створюють для нього затишок. Ісус Христос має владу, Він має силу, але діє інакше, ніж земні царі».
«Сьогодні ми святкуємо празник Ісуса Христа, нашого Царя. Постановімо собі не тільки устами молитися за поширення Його Царства, а й постаратися, щоб воно утвердилося в нашому серці, щоб Ісус Христос був там єдиним Царем. Тоді це велике свято входу Господнього в Єрусалим, празник Христа Царя, стане не тільки днем, що минає і забувається, а й програмою нашого життя», — додав архиєрей на завершення.
Радехів (Львівська область) та Добросин (Львівська область)
З нагоди празника Входу Господнього в Єрусалим владика Михаїл Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський, звершив Архиєрейську Божественну Літургію у Радехові.
«Сьогодні Ісус Христос входить в Єрусалим і, воскресивши Лазаря, показує славу, щоб йому довірилися. Весь народ вийшов назустріч, щоб його привітати: „Благословенний, хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїля!“ Всі вітали: „Осанна“, „Перемога“, „Спасіння“ і це давало людям радість. Ісус Христос далі показує, як може змінитися світ в наших очах. Він в нашому тілі, як і ми терпить. Ми на землі переживаємо ті ж самі події, які Христос звершив. Смерть Його не подолала, тому що любов смерті немає. Сьогодні він як правитель світу дає життя та показує, що є володарем смерті і весь народ хоче з великим прагненням мати Його біля себе».
У свою чергу, владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії, звершив архиєрейське богослужіння у храмі Воздвиження Чесного Хреста у с. Добросин.
Під час проповіді єпископ мовив: «Ми сьогодні величаємо Христа як царя, який вибирає жереб’я ослиці, щоб показати, що його царство — це служіння по відношенню до людини. Через декілька днів хрест для нього стане троном слави і він буде коронований терновим вінцем. Господь є нашим Царем, але його царство не від цього світу і його думки — не наші думки. Господь повертається до Єрусалиму, щоб показати свою славу. Заради Божої слави і віри учнів він воскрешає Лазаря і цим показує свою славу».
Відтак проповідник наголосив, що ми завжди маємо жити з переконанням, що Христос є живий в нашому житті, з нашими проблемами та переживаннями, як внутрішніми, так і тими, які є в нашій державі.
Стрий
Єпарх Стрийський владика Тарас Сеньків очолив святкові богослужіння у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці.
Під час літургійної гомілії архиєрей застановився над питанням страждань у нашому повсякденному житті. «Бог не обіцяє нам життя без страждань і смерті, і не пояснює нам ці речі. Він робить для нас набагато більше. Прийнявши людську долю з її поразками, душевними і фізичними стражданнями та смертю, Ісус досяг свого піднесення, досяг Отця, і цим підготував дорогу для нас. Це шлях, який не веде мимо цих реалій, але саме через них. І не веде до якогось уявного кращого завтра, але веде до Бога, нашого Отця, до повного спочинку в ньому, в його близькості», — ствердив владика Тарас.
Відтак проповідник мовив, що страждання, хвороби, невдачі, смерть є самі по собі не тільки злі, але й безглузді, бо вони нікуди не ведуть. Але, прийнявши їх у своє життя і зробивши їх дорогою до Отця, Ісус надав їм значення, зробив дорогою до спасіння і тим самим позбавив безглуздості ці темні дійсності. «Ісус не усуває з нашого життя біль, але дає нам силу пережити те, чого ми не можемо уникнути. Страждання є вироком за гріх, але через нашу єдність з Христом вони приносять плід відкуплення. Ісус, причина та Господь життя, померши тілом на хресті, наповнив простір смерті вічним життям, і цим скасував її владу над людиною».
«Сходячи на престол хреста Ісус започатковує перемогу, яку остаточно стверджує своїм Воскресінням. Тому про хрест не можна сперечатися: його або приймають, або відкидають. Через своє приниження Ісус відкриває нам дорогу віри і йде нею перед нами. А Христовий хрест, обійнятий з любов’ю, веде не до смутку, але до радості, до радості спасіння і рішучості зробити все можливе, щоб мати частку та тому, що Ісус зробив на хресті у день своєї смерті», — звернувся до вірних архиєрей.
За його словами, хоч події входу Христа у Єрусалим є майже дві тисячі років, вона не є спогадом про щось минуле, але стосується безпосередньо кожного з нас. Ісус помер за людей всіх епох. Тому кожна мить Ісусового життя залишається для нас актуальною подією, бо його любов не минуле, але сучасність.
Бучач
У свято Урочистого в’їзду Ісуса до Єрусалиму 9 квітня 2023 року владика Дмитро Григорак, єпарх Бучацький, у катедральному храмі Верховних апостолів Петра і Павла в м. Чорткові у своїй проповіді наголосив: «Господь, в’їжджаючи на осляті, вкотре показав, що це Він є Творець історії, що все є в його руках, і що на страждання Він іде добровільно. Господь показав — ось мій переможний вхід, але це не моє царство. Господь панує над світом. Він хоче щоб і людина теж панувала над собою, була вільна від гріха і пізнала Його Царство».
У цей день відбулася неординарна подія у катедральному храмі, адже вперше у Бучацькій єпархії з рук владики Дмитра та з благословення Патріарха Святослава нагороду носити ієрейську митру удостоївся о. Володимир Заболотний, протосинкел Бучацької єпархії УГКЦ.
Чернівці
У свято В’їзду Господнього в Єрусалим у катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці м. Чернівці владика Йосафат Мощич, єпарх Чернівецький, у співслужінні з катедральними отцями очолив святкову Літургію.
У проповіді єпископ Чернівецький звернув увагу на значенні вчинку Марії, яка намастила дорогоцінним миром ноги Ісуса. «Христос з великої любові до людини йде в Єрусалим, щоби там померти за нас. Перед цим Марія намащує дорогоцінним миром ноги Ісуса Христа. І це намащення, як пише один богослов, не просто замащення особи Ісуса, але і його людського тіла, на нетлінність, безсмертя і пізнання Бога. Це намащення людської природи Ісуса є передсмаком перемоги, тріумфу Христа, а з ним і людства. І ми, готуючись до празника Воскресіння, чи будемо намащені цим миром, чи будемо ним пахнути, а чи миром князя цього світу?» — підсумовує проповідник.
Перемишль (Польща)
У перемишльському соборі Святого Івана Хрестителя головні літургійні богослужіння Квітної неділі відбулися о 9.00, які очолив митрополит Перемишльсько-Варшавський архиєпископ Євген Попович. Йому співслужили отець-митрат Богдан Степан, парох, отець Роман Коцуровський та диякон Володимир Качмар.
Архиєпископ Євген традиційно освятив вербну лозу. Опісля, відбулася процесія з дітьми, під час якої Митрополит освячував вербну лозу усім присутнім вірним.
Вроцлав (Польща)
Владика Володимир Ющак, єпарх Вроцлавсько-Кошалінський, очолив богослужіння у вроцлавському катедральному соборі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
У своїй проповіді єпископ звернув свою увагу на події, які на нас очікують у близькому майбутньому — Страсний тиждень та Великодні свята. «Кожної весни дуже чекаємо на Великодні свята. Але варто запитати себе: наскільки розуміємо їхній зміст та значення для нашого духовного життя і спасіння? Існує небезпека, що можемо пережити Страсний тиждень та Пасху Господню так, як євреї пережили Христовий вхід у Єрусалим, тобто голосно і радісно, але нічого з цього не розуміючи. Можна перейти цей час, звертаючи увагу тільки на зовнішні обряди, красу співу та подивляючи церковні церемонії. Можна піти до храму тільки тому, що інші так роблять, бо така традиція, бо так випадає. А коли проминуть свята, то крім шуму в голові, може нам нічого більше не залишиться».
Саме тому проповідник закликав вірних застановитися над тим, як ми повинні пережити цей час. «Передовсім ми повинні пережити його з вірою. Якщо хтось не вірує у Христове Воскресіння, то не зможе духовно пережити Господньої Пасхи. Святочний час потрібно пережити теж в дусі молитви. Наші церкви — це не театральні зали. Це — доми молитви. Історію та таємницю нашого спасіння потрібно переживати у внутрішньому з’єднанні з Богом. Всі богослужіння повинні бути для нас способом і часом молитви. Без молитви нічого не зрозуміємо з того, що сталося на хресті і в Божому гробі. Для глибокого пережиття таїнства нашого відкуплення потрібно також дещо знати про історію спасіння людини. Тому не обійдеться без навчання дітей катехизму, без читання Святого Письма, без уважного слухання мудрих проповідей, без читання духовної літератури. Щоб корисно пережити найближчі дні, потрібно також дещо сповільнитися у житті та в наших передсвяточних обов’язках. Може, потрібно дещо менше підготовляти всього на святочний стіл, може, потрібно допомогти жінці, мамі, щоб не робили всього самі та мали час для себе».
Наприкінці, владика Володимир склав сердечні вітання усім молільникам: «Незабаром, подібно як євреї в Єрусалимі, будемо іти за Христом. Всім бажаю, щоб ми знали за ким ідемо та щоб ми робили це свідомо. Бажаю також, щоб наше „Осанна“ ніколи не перемінилось в нашому житті у „Розіпни Його“. Бажаю всім глибокого духовного переживання Страсного тижня і Пасхальних свят!»
Мюнхен
Апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах відслужив Архиєрейську Божественну Літургію у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці у м. Мюнхен.
Попередньо, владика Богдан звернувся із окремим посланням до молоді, у якому зазначив, що саме молодь сьогодні взяла на свої плечі тягар війни в Україні, захищаючи своїми грудьми свободу всієї Європи.
«Я дякую вам, дорогі молоді друзі, за те, що ви вносите у життя наших громад світло живої віри, молодечий запал і щиру радість. Закликаю вас творити молитовні групи і спільноти, щоб щораз більше разом пізнавати Христа, зростати у святій Христовій вірі, перебувати у Його любові та свідчити про цю любов своїми добрими ділами. А нагод до цього в нинішньому світі так багато! Я щиро вітаю новоприбулих молодих людей із рідної землі та закликаю наші громади відкритим серцем їх прийняти, а вас, дорогі друзі, запрошую інтегруватися в життя громади та ставати її активними членами», — закликав у зверненні владика Богдан.
Натомість під час проповіді єпископ застановився над значенням храму у нашому духовному зростанні. «Без Бога людина не знає звідки вона прийшла, що вона тут робить і куди вона прямує. Саме тому людина відчуває цей поклик Бога Отця, як дитина завжди тужить за домом батька, так кожна людина тужить за зустріччю з Богом в Його домі, в домі небесному колись», — сказав архиєрей, а відтак додав: «Дорогі у Христі, ми сьогодні виходимо назустріч Ісусові у цьому храмі, в домі Божому. Можемо спитати: А що ми несемо Йому назустріч? Не дивімся, що ми маємо в руках, бо і Він на це не дивиться. Він дивиться на те, що ми носимо в нашому серці. Що є в моєму серці? Чим я вітаю свого Ісуса? Напевне, наш народ несе сьогодні до Ісуса свій невимовний біль, своє страждання, своє велике прагнення свободи, гідності, правди і справедливості. Своє велике прагнення миру. Ісус плакав над Єрусалимом і казав, якби ж ти сьогодні розпізнало, що веде тебе до миру».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
