«Христос переміг смерть!» Великоднє послання владики Михайла Бубнія

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

владики Михайла Бубнія, екзарха Одеського

Всесвітлішим та Всечесним Отцям,
Преподобним Ченцям і Черницям,
Достойним Братам Лицарям Колумба,
Возлюбленим у Христі братам і сестрам Одеського екзархату,
Любим нашим захисникам і захисницям, капеланам і медичним працівникам,
Всім людям доброї волі

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

Возлюблені у Христі Брати і Сестри! Цього року випало нам знову святкувати Христове воскресіння у час війни та в обставинах всіх тих жахіть, які повʼязані з бойовими діями і які ми щодня в тій чи іншій мірі переживаємо. Попри все, хочу однак всіх вас привітати і подякувати Господеві, що дарував нам ще один рік життя і можливість ще й цього року мені звернутися до вас через оце послання і на повні груди заспівати у храмі славне «Христос Воскрес»!

В час війни, коли кожного дня гине стільки людей, нам може видаватися, що немає жодних підстав для радості та щастя, навіть, на Великдень, та, все ж таки, хочу вас запевнити, що радіти потрібно, особливо, сьогодні, бо Христос смертю переміг смерть! Саме ту смерть, яка чигає на нас щодня, яка щодня забирає наших синів і дочок, батьків і матерів, забирає силу жити і дивитися в майбутнє, забирає віру і надію, заставляє нас опускати руки і знеохочує до боротьби, заставляє нас сумніватися у доцільності жертвувати собою. І саме сьогодні, коли Господь завдяки своїй добровільній жертві на хресті рятує мене і вас, рятує кожну людину, даючи усім життя вічне, у кожного з нас, тут присутніх, справді є причини для радості та щастя — бо Христос переміг смерть!

Своєю жертвою Він здолав владу смерті. А смерть, хоч є присутня в нашому земному житті, вже більше не панує над нами, бо ми створенні для вічного життя. Каже св. апостол Павло у своєму листі до Коринтян — «Ми ж знаємо, що коли наше земне житло розпадеться, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі» (Пор. 2 Кор. 5, 1). Це не означає, що ми в один момент перестали боятися смерті — НІ! Але якнайчастіше пригадуймо собі, що ми покликані Богом до вічного життя і тут на землі лиш готуємося до Царства Божого.

Святкуючи сьогодні величне свято Христового Воскресіння, погляньмо навколо себе і подякуймо Богові за тих братів і сестер, які моляться поруч із нами, бо немає у світі нічого сильнішого, ніж міцна християнська спільнота, яка живе Словом Божим та ділами милосердя. Радію сьогодні за вас та за всі наші парафії Одеського екзархату, які стали місцем прийняття людей, що постраждали від війни. Водночас наші парафії перетворились на великі та малі гуманітарні центри, роздаючи потребуючим різні засоби для прожиття: продуктові та гігієнічні набори, гарячу їжу у наших благодійних кухнях, одяг та інші речі. Радію також за ті спільноти, які від початку повномасштабної війни тримають безперервну щоденну молитву за наших захисників та захисниць — 24/7.

Щиро радію за своїх Співбратів Лицарів Колумба, які одні з перших від початку війни і аж по сьогодні організували тисячі тон різноманітної допомоги, починаючи від продуктових наборів, речей першої необхідності, і аж до розхідного медичного матеріалу, медичних ліжок та інвалідних візочків.

Ви добре знаєте, дорогі в Христі брати і сестри, що найбільша і найскладніша війна завжди триває у людському серці, в якому зароджується бажання або чинити добро, або зло. Саме тому так важливо сьогодні з чистим серцем і чистою совістю, після 40-ка денного Великого посту — часу покаяння та переміни власного життя — приступити до Святого Причастя і впустити у своє життя Воскреслого Спасителя; отримати від Нього силу протистояти ворожим і лукавим атакам диявола, який завжди маніпулює людиною, особливо в такий складний і трагічний час війни.

Лукавий дух часто намагається нас переконати у тому, що жертва сотні тисяч українців, які століттями вмирали за свою і нашу з вами свободу, є марною; що вся відповідальність лежить на комусь, а не на мені; що мені найгірше і найважче жити, а всім решта легко і тому подібні речі. Це відверта брехня і спокуса злого! Ніколи не піддавайтесь таким думкам! Дорогі в Христі, щодня згадуймо собі слова апостола Павла: «Носіте тягарі один одного й таким чином виконаєте закон Христа» (Пор. Гал. 6, 2). А потім апостол продовжує: «Робімо добро не втомлюючись… . Отож поки маємо час, робімо добро всім, а зокрема рідним у вірі» (Пор. Гал. 6, 9–10).

Закликаю всіх вас часто перебувати в молитві та бути милосердними один до одного. Нехай воскреслий Спаситель подарує кожному з нас стійкість та витривалість у вірі, надії та любові, молитві та милосерді. Зцілюймо рани війни одні одних так само, як і Христос зціляє наші рани. Будьмо близько до тих, хто втратив рідних і відчуває себе забутим та покинутим.

Вітаю ще раз усіх вас, усіх людей доброї волі, які допомагають нашим військовим перемогти російського загарбника, які допомагають нашому українському народові вистояти у цій визвольній війні та всіх тих, хто жертвує собою, дуже часто тихо і непомітно, заради інших. Зичу вам відчути радість сьогоднішнього свята і принести цю радість у свої домівки, щоби там панували мир і благословення нашого Бога Отця. Амінь!

Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами! Радісних і Благословенних вам Великодніх Свят, перемоги і мирного неба!

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

† Михайло Бубній,

Дано в Одесі,