СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ у Чернівцях здійснить чин коронації чудотворної ікони «Надія Безнадійних»
До Чернівців прибуде Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав. 30 травня Патріарх Святослав здійснить Чин коронації Чернівецької чудотворної ікони Матері Божої «Надія Безнадійних».
Про це повідомляє Чернівецька єпархія УГКЦ на своїй сторінці у Facebook.
«30 травня Патріарх Святослав здійснить чин коронації Чернівецької чудотворної ікони Матері Божої „Надія Безнадійних“ у Катедральному соборі Успіння Богородиці», — зазначається у повідомленні.
Довідка
Чудотворний образ Чернівецької Богородиці є святинею церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Чернівцях — першого на Буковині греко-католицького храму. Ікона має назву «Надія безнадійним», адже молитва перед нею приносить зцілення від багаторічного безпліддя, а також звільнення від алкогольної та наркотичної залежності. Саме тому Чернівецьку Богородицю вшановують — як покровительку родини, перед нею моляться за всіх членів сім’ї, за ласку мудрого і гарного виховання дітей, за розв’язання важких життєвих проблем.
Гаслом чудотворного образу стали слова: «Стережися безнадійності — звернися до Надії безнадійних». У 2002 році до ікони відбулася міжнародна проща «Вервиця», після якої до настоятеля Успенського храму надійшло чимало листів із свідченням про щасливе зачаття і народження дитини в тих, хто брав у ній участь. Проте, трапляються випадки, коли ласку дітонародження отримують навіть ті, хто молився перед копією Чернівецької Богородиці далеко від Чернівців. Особливим Божим знаком є те, що народжені діти, випрошені перед цим чудотворним образом, приходять у світ у дні церковних свят.
Історія ікони Матері Божої Чернівецької сягає часів Середньовіччя, в той час був поширений іконописний стиль павутинного розпису. Відомості про походження ікони майже відсутні.
Відомо тільки, що на початку XVIII ст. образ здійснив подорож із Риму через Грецію та Болгарію до галицьких монастирів і знайшов свій притулок на Буковині. Ця ікона згуртувала довкола себе ініціативну групу вірних для будівництва у 1821 році першого на Буковині греко-католицького храму. Відомий буковинський жертводавець і фундатор церкви Тадей Туркул у 1879 році в Кракові виготовив для ікони позолочені ризи.
Ікона складається з двох частин: сам образ Божої Матері з Дитятком на руках та «віночка ангелів», які підносять Пресвяту Діву Марію на Небо, що був домальований в період, коли образ вставляли в бічний вівтар іконостасу. Сам іконостас був виготовлений у Відні. Над його розписом працював відомий польський іконописець Адам Отеховський. У 1879 році у Кракові були замовлені друковані копії Чернівецької Богородиці, що їх роздавали численним паломникам, які приходили вклонитися святині. Біля ікони свого часу молилися до Божої Матері видатні українські культурні діячі Ольга Кобилянська, Ірина Вільде, Степан Смаль-Стоцький та інші видатні українці, які були парафіянами Успенського храму. Із приходом на Буковину радянської армії в 1946 році Успенську церкву у греко-католиків відібрали і передали РПЦ, а в 1961 році перетворили її на промисловий склад. Тоді вірні встигли врятувати від нищення та перенести до Свято-Миколаївського храму УПЦ унікальний іконостас та кілька образів, серед яких опинився й чудотворний образ.
За матеріалами Релігійно-інформаційної служби УкраїниПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
