СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ проголосив Інструкцію про перебування священників за межами своєї єпархії
Норми, які окреслюють перебування священників за межами своєї єпархії, затвердив Синод Єпископів УГКЦ на своїй сесії, що відбулася 30 березня — 29 вересня 2021 року (постанова № 19).
«Приписання священнослужителів є давнім інститутом канонічного права. Перший Нікейський Собор звертається до нього в каноні 15, яким він настановляв „єпископів, пресвітерів і дияконів“, котрі „всупереч канону… переходили від міста до міста“, як собі бажали, „вчиняючи великий безлад та чвари“. Мандрівне духовенство порушувало громадський спокій», — зазначено у Декреті.
Разом з тим, у документі наголошено, що священнослужителі повинні виявляти готовність послужити з дозволу власного єпископа там, де в цьому є потреба через брак душпастирів.
Вих. ВА 21/318
ДЕКРЕТ
проголошення Інструкції про перебування священників
На славу Святої, Єдиносущної, Животворної і Нероздільної Тройці,
Отець і Глава
СВЯТОСЛАВ
Мир у Господі!
Приписання священнослужителів є давнім інститутом канонічного права. Перший Нікейський Собор звертається до нього в каноні 15, яким він настановляв «єпископів, пресвітерів і дияконів», котрі «всупереч канону… переходили від міста до міста», як собі бажали, «вчиняючи великий безлад та чвари». Мандрівне духовенство порушувало громадський спокій (пор. Decrees of the Ecumenical Councils, ed. Norman P. Tanner, vol. 1, 13).
Священнослужителі повинні виявляти готовність послужити з дозволу власного єпископа там, де в цьому є потреба через брак душпастирів.
Беручи до уваги вищесказане, Синод Єпископів на своїй сесії, що відбулася 30 березня — 29 вересня 2021 року Божого, затвердив норми, які окреслюють перебування священників за межами своєї єпархії (постанова № 19).
Завершуючи передбачену правом процедуру, відповідно до норми кан. 112 Кодексу канонів Східних Церков,
проголошуємо
Інструкцію про перебування священників за межами своєї єпархії
і постановляємо:
впровадити її в законну силу через два місяці від дня електронного опублікування цього законодавчого документа на офіційному вебсайті Української Греко-Католицької Церкви (ugcc.ua) (див. кан. 15 Канонів партикулярного права УГКЦ).
Текст цього документа має бути також опублікований у «Благовіснику Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви».
† СВЯТОСЛАВ
о. Микола Сулима,
Дано в Києві,
Як мовиться у самій Інструкції, вона є зобов’язуючим документом для всіх священнослужителів, які належать до Української Греко-Католицької Церкви. Авторами Інструкції є Канонічний відділ УГКЦ під проводом архиєпископа і митрополита Перемисько-Варшавського владики Євгена Поповича.
Перш за все, Інструкція розпочинається із твердження, що всі священнослужителі УГКЦ — як пресвітери, так і диякони, — мають право перебувати поза межами єпархії, до якої приписані. Окрім цього, наголошується на тому, що нікому не слід забороняти перебувати на території іншої єпархії, однак єпархіальний Єпископ може просити священнослужителя про повернення до власної єпархії.
За словами документу, священнослужитель не може відлучатися від своєї єпархії більше як на сім днів без дозволу, принаймні припустимого, власного місцевого ієрарха (пор. кан. 61 ПП УГКЦ).
Натомість, перебувати на території не власної єпархії упродовж довшого періоду часу можна на підставі:
- угоди про тимчасовий переїзд до іншої єпархії (пор. кан 360 § 1 ККСЦ).
- безпосереднього підпорядкування Отцю і Главі УГКЦ на час виконання завдань, які стосуються полагодження справ всієї УГКЦ (пор. кан. 89 § 1 ККСЦ)
- виїзду на навчання чи лікування;
- дозволу, про який мова в кан. 386 § 1 ККСЦ.
Відтак «Інструкція про перебування священників за межами своєї єпархії» регулює різні моменти побуту, служіння та перебування священника.
Текст інструкції має бути також опублікований у «Благовіснику Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви».
Більш детально із документом «Інструкція про перебування священника за межами своєї єпархії» можна ознайомитися тут.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
