Глава УГКЦ про римо-католицький храм Святого Йосифа в Караганді: «Ми дякуємо Богові за те, що цей храм в період рабства проголошував свободу»
«Царство Боже завжди присутнє між нами. Навіть у найважчий період нашого життя Господь посилає людей, які свідчать про те, що Небесний Отець є завжди поруч, і біля Нього ми можемо змінитися, щоб стати кращими». На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у своїй проповіді до вірних під час Божественної Літургії в римо-католицькому храмі Святого Йосифа в Караганді у понеділок, 16 грудня 2019 року.
Після Літургії всі присутні помолилися Панахиду на гробі сповідника віри єпископа Олександра Хіри. Богослужіння відбулося в рамках душпастирського візиту Блаженнішого Святослава до Казахстану.
«Ісус Христос каже, що Царство Боже є між нами, бо воно є ніщо інше, як жива й реальна присутність Бога між своїм народом. Спаситель, присутній між своїми учнями й людьми, є тим, хто проголошує, започатковує Небесне Царство, а це означає, що Божа присутність змінює людину, а також ставлення людини до Всевишнього і людини до людини. Адже коли Творець є між нами, то ми є інакшими. Ми будуємо нашу спільноту, парафію, Церкву цілком по-іншому, ніж живуть люди у містах і селах, які не мають відчуття присутності біля них Божого Царства. А в іншій частині сьогоднішнього Євангелія йдеться про прихід у славі нашого Спасителя, який буде судити і живих, і мертвих. Проте ці частини Євангелія є між собою дивно пов’язані. Адже якщо Царство Небесне означає прихід і присутність між нами нашого Бога, то це означає, що все наше життя є підготуванням до Його приходу», — зауважив Предстоятель.
За словами Глави УГКЦ, святі отці Східної Церкви говорили про те, що в історії Церкви можна умовно побачити три способи присутності й приходу до нас Бога: перший прихід, — коли Ісус став людиною, другий — під час Таїнства Євхаристії, третій — повернення Ісуса з неба на землю (кінець світу).
На думку архиєрея, храм Святого Йосифа в Караганді зіграв важливу роль в історії Католицької Церкви на території тодішнього Радянського Союзу. Він пов’язаний з історією видатної особи — підпільного єпископа Олександра Хіри, який тут похований. До слова, владика Олександр Хіра (1897–1983 рр.) — український церковно-культурний діяч, який свого часу побудував і освятив цю церкву, у якій тоді служив для греко- і для римо-католиків різних національностей.
Предстоятель переконаний, що присутність священнослужителів біля людей у складні радянські часи свідчило про те, що навіть у важких умовах Бог не залишив своїх людей, а є поруч.
«Цей храм, який в чудесний спосіб побудований у 80-х роках ХХ ст., був ще одним видимим знаком присутності в Караганді Божого Царства. Для нашої Української Греко-Католицької Церкви цей храм — унікальний, бо тут вперше після ліквідації сталінським режимом нашої Церкви, наші підпільні отці могли вільно і свобідно здійснювати Божественну Літургію. Так і сьогодні навколо престолу священники латинського і візантійського обряду були разом і причащалися», — підкреслив Блаженніший Святослав.
І згодом додав: «А сьогодні ви відзначаєте День Незалежності Казахстану. Я вітаю вас! Бо справжня свобода і незалежність є тільки там, де присутній Бог. Як каже апостол Павло, там, де є Бог, є свобода. А що означала свобода для тодішніх в’язнів Карлагу (Карагандинський виправно-трудовий табір, — ред.)? Ми можемо тільки здогадуватися. Тоді свобода означала життя, гідність, майбутнє».
На завершення проповіді Глава УГКЦ зазначив, що вони приїхали у цей храм для того, щоб святкувати присутність між нами Царства Божого, дякувати Йому за те, що Він ніколи не залишає своїх людей. «Ми сьогодні тут для того, щоб засвідчити те, що ми всі є Божим народом, зібрані в Його ім’я. Ми бажаємо подякувати Небесному Отцю за те, що тут Він давав надію, а також за мучеників та ісповідників Христової віри, і за те, що цей храм в період рабства проголошував свободу», — сказав Блаженніший Святослав.
На завершення свого візиту до Казахстану Предстоятель УГКЦ у столиці країни Нур-Султані відвідав Посольство України в Республіці Казахстан та греко-католицький храм Святого Йосифа.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ