СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ: «Позиція Блаженнішого Любомира Гузара дозволила нашій Церкві і нам бути самими собою»
«Позиція світлої пам’яті Блаженнішого Любомира дозволила нашій Церкві і нам бути самими собою. Це те, що він завжди намагався робити як Глава Церкви. Коли наставали непрості суспільно-політичні події, коли Церкву намагалися зробити інструментом, обслугою певних політичних сил чи лідерів, вона вчила кожного українця шукати правду, Боже Слово і бути передусім вільною людиною. Якщо ти вільна людина, ти можеш будувати вільну і незалежну державу». Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у інтерв’ю газеті «Факти», яке готується до публікації.
На думку Предстоятеля УГКЦ, з часом ми набагато краще зрозуміємо, ким насправді був Блаженніший Любомир, зрозуміємо глибину його мудрості і Божої присутності в ньому. Для всіх, хто знав його близько, він був звичайною людиною, поряд з якою затишно і спокійно.
Блаженніший Святослав пригадав, що познайомився з ним наприкінці 1990-х. «Тоді Блаженніший Любомир був архимандритом монахів студитів у Римі. Пам’ятаю, як їздили з ним столицею Італії стареньким автомобілем. Він сам був за кермом, що вже унікально. Римський спосіб пересуватися містом дуже специфічний. На дорогах повний хаос. Я не звик до такого типу виконання правил дорожнього руху. Подумав, що Любомир погано бачить, тому не відчуває небезпечних моментів. Але це виявилося не так. Він прекрасно все відчував. У якийсь момент заспокоїв мене: «Отче Святославе, не бійтеся. У Римі є одне-єдине правило: „Не пхайся, бо я пхаюся“», — розповів Глава Церкви.
Предстоятель Церкви каже, що Любомир Гузар був для нього і духовним батьком, і порадником, і другом. «Коли наша Церква тільки вийшла з підпілля, монахи студити приїхали на Львівщину. У селі Рудному був піонерський табір, який треба було перетворити на семінарію. Там Любомир вчив майбутніх священників молитися. Він наголошував, що з Господом формально спілкуватися не можна, і завжди наполягав, що богослужіння — це не механічна процедура, що молитва обов’язково повинна бути духовно засвоєна людиною», — відзначив він.
Блаженніший Любомир говорив, що, крім Літургій, пригадує Глава Церкви, нам необхідно ще і особисто спілкуватися з Господом: «Під час молитви будь дуже уважним, тому що Господь Бог відповідає. Молитва — це завжди діалог». А ми запитували: «Як можна дізнатися, що Бог відповідає?» Він відповів: «Господь Бог каже через обставини. Він господар обставин. Але іноді потрібно бути дуже уважним, відкривати вуха і очі, щоб читати звернене до тебе Боже Слово. Ми часом не чуємо, як Бог звертається до нас, не тому, що Він мовчить, а тому що в нас закриті вуха. Ми часто духовно глухі до того, що Він нам хоче сказати». Для молодих хлопців це були фундаментальні основи духовного життя, які слід було зрозуміти, засвоїти і потім з ними йти по життю.
Після відходу у вічність Блаженнішого Мирослава Івана Любачівського пройшов Синод, на якому новим главою Церкви обрали Блаженнішого Любомира. «Наступного дня, 26 січня 2001 року, у львівському соборі Святого Юра була його інтронізація. „Ми всі очікували від нього якогось потужного слова, відповіді на питання, якою тепер буде Церква, як вона буде розвиватися. А він тоді сказав дуже прості слова: „Ми хочемо бути Церквою, яка вірить у Бога і вчить сучасну людину вірити в Бога“. Ми навіть трошки розгубилися. Лише згодом я зрозумів, що це були дійсно стратегічні слова і найважливіше бути Церквою“, — відзначив Глава УГКЦ.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
