Єпископи УГКЦ в Україні: «Патріотизм — це діяльна любов до Батьківщини, яка виявляється в постійній і невтомній праці для добра свого народу та своєї держави»
Для нас не втрачають актуальності слова патріарха Йосифа Сліпого: «Любов Батьківщини, оперта на любові Бога і з нею злита в одну велику любов, повинна бути діяльна й активна. Любов без діл, подібно як віра без діл, є мертва». Про це мовиться у Пастирському посланні Архиєрейського Синоду Української Греко-Католицької Церкви в Україні про патріотизм як любов до рідного народу та Батьківщини.
«Тому християнський патріотизм, — наголошують єпископи, — це діяльна любов до Батьківщини, яка виявляється в постійній і невтомній праці для добра свого народу і своєї держави задля розбудови „рідного дому“, а в кризові моменти, один з яких переживаємо тепер, — у готовності пожертвувати навіть власним здоров’ям і життям задля порятунку ближніх і Вітчизни. Пам’ятаймо, що ніхто не має більшої любові, як той, хто віддає життя своє за друзів своїх». Про це зазначає Департамент інформації УГКЦ.
Владики зазначають, що для них, сучасних спадкоємців Свято-Володимирового хрещення, щодо християнського патріотизму надзвичайно важливе проповідництво великого вчителя нашої Церкви ХХ ст. — праведного митрополита Андрея Шептицького, який вважав, що патріотизм не суперечить християнству.
«І саме патріотизм, на думку великого митрополита, дає народові силу, потрібну в найрізноманітніших суспільних справах: „Бо і звідки ж черпає силу весь народ, як не з патріотизму? Бо що ж в’яже всіх громадян в одно, як не любов до Батьківщини? …“».
Єпископи Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні висловлюють жаль, що не всі адекватно сприймають прагнення українців розбудовувати «рідну хату» — свою земну Батьківщину.
«Це стало найбільш очевидним, — мовиться у Посланні, — тоді, коли північний сусід, заперечуючи саме право українського народу на існування, пішов на нього кровопролитною війною, спричиняючи жахливі руйнування та численні людські жертви. Навіть у так званому вільному світі не всі розуміють українську захисну боротьбу, оборону власної ідентичності, звинувачуючи наш народ і нашу Церкву в надмірному націоналізмі. Це вкотре підкреслює, наскільки важливо не тільки для українців, а й для всіх інших народів збагнути сенс справжнього християнського патріотизму».
Духовні отці переконують, що справжній патріотизм ніколи не буде приправлений протистоянням або ненавистю, навіть щодо ворогів. Християнський патріотизм треба відрізняти від викривленого ставлення до Батьківщини, яке є не любов’ю, а радше національним егоїзмом, що може непомітно переростати у відкритий шовінізм.
Патріотична позиція, вважають владики, виявляється в небайдужості до долі Батьківщини, у служінні їй усіма силами: «Бути патріотом означає трудитися на благо свого народу, боротися з пітьмою, яка намагається завадити йому здійснити своє призначення. Бути патріотом — це просвітлювати свій народ, робити його таким, яким хоче бачити його Бог. Християни, які служать своїй країні, — служать Богові. Проте, щоб правильно їй служити, потрібно її знати, тобто слід вивчати свою культуру, історію, природу, і взагалі — жити на рідній землі».
«Закликаємо кожного нашого співгромадянина в ці непрості для нашого народу і світу часи працювати, ніби все залежить від нас, і молитися, ніби все залежить від Бога, як колись, повторюючи слова великого християнського мислителя, закликав світлої пам’яті патріарх Любомир Гузар», — наголошено в Посланні єпископів УГКЦ в Україні.
Із повним текстом Послання Архиєрейського Синоду Єпископів УГКЦ в Україні про патріотизм можна ознайомитися тут.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ