СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископ Петро Лоза посвятив новий престіл у с. Підгір’я на Львівщині
19 липня 2026 року парафія Святого Йосафата у селі Підгір’я на Львівщині стала центром літургійного торжества. Місцева громада на чолі з отцем-адміністратором Тарасом Филистином зібралася на спільну молитву з нагоди посвячення нового престолу. Урочисту Божественну Літургію та Чин посвячення очолив владика Петро Лоза, єпарх Сокальсько-Жовківський.
Як повідомляє пресслужба Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, спільно з єпископом біля новопоставленого жертовника також молилося запрошене духовенство єпархії.
Значення жертовника у житті парафіяльної спільноти
Під час проповіді владика Петро Лоза звернувся до присутніх із глибоким богословським роз’ясненням значення жертовника в житті кожної християнської спільноти. Архиєрей детально розкрив величну суть престолу, як серця храму, де небо з’єднується із землею: «Освячуючи престіл, пам’ятаймо про те, що це центральне місце в храмі, те найсвятіше, на якому звершується безкровна жертва нашого Спасителя. Де завжди, під час Служби Божої, Господь переісточує, перемінює хліб і вино у своє Тіло і Кров».
Ніколи не втрачати надії
У часі проповіді єпископ звернув особливу увагу парафіян на важливість внутрішнього чування та глибокої довіри до Бога, роздумуючи над євангельським уривком про зцілення двох сліпців. Архиєрей наголосив, що сліпота фізична не завадила цим людям виявити колосальну силу духу, яка є прикладом для сучасних християн. Владика закликав громаду не опускати рук перед життєвими негараздами та особистими випробуваннями. «Будучи сліпими, вони не втрачали надії, вони не опускали рук, а прийшли до цієї хати, там, де перебував Господь. І оця ходьба за Ісусом, це те, про що Ісус їх потім питає: „А чи вірите в те, що я можу зробити вам це чудо?“» — мовив проповідник.
Довіряти Богові попри жорстокі обставини війни
Продовжуючи проповідь, владика звернувся до реалій жорстокої війни, яку сьогодні переживає весь український народ та розділив із вірними біль невизначеності та душевного мороку, який часто приносить війна через щоденні втрати. Водночас він закликав кожного переконувати себе у Божому всемогутньому промислі навіть тоді, коли людські очі через сльози та розпач залишаються «закритими»: «Можемо сказати: „Господи, сьогодні ми також не бачимо, ми не бачимо кінця, ми не бачимо, як це закінчиться, ми не знаємо, коли це станеться, ми не бачимо того, що буде з моїм народом завтра, що буде з моєю родиною завтра. В мене ці очі сьогодні закриті. Але я йду, Ісусе, до тебе, бо ти є той, хто здатний відкрити ці очі, хто здатний подарувати мені надію в те, що завтрашній день буде“».
Зберігати чистоту серця та уст
Аналізуючи інше євангельське чудо — зцілення німого біснуватого чоловіка, єпископ закликав вірян плекати чистоту власних слів та оберігати свої серця від гріховних пасток: нарікань, заздрощів та лихослів’я. Звертаючись до громади, владика наголосив на важливості того, щоб людські уста завжди ставали інструментом Божого прославлення. «Щоби ці уста не були в зависті, щоби ці уста не нарікали, щоби ці уста не лихословили, не промовляли поганих слів, щоби ті уста, якими ми розходимо прославляти Бога, ніколи не були розташовані до того, щоби щось з тих уст вийшло погане», — додав він.
Ділитися свідченням власної віри
Окреме місце у повчальному слові архиєрея зайняла тема християнського свідчення у щоденному житті. Єпарх Сокальсько-Жовківський нагадав парафіянам села Підгір’я, що правдива християнська віра ніколи не може бути егоїстичною чи прихованою. Вона є даром, який вимагає активного ділення з ближніми через любов, розраду та підтримку, «бо живучи в цьому світі вірою, ніколи віра не є зарезервована тільки для мене. Якщо ми себе називаємо віруючими людьми, віруючими християнами, то віра завжди переповнює наше серце в тому, що ми, маючи ту радість перебувати в Божій присутності, маємо теж з цією радістю хочу поділитися з іншими».
На завершення урочистої Святої Літургії владика Петро Лоза висловив щиру вдячність отцю-адміністратору Тарасу Филистину за ревне пастирське служіння та дбайливе впорядкування святині. Слова вдячності пролунали також на адресу парафіян, жертводавців та запрошеного духовенства, які своєю працею та присутністю долучилися до спорудження нового вівтаря. Єпископ підкреслив, що цей новий престіл відтепер є непохитним духовним якорем для громади.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
