Єпископ Богдан Дзюрах у #ДорогоюНадії: 22. Пророк Ісая: розрада й утіха, що дають надію

25 жовтня 2025

У часи випробувань і тривог Церква знову звертає погляд до слів надії, які лунають зі сторінок Святого Письма. Апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії Богдан Дзюрах у своєму духовному роздумі пригадує постать пророка Ісаї — «великого благовісника надії», як називає його папа Франциск. Навіть у період вигнання та розпачу Ісая проголошує Божу втіху і закликає народ не втрачати довіри до Господа. У словах пророка, підкреслює владика, відчувається близькість Бога, Який приходить, щоб підтримати, простити і визволити Свій народ.

Єпископ Богдан Дзюрах у #ДорогоюНадії: 22. Пророк Ісая: розрада й утіха, що дають надію

Пророка Ісаю називають «великим благовісником надії» (папа Франциск). І справді, хоч він звершував свою пророчу місію у важкі часи вигнання народу до вавилонської неволі, Господь вкладає в його уста слова розради, втіхи та надії, в яких відчувається нестримне наближення повноти часу — коли Бог увійде в історію народу і людства та перемінить її назавжди.

«Утішайте, утішайте народ Мій, говорить Бог ваш. Промовляйте до серця Єрусалима й звіщайте йому, що скінчилася його служба, спокутувано його несправедливість… Господь — Бог вічний, Творець кінців землі: Він не втомлюється, не знемагає, розум Його — недослідний. Він дає змореному силу, знеможеному додає міці. Навіть юнаки втомлюються й знемагають, і молоді воїни падають, — а ті, що вповають на Господа, відновлюють силу: мов орли здіймають крила, біжать — і не знемагають, ідуть — і не втомлюються» (Іс. 40, 1–3. 28–31).

Надія народу пов’язана з наближенням Бога до його долі, до його історії. Усюди, де наближається Господь, долається несправедливість, перемагається людський гріх і всяка злоба. Як наслідок — від серця відступають смуток і печаль, звільняючи щораз більше простору для радості й надії.

Папа Франциск роздумує над цим пророцтвом так: «Вигнання було драматичним моментом в історії Ізраїлю, коли народ втратив усе: батьківщину, свободу, гідність, а також довіру до Бога. Він відчував себе покинутим і позбавленим надії. І саме тоді пророк закликає відкрити серце для віри».

Ісая закликає не опускати рук перед обличчям власних гріхів, не впадати у відчай перед випробуваннями й труднощами, а всім серцем звернутися до Бога й покладатися тільки на Нього. До такої відкритості і довіри спонукає народ Боже слово, яке Господь скеровує до свого народу: «Не бійся, бо Я з тобою! Не тривожся, бо Я — Бог твій! Я додам тобі сили, Я тобі допоможу, підтримаю тебе Своєю переможною правицею. Стидом і ганьбою вкриються всі, хто люто повстає проти тебе, обернуться в ніщо й загинуть ті, що з тобою ворожнечу чинять. Шукатимеш їх — і не знайдеш; щезнуть ті, хто нападає на тебе, зникнуть ті, хто воює з тобою. Бо Я — Господь, Бог твій, Я тримаю тебе за правицю, Я кажу тобі: „Не бійся, Я тобі допомагаю“» (Іс. 41, 10–13).

Ці слова не потребують коментаря. Вони потребують лише відкритого серця й довіри. Нехай це Боже слово знайде у нас саме таке серце.

Молитва

Утіш нас, Господи, Своїм словом миру,
промовляй до серця Свого втомленого народу.
Ти не забуваєш про пролиті сльози
і вночі запалюєш світло повернення.
Скорбота закінчується, провина спокутувана —
Ти — Бог, що підносить, прощає, визволяє.

Пресвята Богородице, Мати Бога надії,
Ти, що носила в лоні втіху світу,
промовляй і сьогодні до наших стривожених сердець.
Навчи нас вірити, що біль — не останнє слово,
і що в тиші розквітає благодать.
Чувай над Своїм народом: веди його до перемоги і до миру. Амінь.

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії