Єпископ Богдан Дзюрах у #ДорогоюНадії: 20. Пророк Ісая: Божа присутність у житті — основа нашої надії
Апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії Богдан Дзюрах у своєму 20-ому духовному роздумі зі серії «Дорогою Надії» нагадує про старозавітну обітницю пророка Ісаї про прихід Месії, Який принесе мир і спасіння для народу. Автор показує, як ці пророчі слова здійснилися в Ісусі Христі, об’явивши присутність Бога серед людей — «Еммануїл, З нами Бог». Роздум підкреслює, що ця надія актуальна для сучасної людини, особливо у важкі часи, закликаючи довіряти Божій присутності у житті та свідчити її власними діями.

Пророк Ісая проголошує обітницю найбільшої надії — прихід Месії, Який принесе мир і спасіння для народу. Посеред політичної та воєнної кризи, під загрозою захоплення Єрусалима чужинницькими військами, Господь через пророка Ісаю дає переляканому цареві Ахазові знак надії: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина, і дасть йому ім’я Еммануїл» (Іс. 7, 14).
Те, що мало зв’язок із конкретною історичною дійсністю, водночас було пророчим передбаченням прийдешнього спасіння, яке охопить не лише один вибраний народ, але й усе людство всіх часів.
Саме в такому ключі тлумачить цю старозавітну обітницю євангелист Матей, коли, говорячи про Різдво Христове, зазначає: «А сталося все це, щоб здійснилося Господнє слово, сказане пророком: „Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог“» (Мт. 1, 22–23).
У Своєму Єдинородному Сині Бог справді об’явив Себе як «Бог — з нами!» Ці слова пророка знайшли своє відлуння в Благовіщенні, коли Архангел Гавриїл звернувся до Богородиці з повними радості словами: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою! … Не бійся, Маріє!» (Лк. 1, 28.30).
Водночас вони стали джерелом і основою надії віруючих людей усіх часів. Гарно про це висловився Папа Франциск: «З нами Бог — ми ніколи не йтимемо наодинці». Це не просто гарні слова — це джерело сили, щоб іти вперед, навіть у темряві.
Бог у Христі Ісусі залишається із нами навіть після Його Вознесіння: «Ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку!» (Мт. 28, 20). Ми оспівуємо цю Божу присутність, коли в наших літургійних богослуженнях, особливо на Різдвяні свята, проголошуємо всією душею і устами: «З нами Бог, розумійте, народи, і покаряйтеся, бо з нами Бог!»
Спокусою сучасної людини є не лише не помічати Божої присутності у власному житті, а й цілком її ігнорувати — жити так, ніби Бога не існує. Ця спокуса особливо властива західному світові, що подеколи нагадує того багача, якому щедро вродила нива, і який гордо та самозадоволено вигукує сам до себе: «Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!» (Лк. 12, 19).
Можливо, одне з важливих покликань нас, українців, у сучасному західному світі — саме це: не бути лише форпостом захисту Європи чи додатковим ресурсом її матеріального зростання, а пригадувати суспільствам, які відкрилися до нас, щоб вони відкрили свої серця також і на присутність Бога, Який приходить у цей час — з нами та у нас.
Своїм життям і свідченням ми можемо — і маємо — сказати тим, хто сьогодні сліпий і глухий до Божої присутності та на Його Слово: «Христос посеред нас! — Є і буде!»
Молитва
Господи, Ти обіцяв бути з нами
по всі дні нашого життя.
Навчи нас довіряти Твоєму слову
і нагадуй нашому серцю у хвилини сумніву,
що Ти — з нами, що Ти — поруч.
Пресвята Богородице,
яка прийняла слово Боже з довірою дитини,
навчи нас жити довірою до Божої обітниці,
надіятися, коли темно,
і зберігати в серці впевненість, що З нами Бог! Амінь.
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





