«Єдині ворота, які провадять до вічності і до спасіння — сам Ісус Христос», — владика Богдан Дзюрах у Мюнхені

2 листопада 2022

Сьогодні, коли ми єднаємося зі всією Католицькою Церквою в поминанні померлих, ми усвідомлюємо собі те, що сказав святий Павло у посланні до євреїв: «Ми не маємо тут постійного місця, а нашої Батьківщини в небі шукаємо». Такими словами звернувся до присутніх на Архиєрейській Божественній Літургії в катедральному храмі Покрови Пресвятої Богородиці та Св. ап. Андрея Первозванного м. Мюнхен в день поминання всіх померлих владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії.

«Єдині ворота, які провадять до вічності і до спасіння — сам Ісус Христос», — владика Богдан Дзюрах у Мюнхені

Роздумуючи над спасенним промислом Господа, єпископ сказав наступне: «Колись це земне життя зупиниться для кожного з нас. Перестанемо рухатися ми і перестане рухатися для нас життя. Все полишимо, все зупиниться: наші плани, наші різні проекти, все чим ми жили, до чого стреміли, за що боролися — все раптом зупиниться. Але наше життя не зупиниться — життя Боже, яке ми маємо в собі від моменту сотворення на образ і подобу Божу, коли Бог вдихнув в нас свого Духа життя, а потім відновив цього Духа, відновив це життя у Хрещенні. Воно буде далі продовжуватися. Тільки оцей наш „намет“, як каже св. Павло, оте наше тіло до часу воскресіння ввійде до землі. Але ми у своєму духовному вимірі будемо продовжувати жити». Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та країнах Скандинавії.

Наша дорога до вічності — Христос

Далі владика Богдан окреслив шлях, який є запорукою щасливої вічності: «Єдині ворота, які провадять до вічності і до спасіння — сам Ісус Христос. Хто живе об’єднаний з Христом, і хто вмирає в Христі — над тим смерть вже не володіє. І нам так важливо є впродовж цілого нашого життя іти отим шляхом, тою дорогою, якою є Ісус Христос, щоби могли потім, в годині нашої смерті, переступити поріг вічності через ворота, якими є Ісус Христос», — мовив архиєрей.

А відтак проповідник означив мету сьогоднішньої молитви за померлих: «Ми молимося про дар, про ласку для всіх померлих — наших братів і сестер з вірою в те, що вони, живучи з Богом, померли в Бозі, у Христі і зараз перебувають в люблячих обіймах небесного Отця, куди їх запровадив Господь Ісус».

Славні попередники у вірі

Потім владика Богдан назвав великих пастирів нашої Церкви, яких спогадуємо цього дня: праведного митрополита Андрея Шептицького, який провадив нашу Церкву через буремні роки двох Світових воєн, блж. свщмч. Теодора Ромжу, який загинув мученицькою смертю з рук комуністичного режиму, а також владику Платона Корниляка, який був першим апостольським екзархом для українців візантійського обряду в Німеччині і Скандинавії.

Тут архиєрей підкреслив, що вище названі духовні провідники не тільки живуть у Бозі, а вони залишаються навіки пастирями Христового стада, які об’єднують люд Божий та заступаються за свою паству перед престолом Всевишнього. А також вони спішать нам на поміч, особливо в буремних часах випробувань, страждань і переслідувань.

Також владика Богдан відзначив вклад митрополита Андрей як духовного провідника Церкви: «Він підготував свою Церкву до великих переслідувань комуністичним режимом. І мабуть, ця його подвижницька праця сприяла тому, що жоден єпископ не захитався у своїй вірності Христовій Церкві. Всі йшли на смерть і вели за собою дорогою життя, дорогою ісповідництва тисячі священників, мирян і богопосвячених осіб своєї Церкви», — сказав єпископ.

Молитва на могилах

Завершуючи свою проповідь, апостольський екзарх запевнив усіх присутніх у заступництві наших подвижників віри, кажучи, що вони і сьогодні моляться за нас до Господа. «І ми, спогадуючи їх, просимо їхнього заступництва, щоби ми пройшли свій земний шлях достойно, тримаючись за руку нашого Господа. Щоб ми також в годині смерті побачили перед собою відкриті двері Царства Божого і побачили відкриті обійми нашого воскреслого Спасителя, який запросить нас переступити поріг вічності», — сказав владика Богдан.

Після Літургії єпископ з духовенством і мирянами молились Панахиду за всіх померлих, яких спогадували цього дня, а також поминальну молитву було звершено на могилі владики Платона, біля монументу полеглим за волю України та на могилі Степана Бандери. Також владика Богдан окропив свяченою водою могили українців, які поховані на цвинтарі в Мюнхені.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ