СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Дякуємо Йосифу та Марії за різдвяні свята», — владика Володимир Груца у свято Собору Богородиці
«Подія Різдва Христового започатковує новий етап діалогу Бога з людиною. Дякуємо Йосифу та Марії за те, що у Різдвяну ніч запалили Вифлеємську зірку та подарували нам Різдвяні свята. Різдвяна зірка наповнилася глибоким змістом. Від цієї миті ця ніч стала іншою від інших ночей. Різдвяна ніч показала, що Богові не байдуже життя кожної людини. Тим самим, людина має майбутнє!»
Про це сказав єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца на другий день Різдвяних свят, у храмі Собору Пресвятої Богородиці Чину святого Василія Великого у Брюховичах, як інформує пресслужба архиєпархії.
Не зважаючи ні на що, ми відзначаємо Різдво
«Різдвяні свята є родинними святами, бо традиційно розпочинаємо їх спільною родинною Святою вечерею. У контексті війни маємо багато драматизму. Немало було пролито сліз, бо на вечері з різних причин забракло рідних чи близьких людей. Ми вчергове усвідомили, що неважливо, що є на столі, а хто є поруч за столом», — розпочав свою духовну науку єпископ.
«Не зважаючи на все, ми святкуємо так, як нам дозволяють обставини. Чую від різних людей, що ці свята є особливі. Не лише тому, що протягом року вдруге святкуємо Різдво Христове. Хтось каже, що нема настрою, прагне тиші. Якось не в стані штучно веселитися. Ці обставини дають можливість заглибитися в глибину події Воплочення Божого Сина. Бо це щось більше ніж фольклор, кулінарія, декорації чи емоції… Без закорінення в суть — це все поверхове», — додав він.
Собор Пресвятої Богородиці та св. Йосифа Обручника
За словами проповідника, на другий день Різдвяних свят, ми споглядаємо на осіб, які були найбільше причетні до події Різдва Христового. Йдеться передусім про Йосифа та Марію, празник Собору якої звершуємо.
«Різдво дарує нам дитину. Ця дитина, маючи в небі Вічного Отця, на землі отримує маму. Згодом ця мама в драматичний спосіб втратить дитину. Це настільки типовий образ нашого суспільства. Ісус не лише дитина, Він — Відкупитель світу. Різдво дарує нам материнство не лише на певний час, а до кінця віку. Бо Марія має, зокрема, титул „Матері Церкви“», — продовжив далі архиєрей.
«Кришталево праведний» Йосиф
Проповідник також зауважив, що з людей походить Йосиф. Він є названий батько Ісуса, ба більше, Лука не боїться цього слова. «Йосифу було зовсім непросто, тому вагається, сумнівається, але не зневірюється, бо слухає голос Неба. Він переживає час кризи, хоче покидати Марію, бо не має причетності до дитини. Йосиф як тесля, як будівельник мав точне, математичне думання. Ця вся ситуація не входила в його рамки, що Марія вагітна. По-людськи був єдиний вихід — покинути Марію або згідно припису каменувати разом з Ісусом в її лоні», — пояснив тогочасний контекст події народження Божого Сина владика Володимир.
І додав: «Праведна людина нікого не засуджує. А Йосиф був праведний, тому віддає все Божому проводові. Деякі письменники називають Йосифа „кришталево праведним“. Де людина не бачить виходу, там Бог дивиться інакше. Сон Йосифа відкриває дорогу в майбутнє, ангел каже йому: „Не бійся!“ Йосиф роздумував, тобто мовчав. Люди часто вважають розумним того, хто багато говорить. Хоча можна багато говорити і нічого не сказати».
Вміти слухати — це велике мистецтво
Йосиф та Марія, — каже далі владика Володимир, — ведуть мовчазний спосіб життя. Великим мистецтвом є вміти слухати, а радше почути. Вони не прагнуть кар’єри, але Бог має для них свій план. Важлива готовність послужити. Служіння провадить до правдивої кар’єри, бо йдеться про перспективу небесної слави.
Він зазначає, що для того, щоб когось почути, потрібно замовкнути, вслухатися в його голос. Тоді людина знає, що робити. Мовчанка не полягає в тому, що ця чи інша особа не має що сказати або втікає від життєвих викликів. «Слухання Йосифа та Марії є дуже плідним місцем в їхньому житті, зокрема в подружжі. Вони найбільше промовляють до нас своєю мовчанкою. Вони нас вчать, що людина мовчить для того, щоб слухати, дати простір дії Богові. Мовчанка робить людину уважною на голос Бога, рішучою та творчою», — підсумував єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.
Пресвята родина разом долає життєві виклики
«Великим випробуванням стійкості Йосифа та Марії був момент, коли прийшов час народжувати. Ніхто їх у Вифлеємі не приймає до дому, Ісус народжується в стаєнці. Так, ми оспівуємо ясла і стаєнку в наших колядках, прославляємо у вертепах, прикрашаємо у формі шопки. Але будьмо відверті, ніхто з людей не хотів би жити в стайні, бо там панує специфічна атмосфера», — сказав проповідник.
Далі він звернув увагу на наступний виклик для Святої родини — втеча до Єгипту, щоб врятуватися. Як заначив владика, Йосиф діє рішуче. Він є опікуном та хранителем Святої родини. Йосиф був старший від Марії, тож мав певний досвід. Але досвід, за його словами, здобувається наполегливою працею. І тут не можна обминути великий вимір любові. «Не один чоловік, батько так само діє рішуче, захищаючи нашу землю, а тим самим нас, які живемо на цій землі. За це сьогодні велика вдячність всім, хто стоїть на варті миру, витирає сльози, зцілює рани на тілі України», — мовив архиєрей.
Людина має майбутнє!
«Подія Різдва Христового започатковує новий етап діалогу Бога з людиною. Дякуємо Йосифу та Марії за те, що у різдвяну ніч запалили вифлеємську зірку та подарували нам Різдвяні свята. Різдвяна зірка наповнилася глибоким змістом. Від цієї миті ця ніч стала іншою від інших ночей. Різдвяна ніч показала, що Богові не байдуже життя кожної людини. Тим самим, людина має майбутнє!» — підсумував на завершення свого слова владика Володимир.
Після Божественної Літургії лунала дзвінка коляда на прославу новонародженного Христа.
Фото: Інформаційний відділ отців василіянПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
