СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлизькість із біженцями та подяка полякам: владики Синоду Єпископів відвідали українські парафії у Польщі
10 липня 2022 року, у Четверту неділю по Зісланні Святого Духа, члени Синоду Єпископів УГКЦ, який відбувається цими днями у м. Перемишль (Польща), мали нагоду відвідати українські парафії у Польщі та спільно помолитися із вірними УГКЦ.
Пралківці. Екуменічний дім соціальної допомоги
10 липня 2022 року Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви відвідав Екуменічний дім соціальної допомоги, де разом із владикою Давидом Мотюком, єпархом Едмонтонським, помолився Архиєрейську Божественну Літургію та зустрівся із мешканцями цієї обителі.
Предстоятель привітав усіх мешканців та подякував сестрам служебницям з Екуменічного дому соціальної допомоги в Пралківцях. «Дякую вам за те, що ви віддано виконуєте наказ вашої віри в Бога, наказ вашого сумління і служите тим, кого сучасний світ часто викидає на узбіччя. Служите найбільш потребуючим, які самі собі вже не можуть допомогти. Їхня доля наприкінці життя є в руках Божих, а Бог їх передав вам. Хочу дуже подякувати вам за те, що тут знайшли свій дім мої брати і сестри з України. Ми перебуваємо на прикордонні. Згідно з державною статистикою, через польсько-український кордон тут, біля Перемишля, за останніх неповних п’ять місяців пройшло півтора мільйона людей з України. Тут кожен знайшов відкрите серце християн, які добре розуміють, що бути християнином означає бути готовим виконати наказ саме тепер. Бо завтра може бути запізно», — сказав архиєрей, поручаючи сестер молитві всіх святих українського народу.
Перемишль. Монастир Сострадання Пресвятої Богородиці ЧСВВ
Цього дня монастир Сострадання Пресвятої Богородиці Чину Святого Василія Великого, що у м. Перемишль (Польща), відзначав свій храмовий празник. На запрошення ігумена монастиря о. Дмитра Герасима Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Павло Хомницький, єпарх Стемфордський. Упродовж богослужіння йому співслужили владика Діонісій Ляхович, апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Італії, владика Іриней Білик, канонік папської базиліки Санта Марія Маджоре, владика Даниїл Козлинський, єпарх Буенос-Айреський, владика Дмитро Григорак, єпарх Бучацький, владика Василь Тучапець, екзарх Харківський, та владика Петро Крик, єпископ-емерит.
У своїй проповіді владика Павло Хомницький звернув свою увагу на постать Пресвятої Богородиці. «Марія — наш взірець віри. Вона є дорогою, яка веде кожного з нас до Ісуса, Її Сина. І розмірковуючи над її життям, наскільки ми можемо дізнатися про нього з Євангелій, я думаю, що ми можемо розрізнити принаймні три виміри її віри, які можуть допомогти нам у нашій власній подорожі віри. Ці три виміри: паломництво, пророцтво і співстраждання», — мовив проповідник на початку свого слова.
За словами промовця, Марія є зразком віри, яка передбачає подорож, постійне паломництво пошуку Господа. «Йдучи цією мандрівкою, ми долаємо спокусу практикувати лише пасивну віру, яка задовольняється лише виконанням кількох стародавніх традицій і на цьому обмежується. Натомість, Марія надихає нас вирушити у подорож, несучи зі собою як радощі, так і печалі цього життя. Ними ми можемо поділитися і через них свідчити нашим братам і сестрам, яких зустрічаємо під час цього паломництва до Господа», — зазначив владика Павло.
Окрім того, Марія навчає нас тут, що наша віра не може бути зведена до чогось, що підсолоджує наше життя, щоб зробити його більш приємним для нас. За словами проповідника, Ісус є знаком протиріччя. Він прийшов, щоб принести світло у темряву і викрити темряву такою, якою вона є. З цієї причини темрява завжди бореться проти Нього, бо не хоче, щоб світло правди просвічувало її. «Коли я приймаю Христа і намагаючи йти за Ним, він відкриває темряву, яка знаходиться у моєму серці. Він відкриває фальшивих ідолів у моєму серці, спокуси, які нападають на мене. І Він стає моїм воскресінням, Він є тим, хто завжди піднімає мене, а коли я падаю, Він бере мене за руку і дає мені можливість розпочати все заново. Він мене завжди піднімає», — каже єпископ.
Наприкінці владика Павло згадав про сумні і тривожну реальність війни в Україні. «Сьогодні наша Батьківщина, наш народ переживають невимовні жахи від рук нещадного і злого ворога. Сімдесят п’ять років тому патріарх Йосиф Сліпий писав, що після нацистської та радянської окупації України нашу землю вкрили „гори трупів і ріки крові“. Сьогодні ці слова патріарха Йосифа знову втілюються в життя ще більш кривавим і жорстоким способом».
Відтак владика зазначив, що увесь світ і кожен особисто намагається робити все, що у його силах, щоб допомогти своїм братам і сестрам в Україні. Але здебільшого, за його словами, ми безпорадні. «У цей момент до нас промовляє Божа Мати, Мати милосердя. Вона закликає нас брати з неї приклад. Як вона стояла під хрестом свого розп’ятого Сина, там і ми стоїмо під хрестом, на якому розпинається наша улюблена Батьківщина — Україна. І, як Марія, ми не намагаємося втекти чи замаскувати своє горе. Ми дивимося злу прямо в очі, тому що ми впевнені у своїй вірі, що в Ісусі Бог перетворить наш біль і страждання на надію і переможе над усім злом і смертю», — підкреслив єпарх Стемфордський.
Наприкінці богослуження ігумен монастиря о. Дмитро Герасим та о. Теодозій Янків подякували усім присутнім владикам за візит та спільну молитву. Завершилося спільне моління «Многоліттям» для усіх зібраних.
Жешув. Храм Успіння Пресвятої Богородиці
У неділю Всіх святих українського народу, 10 липня 2022 року, парафію Успіння Пресвятої Богородиці у м. Жешув (Польща) відвідали двоє владик учасників Синоду Єпископів УГКЦ, який відбувається у Перемишлі упродовж 7–15 липня.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив єпарх Вроцлавсько-Кошалінський владика Володимир Ющак, ЧСВВ, у співслужінні владики Мирона Мазура, ЧСВВ, єпископа Єпархії Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці з осідком у м. Прудентополіс (Бразилія).
Владика Володимир у своїй проповіді пояснив вірним, чим займається Синод Єпископів і пригадав про потребу стремління до святості у житті кожного християнина.
«Ми всі перебуваємо у періоді після Пасхи. Мені розповідали про те, що у день Пасхи тут не тільки церква була повна, але й притвор і площа. У нашому Вроцлаві служиться чотири Літургії зазвичай. Мені здається, що на Пасху у нашому величезному соборі могло бути близько 10 тис. осіб. Але вже у понеділок та у Томину неділю була норма, було, як звичайно. Так виглядає, що приходить Пасха, а тому треба посвятити паску, прийти до церкви, поспівати, можливо, і посповідатися завчасу, приступити до Причастя, — і вже кінець. Закінчилася ця найважливіша справа у цей важкий час перебування у церкві. Маємо спокій до наступної Пасхи. Пасха не закінчує, Пасха розпочинає. Пасха показує, що прихід Христовий на світ був заради того, щоб віддати себе за нас, своє життя. Він здійснив Пасху, тобто перехід від життя до смерті, щоби воскреснути, вознестися на небо і зіслати Святого Духа, щоб ми були сильнішими і тією силою жили. Щоб ми пішли за Ним до неба. Бо Воскресіння Христове — це не лише подія раз у році», — мовив владика Володимир.
Відтак проповідник зазначив, що щонеділі у час Утрені читається одне із одинадцяти воскресних Євангелій. Це своєрідний цикл. «Кожної неділі ми пригадуємо у часі Утрені про те, що Христос воскрес. Кожна неділя — це пам’ятка Христового Воскресіння. Кожна неділя пригадує нам, що ми маємо піти за Христом і через смерть перейти до воскресіння, до життя вічного, що ми маємо бути святими. Тому перша Неділя після Зіслання Святого Духа у нашій традиції є Неділею Всіх святих. Вона пригадує, що кожна людина є тією особою, за яку Христос помер і воскрес, яка отримала дар Святого Духа, щоби стати святою», — каже єпископ.
«А сьогоднішня неділя пригадує нам українських святих. Тому ми сьогодні говоримо про наших святих, святих із нашого народу, розпочинаючи від Бориса і Гліба, від Теодозія та Антонія Печерських, від Володимира Великого та княгині Ольги і аж до новомучеників. Але також і ми маємо бути святими. Ми маємо жити Євангелією, Доброю новиною не тільки тому, щоби зберегти традицію, обряд, мову чи свою ідентичність, але задля того, щоби спастися. Кожен із нас повинен бути святим. Саме задля цього ми віруємо у Воскресіння Христове, приймаємо Євхаристію, сповідаємося, адже ми повинні жити по-християнськи, щоби стати святими. Ми всі є покликані до святості. І сьогоднішня неділя, яка пригадує українських святих, то не є неділя, яка пригадує минуле і те, що були такі святі, але це неділя, щоб і ми стали святими», — підкреслив єпарх Вроцлавсько-Кошалінський владика Володимир Ющак.
У свою чергу, владика Мирон розповів вірним про життя і діяльність УГКЦ у Бразилії.
Своїм співом Літургію прикрасив місцевий парафіяльний хор. Після урочистого «Многоліття» парафіяни храму разом із своїм настоятелем о. Богданом Криком склали владикам подяку.
Краків. Храм Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста
Храм Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста у м. Кракові (Польща) на запрошення місцевого настоятеля о. Петра Павлище у Неділю Всіх святих українського народу, 10 липня, відвідали члени Синоду Єпископів УГКЦ.
Архиєрейську Божественну Літургію у парафіяльній спільноті очолив владика Михаїл Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський. При престолі йому співслужили владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.
«Господь переміг смерть. Це найбільше зло, яке веде нас до розтління. Він переміг смерть для того, щоб запевнити нам життя. Ми хочемо, щоб це життя було кращим, І Господь нам це обіцяє», — розпочав свою проповідь владика Михаїл.
За словами єпископа, нашабіда полягає у тому, що на землі поселився гріх. Саме цей гріх спотворює наше життя. Але Господь і з цього нас рятує. «Тільки Господь Бог знає цілий світ, кожне серце, кожен дух. Він запевняє нас у цьому своїм твердженням про те, що навіть волосся на нашій голові пораховане. Ба більше, Він знає бажання нашого серця, які прагне сповнити», — мовив архиєрей.
Відтак владика Михаїл пригадав про драматичну ситуацію війни, від якої сьогодні потерпає кожен українець та українка. «Наскільки ми усі сьогодні є об’єднаними навколо України. Неможливо, щоб Господь Бог не вислухав молитву за тих, хто розчаровується, за тих, хто втрачає силу, віру, надію, твердість. Ми сьогодні з вами у церкві, у наших єпархіях свідчимо про те, що перемога з Богом. Мир, який Господь посилає у світ, говорячи: „Я буду з вами“. Це Він — Переможець! Це є сила. Сила нашого життя криється у мирі, у цьому Божому мирі. Він же настає тоді, коли ми відкидаємо злобу, ненависть, підступ і все те, що є злом», — зазначив єпарх Сокальсько-Жовківський.
Під час своєї науки владика Михаїл, показавши книгу, закликав вірних подбати про те, щоб у кожній домівці був Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха». «Ця книга є правилом віри, тобто вказівки для кожного із нас, як ми маємо правильно вірити, щоб згідно із нашою вірою нам було дано. Тут міститься закон віри нашої Церкви».
Наприкінці о. Петро Павлище подякував усім архиєреєм за цей справді святковий візит та спільну молитву.
Окрім того, у цей день владики відвідали своїх співбратів редемптористів і сестер-йосифіток у Кракові та завітали до Відпустового місця у Тухові. Там відбулася тепла і родинна зустріч із редемптористами старшого віку, яка стала нагодою для ділення спільними спогадами.
Люблін. Греко-католицьке душпастирство
10 липня 2022 року у м. Люблін (Польща) відбулося урочисте святкування 35-ліття відновлення греко-католицького душпастирства у цьому місті. Святкування увінчалося Архиєрейською Божественною Літургією за участі владик з України, Німеччини та США.
Божественну Літургію очолив владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії. Йому співслужили владика Венедикт Алексійчук, єпископ Єпархії Святого Миколая із осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США), та владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства.
Як зазначив о. мітрат Стефан Батрух, парох греко-католицької парафії та Президент Фундації духовної культури Пограниччя, Люблін завжди відігравав і відіграє важливу роль у житті Греко-Католицької Церкви в Польщі. Він нагадує, що в Любліні понад 50 років тому, у 1960-х роках, було дозволено навчатися греко-католицьким семінаристам. Пізніше ці священники працювали на парафіях по всій Польщі в дуже важкі комуністичні часи, коли діяльність Греко-Католицької Церкви була дуже обмеженою і, по суті, не була офіційною. Загалом, з юридичної точки зору діяльність Греко-Католицької Церкви в Польщі ніколи не була заборонена жодним документом, але всі структури були ліквідовані, Церква була позбавлена статусу юридичної особи та діяла нелегально. Завдяки співпраці з Римо-Католицькою Церквою греко-католицькі кандидати до священства за згодою місцевого люблінського єпископа змогли продовжити навчання. Тому Люблін був надзвичайно важливим центром відродження Греко-Католицької Церкви», — каже о. Стефан Батрух.
Отець Стефан зазначає, що після початку повномасштабної російської агресії проти України 24 лютого 2022 року кількість громадян України зросла у декілька раз. «Ми намагаємося максимально реагувати на їхні потреби, співпрацюючи з різними неурядовими організаціями, щоб максимально відповідати на різноманітні виклики, від гуманітарної до адміністративної, психологічної та матеріально-технічної допомоги. Наприклад, у Великодній період під опікою нашого служіння перебувало кілька тисяч людей, які брали участь у богослужіннях та різноманітних інтеграційних зустрічах. Ми постійно підтримуємо сім’ї у повсякденному житті, зокрема у вивченні польської мови. Треба постійно підлаштовуватися під ситуацію, бути дуже гнучкими у своїх діях. Потреб дуже багато, ми стараємося зробити все, що в наших силах», — запевняє о. Батрух і нагадує, що у 2023 році греко-католицьке душпастирство відзначатиме 30-річчя офіційного створення греко-католицької парафії у 1993 році. «Оглядаючись назад, ми бачимо, що наша душпастирська праця була і залишається надзвичайно важливою та необхідною. Ми постійно вчимося в Любліні, як будувати Католицьку Церкву в її розмаїтті традицій і духовності», — сказав о. Стефан Батрух.
У своїй літургійній проповіді владика Богдан Дзюрах застановився над значенням плекання святості у парафіяльній спільноті. «Парохія розпочинається з покликання до спільноти — з Богом і між собою: „Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я посеред них“ (Мт. 18, 20). Ось — образ Церкви. Остаточно, не так важливо, скільки нас є, важливо, щоб Христос був з нами і посеред нас! І наш християнський привіт „Христос посеред нас!“ — „Є і буде!“ це не просто побожне привітання, але це — визнання віри у Христа Воскреслого, Який перебуває завжди з нами і Який нас громадить у спільноту учнів, носіїв Його божественного вічного життя», — мовив він, привітавши усіх присутніх із святом.
Окремим словом подяки проповідник звернувся до присутніх представників польського народу: «Незламну силу єдності і милосердної любові ми, українці, відчуваємо на собі особливо сьогодні, коли наші брати і сестри поляки відкрили не лише свої кордони, але — свої домівки і серця до горя і страждань нашого народу. Ми пам’ятаємо, що Польща була першою країною у світі, яка визнала незалежність України понад 30 літ тому, і сьогодні Польща першою відкрила свої кордони і рамена для мільйонів наших краян, виявляючи братерську поставу справжнього сусіда і приятеля. За це сьогодні ми їм кажемо від щирої душі наше сердечне „Спасибі!“ — „Bóg zapłać!“.
«Тому я бажаю нам усім, щоб ця наша люблінська давня і така молода громада була для всіх вас колискою і школою справжньої святості — за молитвами Пресвятої Богородиці і всіх Святих і Праведних української землі», — мовив на завершення Апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владика Богдан Дзюрах.
Криниця-Здруй. Храм Святих верховних апостолів Петра і Павла
Недільного ранку, 10 липня, архиєпископ-емерит Ігор Ісіченко, владика Микола Бичок, єпископ Мельбурнської єпархії, та владика Аркадій Трохановський, єпископ Ольштинсько-Ґданської єпархії, відправилися з Перемишля у лемківське містечко Криниця-Здруй на парафію Святих апостолів Петра і Павла. Місто розташоване на відстані близько двохсот кілометрів у західному напрямку на самому півдні Польщі.
У цю четверту неділю після Зіслання Святого Духа – Всіх святих українського народу – на парафії у Криниці-Здруй святкували храмовий празник Святих апостолів Петра і Павла. Трьох архиєреїв ласкаво зустрів парох о. Іван Піпка з парафіянами, які з усієї Криниці і навколишніх сіл зійшлися на Службу Божу. Божественну Літургію очолив владика Аркадій Трохановський.
У проповіді єпископ запросив вірних задуматися над питанням навернення та святості в нашому житті і пояснив, що означає бути святим сьогодні: «Бути святим означає бути відкритим до іншої людини, любити, прощати, нести радість, оптимізм, вчити робити добро і самому давати добрий приклад, притягати інших добрими ділами, уникати брехні, зла, не бути егоїстом, крайнім індивідуалістом. Так небагато, а одночасно можна допомагати іншим міняти їхнє життя», – зазначив проповідник.
Вказуючи вірним на близький їм приклад святої людини, владика Аркадій розповів про блаженного Івана Зятика, священника-монаха з Лемківщини, якого беатифікував святий Іван Павло ІІ під час візиту в Україну в 2001 році. «За прикладом блаженного о. Івана Зятика, ми покликані здійснювати наше християнське покликання у східній Греко-Католицькій Церкві. Це Церква наших батьків і дідів, це Церква, яка дає нам усе, що потрібне на дорозі до спасіння, це Церква, яка вчить духовної мудрості. Це Церква, за яку віддали своє життя численні мученики – священники, монахи і монахині та миряни. Але найголовніше, що це Церква, яку установив сам Ісус Христос, та яку обдарував цінними дарами: Словом Божим, Святими Таїнствами та для якої своїх учнів і апостолів установив священниками та єпископами».
Після Літургії о. Іван Піпка подякував владиці Ігорю Ісіченку з Харкова, який розповів вірним про жахіття війни, що їх зараз переживає Україна, зокрема Харків, владиці Миколі Бичку з Австралії, родинне коріння якого виростає з цих теренів, та найбільш знаному парафіянам владиці Аркадію Трохановському з Ольштина, який також родом з цього краю, за відвідини парафії. Словами вдячності і квітами архиєреїв привітали діти, які цього року вперше приступили до сповіді і урочистого Святого Причастя. Відтак єпископи уділили архиєрейське благословення кожному вірному. Під час спільного обіду з нагоди храмового празника вірні мали змогу ближче познайомитися з єпископами і поспілкуватися.
Гора Явір
У другій половині дня владики Синоду Єпископів УГКЦ, які цього дня служили Літургії в лемківських містечках, спільно помолилися до Богородиці на горі Явір, яка є святинею для лемків через об’явлення тут Богородиці у 1925 році. До владик, які відвідували Криницю-Здруй, приєдналися також владика Йосафат Говера, екзарх Луцький, владика Теодор Мартиняк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, владика Йосафат Мощич, єпарх Чернівецький, і владика Іван Кулик, єпарх Кам’янець-Подільський.
В імені усіх зібраних на молитву архиєреїв привітав о. Григорій Назар, священник Перемишльско-Варшавської архиєпархії.
Молебень до Пресвятої Богородиці у каплиці на горі Явір очолив владика Микола Бичок.
На зворотній дорозі до Перемишля владики ще відвідали сестер василіанок у Горлиці.
Мокре. Храм Преображення Господнього
Греко-католицьку парафію Преображення Господнього у с. Мокре відвідав владика Андрій Рабій, єпископ-помічник Філадельфійської архиєпархії УГКЦ.
Команча. Храм Покрови Пресвятої Богородиці
Натомість, парафіяльну спільноту Покрови Пресвятої Богородиці у с. Команча відвідало відразу троє владик Української Греко-Католицької Церкви. Архиєрейську Божественну Літургію очолив архиєпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк, а йому співслужили владика Браян Байда, єпарх Торонто і Східної Канади, та владика Степан Меньок, екзарх Донецький.
