СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлаженніший Святослав у Старому Самборі: «Допоки Україна має Українську Греко-Католицьку Церкву, воскреслого Христа, вона не вмре»
«Сьогодні перед нами стоять, можливо, ще тяжчі випробування. Але будьте певні, допоки Україна має Українську Греко-Католицьку Церкву, тіло преображеного і воскреслого Христа, вона не вмре». У цьому запевнив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Старому Самборі (Львівщина) під час Архиєрейської Літургії з нагоди 30-ліття легалізації Української Греко-Католицької Церкви.
Напередодні візиту Патріарха Святослава
«Візит Патріарха до нашого міста пов’язаний зі святкуванням 30-ліття виходу нашої греко-католицької церкви з підпілля. Старосамбірщина тоді була найактивнішою. Коли ще вголос не можна було говорити про УГКЦ, у нас відслужили привселюдно літургію. Отці з нашого району Михайло Волошин та Михайло Нискогуз не боялися розмов з кагебістами — вони твердо заявили, що повертаються у лоно рідної церкви» — розповідав напередодні візиту отець-декан Михайло Николин.
Святкування у Старому Самборі проводиться на єпархіальному рівні. Сюди приїхали делегації з духовними наставниками з Дрогобицького, Самбірського, Мостиського та Турківського районів.
«Із нашим краєм пов’язана визначна історія нашої Церкви. У Спасі був осідок єпископства. У Добромильському монастирі отець Андрей Шептицький приймав свячення, бував він і у Лаврівському монастирі. У Старому Самборі у 1918 році освячував каплицю Різдва Івана Хрестителя», — продовжує священник.
Святкові заходи проводились і напередодні, у неділю, 18 серпня. Зокрема, відбулась урочиста академія в Народному домі, де з доповідями виступали львівські науковці, а до історико-краєзнавчого музею привезли виставку сакральних речей, якими користувалися священники у підпіллі.
Під час академії вперше у Старому Самборі відбулась прем`єра вистави «Климентій Шептицький» у виконанні львівського театру «Еммануїл». Крім цього, ієромонах Юстин Бойко презентував книгу про священномученика Климентія Шептицького.
Опісля професор Українського католицького університету Ігор Скочиляс виголосив доповідь на тему «Від підпілля до воскресіння: духовне відродження УГКЦ (1989–2019)».
Наприкінці заходу о. Михайло Николин, декан Старосамбірський, подякував усім гостям, які взяли участь в урочистій академії. «Ми онуки й сини тих, хто засвідчив на далекому Сибірі вірність Богові й своєму народові. Дуже символічно, що ми святкуваємо 30-ліття виходу УГКЦ з підпілля напередодні „державного Великодня“ — 24 серпня», — сказав о. Михайло.
Архиєрейська Божественна Літургія за участі Блаженнішого Святослава
Після освячення відновленого іконостасу у церкві св. Миколая, Блаженніший Святослав на центральному майдані міста очолив Архиєрейську Божественну Літургію. Йому співслужили владика Ярослав Приріз, єпарх Самбірсько-Дрогобицький, владика Григорій Комар, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицький, ректор Катехитичного інституту о. Микола Витівський, декан Старосамбірський о. Михайло Николин, декан Самбірський о. Богдан Добрянський, декан Хирівський о. Ігор Петрович, декан Добромильський о. Павло Коляса, декан Турківський о. Тарас Більо, декан Рудківський о. Іван Заяць, декан Дублянський о. Григорій Жук, викладач Українського католицького університету о. Юрій Щурко, економ Стрийської єпархії о. Роман Коцопей, редактор часопису «Жива вода» о. Михайло Бучинський та інше чисельне духовенство.
«Наші труднощі, наші болі, навіть рани страждання і смерть на фронті кращих синів нашого народу, лише голоснішим робить наш голос у світі, лише яснішим стає свідоцтво християнської віри нашого народу в його тисячолітній історії. Вороги приходять і відходять, а Христова Церква, воскресле преображене тіло Спасителя, лишається. Так було, так є і так буде. Так буде, якщо ми сьогодні почуємо голос Отця: „Це Син мій улюблений. Його слухайте!“», — наголосив Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав. Відтак проповідник додав: „Той народ, який уміє покласти вічну Божу істину як підвалину свого народного буття, є невмирущим“.
Блаженніший Святослав: «Святкувати сьогодні Преображення Господнього означає наповнюватися силою воскреслого Христа в нашому щоденному житті»
Сьогодні Христова Церква святкує одне з найбільших свят літургійного року — свято Преображення Господнього.
Подія Преображення, сказав проповідник, відкриває нам глибокий зміст життя Церкви Христової. Святкувати сьогодні Преображення Господнього означає наповнюватися силою воскреслого Христа в нашому щоденному житті. Та сила показує нам як не втікати перед труднощами, бо та сила дана нам для того, аби їх переборювати.
Нам інколи, відзначив Блаженніший Святослав, по-людськи кажучи, хочеться уникнути терпінь, страждань. «Українці сьогодні хочуть так легко уникнути страждань будівництва своєї держави, як та людина, що перемикає канали в телевізорі зі сумної передачі на веселішу. А так у житті не буває. Сила Божа, яка діє в тілі своєї Церкви, — це сила воскресіння, яка дає можливість не втікати, а перемагати труднощі. І це ми разом побачили 30 років тому», — зауважив він.
Подяка Богові за дар свободи Церкви і народу
За словами духовного лідера українців, вірні разом зійшлися у Старому Самборі, щоб подякувати Господу Богові за дар свободи Церкви й народу, за дар 30-ліття повного виходу з підпілля, легалізації УГКЦ на її рідній землі.
«Історія переслідуваної Церви — свідчення правдивості того Божого слова, яке ми сьогодні чуємо… Коли нас гонили, коли на наших землях, за висловом Патріарха Йосифа, ми бачили горе трупів і ріки крові, але навіть сталінський комуністичний режим не міг знищити тіла Христового, яким є Українська Греко-Католицька Церква», — наголосив Глава УГКЦ.
Блаженніший Святослав провів паралель горстки людей нашої Церкви з біблійним каменем, який бачив пророк Даниїл, що відколовся від гори Пречистої Богородиці і вдарив по ногах того велетня комуністичного режиму, який, виявляється, стояв на глиняних ногах.
«І вихід нашої Церкви з підпілля став провіщенням повалення цього режиму та постання воскресіння Української соборної і вільної незалежної держави. Сьогодні ми хочемо подякувати Господу Богові за те, що серед нас у нашому народі зберіг оту горстку вірних: єпископів, священників, монахів, монахинь, добрих наших селян, робітників, інтелігенцію, які не боялися вийти на Господню гору в часи комуністичної темряви», — сказав проповідник.
«Цього навчали віруючі батьки своїх дітей, бабусі — своїх онуків, коли навчали Божих заповідей, хреститися, молитися, і казали нам ті самі слова, які сьогодні чують апостоли на Таворській горі: „Його слухайте, Божого голосу, Його святої Церкви“. А 30 років тому ми стали свідками воскресіння нашої Церкви, того преображення, яке преобразило кожного з нас», — додав Предстоятель.
Він пригадав, що це преображення почалося ще тоді, коли в 1987 році підпільні греко-католики перестали боятися. У серпні 1987 року вперше під проводом підпільного єпископа Павла Василика наші священники й вірні задекларували, що вони виходять із підпілля. Наша Церква показалася 1988 року, коли ми святкували 1000-ліття Хрещення Руси-України. Але в усій своїй красі обличчя нашої Церкви засяяло в 1989 році, коли той самий комуністичний режим, який роздер наше тіло, визнав перемогу нашої Церкви.
«Думаю, ви пам’ятаєте цю славну фотографію весни 1989 року, як по Красній площі марширують наші підпільні єпископи, священники… Пізніше історики назвуть цей марш, цю голодовку на Арбаті „парадом перемоги Української Греко-Католицької Церкви над комунізмом на Красній площі. Чи це не є дивна сила преображення?!“», — риторично запитує Блаженніший Святослав.
Патріарші грамоти для героїв того часу — духовенства і мирян
Глава УГКЦ особливо подякував усім тим, які винесли на своїх плечах стражденне тіло переслідуваної підпільної Церкви. А потім, як ті апостоли на Таворі, були свідками її прослави і воскресіння.
Варто також зазначити, що Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви вручив Патріарші грамоти священникам та мирянам за активну діяльність під час виходу церкви із підпілля. Натомість, йому на згадку про сьогоднішню подію пластуни вручили ікону «Спас нерукотворний» із Ясениці Замкової, а також пам’ятні ікони владикам Ярославу та Григорію і о. Михайлу Волошину.
Наприкінці молитовного святкування, відбулося традиційне освячення кошиків із фруктами та овочами.
Фото: Степан ПавлішакЗа матеріалами Департаменту інформації УГКЦ та Львівська мануфактура новин
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
