СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлаженніший Святослав: «Символ віри»: значення події Воскресіння Ісуса Христа для віруючої людини
У 38-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ роздумав над п’ятим членом «Символу віри»: «І воскрес у третій день, згідно з Писанням». Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.
Христос народився!
Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу духовну мандрівку шляхами віри апостолів, учителів Церкви, — шляхами нікейсько-царгородського «Символу віри». Сьогодні я запрошую вас роздумати над п’ятим членом «Символу віри», який так урочисто, мало не радісним співом, каже нам про те, що Христос воскрес у третій день, згідно з Писанням.
Воскресіння Христа — центральна подія
Недаремно Воскресіння Ісуса Христа є окремим членом «Символу віри», окремою духовною зупинкою в нашій мандрівці. Адже Господнє Воскресіння є центральною подією всієї історії спасіння. Воно було і є головним змістом проповіді колись апостолів, а сьогодні Христової Церкви. Якщо б ми себе спитали, про що говорили апостоли, коли з Єрусалима розійшлися по всьому світі, щоб проповідувати Євангеліє, то відповідь була б такою: «Вони говорили, що Христос воскрес із мертвих. Вони були свідками події».
Апостоли і ми, їхні наступники, є тими, які бачили Воскреслого, — Того, кого вони кілька днів перед тим бачили під час Його арешту; від кого вони втікали, рятуючи своє життя, коли бачили Його страсті; кого Іван разом із Пречистою Дівою Марією і Марією Магдалиною оплакували під хрестом, вдивляючись в Його скатоване обличчя. Того самого, у тому самому тілі, позначеному ранами розп’яття, вони сьогодні зустрічають як живого, воскреслого, який переможно виходить із запечатаного гробу.
Про Воскресіння Ісуса Христа ми читаємо в усіх Євангеліях як про головну подію, про яку євангелисти хотіли розповісти нам. Я пригадую одного свого учителя, який говорив, що Євангелії — це розповідь про страждання, смерть і Воскресіння Ісуса Христа з великим вступом. Кожен євангелист по-своєму укладає той вступ, але всі разом єдиним серцем і устами сповіщають нам про те, що Христос воскрес із мертвих.
Воскресінню передувало погребення Ісуса і зшестя Його до аду
У наших попередніх роздумах ми бачили нашого Спасителя, якого зняли з хреста і поклали в гріб. Це погребіння Ісуса Христа є дуже важливим поворотним моментом у тому русі до життя, яке сповіщає нам Христова Церква як про пасху. Ми згадували, що страждання, смерть і Воскресіння разом становлять одне-єдине пасхальне таїнство. Христос воскрес саме через те, що міг пройти крізь смерть, знищити її, показати, що смерть — це не кінець, а «пасха», тобто «перехід». Як колись Ізраїль пройшов через Червоне море, так і ми повинні й покликані перейти через смерть для того, щоб вийти з неї живими, воскреслими разом з нашим воскреслим Спасителем.
Будучи покладеним тілесно в гробі, Ісус Христос зійшов у глибини аду. Властиво, у східній візантійській традиції іконою Воскресіння ми часто називаємо ікону «Зішестя Христа в ад». Ад — це не пекло, не місце чи, радше, стан вічної кари і муки. Ні. Ад — це стан очікування, у якому перебували всі старозавітні праведники. Це стан очікування Месії, який має прийти і вивести їх з країни темряви, де люди сподівалися на визволення і виведення їх у воскресіння.
Ікона «Зішестя Христа в ад» показує нам прославленого, воскреслого Спасителя, який тримає за руку Адама і Єву, виводячи, виймаючи їх з гробів. Христос, воскреснувши, показує нам, що воскресіння чекає кожного з нас. Воскресіння Ісуса Христа є запевненням воскресіння кожного з нас.
Явлення Христа після Воскресіння
У своєму Воскресінні Господь наш Ісус Христос являвся сорок днів своїм апостолам, показуючи їм своє прославлене, воскресле Тіло. Ми пригадуємо цю подію з невірством, а пізніше ісповіддю віри святого апостола Томи. Його не було в той час, коли Церква переймала від жінок-мироносиць і Марії Магдалини звістку про те, що гріб порожній і Христос воскрес. Спаситель, явившись пізніше, запросив апостола Тому доторкнутися до Його прославленого тіла, до того боку, з якого виливається таїнственне життя Церкви, до Його ран і бути віруючим, а не невіруючим.
У цьому явленні Христос відтак згадає кожного з нас. Він скаже цьому апостолові: «Ти бачив, тому віруєш. Проте блаженні ті, які не бачили, але увірували».
Віра у Воскресіння — необхідна умова спасіння
Віра у Воскресіння Ісуса Христа є необхідною умовою нашого спасіння. Апостоли від початку проголошували, що для того аби спастися, треба вірити, що Христос воскрес із мертвих. Віра у Воскресіння є найвищою вірою і вершиною християнської віри. Каже апостол Павло: «Як Христос не воскрес, то марна ваша віра».
Тому таким важливим і радісним є ця подія для всього людства. Христос виводить із глибин аду все людство, що жило на землі до Його приходу, і відкриває шлях у воскресіння всім, хто сприймає вістку про Його Воскресіння, яке вже відбулося. Через проповідь Церкви ми сьогодні можемо пережити зустріч із воскреслим Христом так само, як пережили апостоли в Єрусалимі в перші дні після Його Воскресіння Спасителя і понесли цю звістку аж до краю землі.
Нехай ця апостольська проповідь та ісповідь віри у воскреслого Христа буде силою нашої християнської віри сьогодні і на майбутнє. Тоді ми разом зможемо проповідувати та ісповідувати істину, що Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував.
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
