СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлаженніший Святослав: «Сьогодні Христос нас закликає не дбати про ідеї, правила чи теорії, але послужити життю людини»
Цими днями ми так багато говорили про необхідність відчувати біль і потребу людей, які є поруч. Ми продовжуємо в наших храмах безстрокову акцію «Нагодуй бідного». І сьогодні, дивлячись на милосердного самарянина, мусимо, подібно до нього, змилосердитися над кожним потребуючим і бути готовими послужити тим, хто є в потребі. Про це сказав Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, під час проповіді в 25-ту неділю по Зісланні Святого Духа.
Насамперед, Глава Церкви наголосив на тому, що сьогоднішнє Євангеліє про милосердного самарянина є великим гимном євангелиста Луки у спасаючій Божій любові, яка, рухаючись рятувати людину, перетворюється у діяльне Боже милосердя. Відтак ця любов діє, спасає і дарує життя вічне.
Милосердний самарянин: дорога з Єрусалиму до Єрихону
Притча про милосердного самарянина, як зазначив проповідник, є відповіддю на питання одного законовчителя, який добре процитував найважливішу заповідь у Законі (любити Бога усім своїм серцем, усією своєю душею і всією своєю силою, усією своєю думкою, а ближнього свого, як самого себе).
Блаженніший Святослав наголосив на тому, що Христос, діалогуючи з законовчителем, насамперед пояснює йому, ким є його ближній. Відтак порівняв два міста: Єрихон і Єрусалим. Він пояснив, що йти з Єрусалиму до Єрихону означало віддалятися від Бога, тобто покидати Божі Заповіді і Його Закон. Глава Церкви зауважив, що рани та наслідки від нападу зла, з якого боку воно б не приходило, завжди приносить людині смерть.
Служіння життю
«В обставинах опущення й упадку, повільного вмирання поруч того чоловіка йшли різні люди — священник, левіт, які побачили опущеного, побитого і вмираючого чоловіка, але пройшли мимо. Чому релігійні діячі Ізраїлю, які займалися служінням у храмі, не перейнялися бідою того чоловіка і його не врятували? Однією з відповідей на це запитання є те, що це вони були вузькоспеціалізованими людьми. Порятунок бідного, вбогого, тим більше закривавленого, не входив у їхню посадову інструкцію. Вони мали обов’язок гарно співати у храмі, навчати, але не відчували обов’язку врятувати вмираючого. Отож, бачимо, як Божий закон в певний момент може перетворитися на перешкоду в служінні життю», — пояснив Отець і Глава УГКЦ.
Милосердний самарянин — Ісус Христос
На його переконання, саме в образі милосердного самарянина Христос нам малює образ милосердного Бога. Ми бачимо образ Христа, який зупиняється і дивиться на нас милосердним оком.
«Самарянин торкається чоловіка і поливає на його рани олію і вино. Цікаво, що ми тут бачимо два таїнства Христової Церкви. Святий Григорій Ніський говорить, що олія — це один із виявів Божого милосердя і прощення. Щоразу, коли ми молимося „Господи помилуй“ ми просимо про цю олію Божого милосердя. Повнота цієї олії на нас, на всі наші рани виливається у святій Тайні Сповіді. В образі вина ми бачимо символ Таїнства Євхаристії, коли Божественна кров торкається моєї кровотечі. Божа кров торкається моєї крові. Божественне життя торкається мого людського життя і дає мені надію, що я не помру. Остаточно надію на спасіння», — пояснив Глава Церкви.
«Ми бачимо, як рух Божої любові рятує і підіймає, не залишає в упадку. Не залишає в тому місці, до якого міг опуститися грішник, але починає його підносити. Ось що відповідає Христос на запитання цього законовчителя», — додав проповідник.
Ні — упередженням!
Слухаючи ці слова, ми в той чи інший спосіб мусимо, на переконання Блаженнішого Святослава, подивитися на власну поведінку.
«Як часто наші упередження створюють між нами бар’єр і не дають потрактувати того, хто є поруч, як мого ближнього. Часом ідея, думка чи теорія може бути дуже нищівною, а ідеологія — вбивчою. Сьогодні Христос нас закликає, перш за все, не так дбати про якісь ідеї, не так служити думкам, правилам чи теоріям, але послужити життю людини, — зазначив Глава УГКЦ і додав: — У світлі цього Божого Слова давайте переглянемо наші стосунки по відношенню до того, хто є поруч. Давайте піддамося цій силі Божого милосердя і любові для того, щоб вийти поза межі лише наших уявлень, тих чи інших звичаїв для того, щоб вийти на зустріч нашому ближньому», — закликав Предстоятель УГКЦ.
Соціальне служіння на парафіях
Впродовж багатьох років, як підкреслив Блаженніший Святослав, ми намагаємося організовувати соціальне служіння у наших парафіях. Адже ми розуміємо, що діяльна любов до ближнього є невід’ємною частиною релігійного життя і духовності кожного християнина.
«Просимо сьогодні Господа Бога, щоб змилосердився над нами, щоб побачив всі наші немочі й упадки, щоб зцілив своїм милосердям наші рани і зробив нас здатними послужити ближньому, а відтак бути свідками Божої любові та Божого милосердя до кожного, хто потребує. Замало тільки чути про це чи знати, необхідно так чинити», — додав на завершення Отець і Глава УГКЦ.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
