СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлаженніший Святослав: «Повернення осідку Глави УГКЦ до столиці стало знаком відродження Києва як світового духовного центру християнства»
Подія повернення осідку Отця і Глави УГКЦ до Києва стала, до певної міри, виправленням історичної несправедливості, адже Предстоятель УГКЦ, який свого часу був вигнаний ворогами Церкви і народу зі свого осідку, зміг повернутися додому лише з постанням незалежної держави. Це повернення стало маніфестом ідентичності нашої Церкви, бо саме тут вона народилася у хрещальній купелі князя Володимира. У Києві її коріння. Звідси вона вийшла і сьогодні як Божий виноградник розпустила свої вітки на різних континентах, у різних куточках і культурах світу. Нині наша Церква обіймає своїх дітей, які розмовляють різними мовами і представляють різні національності.
На цьому наголосив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у 15-ту річницю повернення осідку Глави УГКЦ до Києва.
«Боже Слово, яке ми сьогодні чули, провіщає і пригадує нам про одну з найважливіших правд християнської віри — ми очікуємо другого і славного приходу Спасителя. Ми очікуємо завершення світової історії. Так, як це ісповідуємо щоразу у Символі віри», — сказав на початку своєї проповіді Блаженніший Святослав.
Глава Церкви зауважив, що стан очікування, в якому сьогодні повинна перебувати людина, євангелист описує двома словами: чувайте і будьте готові. «Чувати не означає пасивно очікувати Божої дії по відношенню до історії світу. Ба більше сьогодні Євангеліє нам каже, що чувати — це щось робити, а очікувати означає дуже активно діяти. Цей стан у сьогоднішньому Євангеліє описується як служіння», — пояснив проповідник.
«Важливо розуміти, — каже він, — що вчинки всіх людей будуть оцінюванні з огляду на завершення історії, а всі зусилля і щоденні справи наберуть справжнього змісту у світлі другого і славного приходу Христа».
На переконання Блаженнішого Святослава, очікувати означає також будувати і діяти. «Більше того, як говорить Іван Богослов, очікувати — це звершувати духовний подвиг у наших днях, а навіть приближати і прискорювати друге і славне пришестя нашого Спасителя. Цікаво, що книги Священного Писання закінчуються словами, як наречена взиває: Прийди, Господи Ісусе (Маран-ата)», — зазначив проповідник.
Глава Церкви пояснив, що, коли ми чинимо добро і виконуємо своє служіння, то ми як Церква, наречена Христа, приспішуємо Його славне і друге пришестя. Той, хто виконує ці накази, той очікує кінця світу з радістю нареченої, яка очікує на прихід жениха. А хто думає, що буде жити без Бога вічно, той очікує кінця як апокаліптичну історію. Кожного разу, коли чинимо добро, то в той чи інший спосіб робимо видимим небесний Єрусалим.
У проповіді Блаженніший Святослав також пригадав, що сьогодні в Патріаршому соборі усі присутні зібралися на молитву, щоби подякувати Богові за особливу подію в історії нашої Церкви і Батьківщини — повернення до Києва осідку Отця і Глави УГКЦ.
«Якщо ми, — каже проповідник, — подивимося з перспективи п’ятнадцяти років на те, що сталося у 2005 році, то зрозуміємо, що це — глибока і багатопланова подія, і сьогодні вона для нас має дуже важливе значення». Глава УГКЦ наголосив, що ця подія є певним маніфестом єднання усіх Церков Володимирового Хрещення, яке має на меті збирати усіх в ім’я служіння Богові і своєму народу. На його переконання, ця подія ознаменувала один дуже важливий момент — вона стало знаком відродження Києва як світового духовного центру християнства.
«З історії ми знаємо про те, як духовну велич Києва — другого Єрусалиму, міста, який будувався на взірець небесного Єрусалиму, — хотіли вкрасти наші сусіди. Однак повернення Отця і Глави нашої Церкви до Києва означало, що Бог почав збирати усіх в розсіянні сущих дітей Київської Церкви. Саме Господь тут кличе їх до єдності. А східне християнство сьогодні починає дивитися на Київ по-новому. Москва і Рим, Константинополь і Єрусалим бачать сьогодні Київ як духовний центр, в якому будується християнство третього тисячоліття», — наголосив Блаженніший Святослав.
Глава УГКЦ висловив слова особливої вдячності Богові за дар прозорливості «нашого батька і будівничого Патріаршого собору патріарха Любомира». Особливо за те, що Бог дав йому відчути той момент, коли настав час йому самому повернутися додому і за собою привести усіх дітей України і нашої Церкви. «Знаємо, що Блаженніший Любомир проголосив маніфест, в кому намагався накреслити дорогу відродження слави нового Єрусалиму в Києві. У своєму слові „Єдиний Божий народ у краї на київських горах“ він показав нам, як потрібно сьогодні чувати і служити, як нам робити так, щоб небесний Єрусалим віддзеркалювався у Києві як у духовному центрі всіх дітей Київської Церкви», — сказав проповідник.
Зі слова патріарха Любомира Блаженніший Святослав виокремив дві думки, які вважає його заповітом: «Від державного підпорядкування Церкви — до соціального служіння» і «Від конфесійного протистояння — до першості у любові». «Це начебто ті кроки, якими ми почали йти у Києві п’ятнадцять років тому. Бачимо, як ще маємо багато справ для здійснення», — додав Глава УГКЦ.
«У п’ятнадцяту річницю до нас скероване Боже Слово: чувайте, служіть, пильнуйте і дбайте про свій народ. Сьогодні дякуємо Богові за можливість бути вдома і за те, що наш собор починає собирати, відповідно до Божого Слова, усіх дітей своєї Церкви. З огляду на це все, просім у Бога сили, благодаті Духа Святого, щоб всі ідеї і прагнення ми могли і надалі втілювати у життя. Звертаємося до нашого Любомира, який сьогодні, мабуть, чує нас на небесах: молися за нас, щоби діти Київської Церкви могли разом молитися і прославляти величне Боже ім’я Отця і Сина, і Святого Духа», — промовив на завершення духовний лідер українців.
Фото з архіву та Київська архиєпархія УГКЦЗа матеріалами Департаменту інформації УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
