СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Блаженніший Любомир завжди був там, де люди потребували його слова», — о. Андрій Боднарук
9 жовтня у Вінниці, за участі Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, відбудеться урочисте відкриття першого в Україні та світі пам’ятника патріарху УГКЦ Блаженнішому Любомиру Гузару. У рамках цієї події у Вінниці триває «Тиждень патріарха Любомира Гузара. Прилучитися до великого», присвячений пам’яті Блаженнішого. Про пам’ятник, програму цього тижня та власні спогади про Блаженнішого у «Добрій розмові» говорив о. Андрій Боднарук, голова прес-служби Київської архиєпархії УГКЦ та один із організаторів «Тижня».
Пам’ятник Блаженнішому Любомиру у Вінниці, на майдані біля храму УГКЦ Покрови Пресвятої Богородиці, встановили у минулий вівторок, 28 вересня. Ідея спорудження пам’ятника належить вінницькій громаді УГКЦ і, зокрема, о. Григорію Рогацькому, пароху храму. Натхненниками, які всіляко підтримували цю ідею на всіх її етапах, були Глава УГКЦ Блаженніший Святослав та владика Йосиф Мілян. Автори бронзової скульптори — кияни Борис Крилов та Олесь Сидорук.
«Не закрити Блаженнішого в стінах храму»
Про сам пам’ятник та історію втілення цієї ідеї настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ о. Григорій Рогацький розповідав ще рік тому, коли тривала підготовка до відлиття скульптури у бронзі.
Пам’ятник встановлено на майдані перед храмом — у міському громадському просторі, для всіх. І у цьому також є глибокі сенси, адже Блаженніший Любомир — не лише потужна постать УГКЦ, а й моральний авторитет для всіх українців, незалежно від віросповідання. Заходи «Тижня патріарха Любомира Гузара» у Вінниці відбуваються у різних місцях і форматах, для різних аудиторій.
«Мета цих заходів — не закрити Блаженнішого в стінах храму, — підкреслює о. Андрій. — Блаженніший ніколи не був лише в церкві — ми його бачили і на Майдані, і серед військових, і на різних зібраннях. Він завжди був там, де люди потребували його слова, мудрої настанови, а інколи і паузи. Тому, організовуючи ці заходи, йшлося про те, щоб показати, що Блаженніший був не лише церковною, а й громадською постаттю для України, підкреслити його відкритість до всіх людей…»
Цю близькість до людей, людяність і тепло Блаженнішого, його ідею і бажання — «Бути людиною», скульптори втілили і в самому пам’ятнику, в його деталях: камізелька, яку він носив вдома, улюблена палиця, на яку він спирався, молитовні чотки у руці, митра на колоні поряд. У ході роботи майстри повсякчас консультувалися з тими, хто добре знав Блаженнішого Любомира — зокрема, з владикою Йосифом Міляном та Блаженнішим Святославом.
«Дуже слушно, що скульптори показали Блаженнішого Любомира не в пишних ризах і з митрою на голові, а у тій камізельці, яку пам’ятають ті, хто відвідували його вдома в останні роки життя. Підкреслена та людяність, яка була у Блаженнішому: спершу треба бути людиною. Таким нам Блаженніший запам’ятався — людиною, якою він був і кожного з нас заохочував бути», — додає о. Андрій.
«Покоління Любомира — це кожен з нас, хто чує його його слова — „Моліться і працюйте“
Заходи, які відбуваються впродовж цього тижня у Вінниці, з 4 по 9 жовтня, у «Тиждень патріарха Любомира», починаються о 18:30 — це година відходу Блаженнішого до вічності 31 травня 2017 року.
У програмі — покази документального фільму «Бути людиною» із вступним словом церковних та громадських діячів, відкриття виставки фотографій та особистих речей Блаженнішого, круглі столи за участі людей, які товаришували з ним впродовж життя. У середу, 6 жовтня, у храмі Покрови Пресвятої Богородиці — вечір молитви, у четвер, 7 жовтня, — вечір пам’яті «Листи до мами», в п’ятницю — вистава семінаристів Київської Трьохсвятительської духовної семінарії «Бути людиною». У суботу, 9 жовтня, після Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолить Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, відбудеться урочисте відкриття пам’ятника Блаженнішому Любомиру Гузару.
Докладна програма «Тижня патріарха Любомира» у Вінниці — тут.
Отець Андрій Боднарук, який, окрім іншого, є духівником спільноти «Покоління Любомира», каже, що згадуючи Блаженнішого, завжди пригадуються його паузи у мові.
«Його мова завдяки тим паузам була наближеною до кожної людини: слово, яке він промовляв, вкорінялося в серці завдяки тим паузам, він ніби давав можливість відчути те слово, — каже о. Андрій. — Напевно, це нас і формує — і сьогодні, коли згадуємо Блаженнішого, і загалом. Так, до його постаті завжди був певний трепет, але також і радість від того, що Бог дає нам бути свідками покоління Любомира — і того, яке було за його життя, і того, що є тепер. Бо справді, покоління Любомира — це кожен з нас, хто чує його голос і його слова — „Моліться і працюйте“, і намагається втілювати їх у своєму житті…»
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Андрій Хім’якЄпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
