СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Без свідчення віри в Ісуса християнська місія перетворюється на соціальну діяльність», — Папа Франциск
Цього дня під час Святої Меси у каплиці «Дому святої Марти» Святіший Отець закликав молитись за всі тих, які померли з причини коронавірусу, зокрема, за невідомі жертви, які були поховані у спільних могилах.
«Молімось сьогодні за померлих, за тих, які упокоїлись з причини пандемії; і зокрема, за тих, яких можемо назвати незнаними: ми ж бачили фотографії братських могил. Їх багато…», — цим закликом Глава Католицької Церкви розпочав ранішнє Євхаристійне Богослужіння в каплиці ватиканської резиденції «Дім святої Марти» у четвер, 30 квітня 2020 року.
Під час проповіді Папа прокоментував прочитаний під час Святої Меси біблійний уривок із книги Діянь Апостолів (8, 26–40), де розповідається про зустріч апостола Филипа з ефіопським скопцем, вельможею Кандаки, ефіопської цариці, який прибув до Єрусалиму на прощу. Дорогою він читав та роздумував над писаннями пророка Ісаї, а Филип, спонуканий Святим Духом, підійшов до вельможі і запропонував допомогти у тлумаченні слів пророка. Після розмови скопець виявив бажання бути охрещеним в ім’я Ісуса, тому апостол, пересвідчившись у вірі достойного паломника, охрестив його. Ці роздуми проповідник пов’язав із євангельським уривком із 6-го розділу Євангелії від святого Івана, у якому автор наголошує, що ніхто не спроможний пізнати таємницю Ісуса Христа без допомоги Бога-Отця.
Бог-Отець дає людині пізнання Свого Сина
«Ніхто не спроможний прийти до Мене, коли Отець, Який послав Мене, не приведе його» (Ів. 6, 44). За словами Єпископа Риму, Ісус пригадує повчання пророків: «Бог вчить усіх». Власне, Господь є Тим, Який провадить до пізнання Свого Сина. Без Його втручання неможливо пізнати Ісуса. Очевидно, людина може вивчати різні богословські предмети, Святе Письмо, знати про Його народження, діяльність, але пізнати Його зсередини, пізнати таємницю Ісуса може лише той, кого до цього спонукає Бог-Отець.
Досвід ефіопського скопця
На переконання проповідника, прикладом того, що Отець провадить до пізнання Свого Сина, є досвід ефіопського вельможі. З біблійного тексту бачимо, що він був побожним чоловіком, віруючою людиною, адже, незважаючи на свій високий уряд та свої обов’язки, знайшов час, аби поїхати на прощу у Святе Місто, читати Святе Письмо… Повертаючись до свого дому, скопець роздумував над Божим Словом із книги пророка Ісаї, і саме у цей момент Бог посилає до нього Филипа, який насмілився йти поряд і запитати: «Чи розумієш те, що читаєш?». «Та як можу, коли ніхто мене не наставить», — відповідає урядовець ефіопської цариці. Тоді, апостол почав роз’яснювати йому писання та розповідати про Ісуса Христа.
Цей досвід ефіопського скопця показує нам те, що Отець зацікавив його Ісусом, дозволив йому пізнати Свого Сина: приготував його, спонукав до паломництва з Ефіопії до Єрусалиму, аби віддати шану Богові, а потім, через читання тексту пророка Ісаї, приготував його серце до об’явлення про Свого Сина Ісуса Христа. Так, що цей забажав охреститись. І він увірував у Спасителя.
Місія кожного християнина
Той факт, що ніхто не може пізнати Ісуса, якщо Отець його не приведе до цього пізнання, повинні усвідомлювати всі послідовники Спасителя, які покликані до християнського апостоляту — до місії, проповідування про Ісуса. Дехто міг би подумати, що завданням місіонера є навертати людей до Бога. Але ні! Це не місіонер навертає, але сам Бог-Отець притягає серця людей і спонукає їх до пізнання Свого Сина. Йти на місію — це давати свідчення власної віри; без свідчення місіонер нічого не зробить. В місійній діяльності не так важливим є заснування лікарень, шкіл, тощо, як християнське свідчення, свідчення своєї особистої віри в Ісуса. Без свідчення така діяльність буде доброю соціальною працею, але не християнською місією. При цьому, не слід забувати, що не ми, але Бог-Отець притягає людей до пізнання Ісуса, хоча й чинить це за допомогою нашого особистого свідчення про Спасителя.
Сила молитви
На переконання Папи, завданням кожного місіонера є молитись, аби Отець привертав людей до пізнання Ісуса Христа. Свідчення і молитва повинні прямувати разом… Без свідчення і молитви неможливо здійснювати апостольське проповідування, без них це буде гарна моральна проповідь, але не християнське звіщення про Ісуса. «Наше свідчення відчиняє двері до людей, а наша молитва відчиняє двері до серця Отця, аби Він притягав людей», — підсумував Святіший Отець, нагадуючи про те, що свідчити свою віру та молитись не є завданням лише місіонерів, але кожного християнина.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
