СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Без сумніву кожне навернення буде прийняте», — владика Володимир Ющак у V неділю Великого посту
Єпископ Вроцлавсько-Кошалінської єпархії УГКЦ владика Володимир Ющак у п’яту неділю Великого посту підкреслює, що ніколи не пізно змінювати своє життя і навертатися до Господа. Хоч ми вже перебуваємо наприкінці благодатного часу Великого посту, це не означає, що ми запізнилися із власним наверненням. «Життя показує, що навіть, видавалось, певні особи, можуть вчинити дурницю. Може це трапитись і нам. Пам’ятаймо однак, щоб в покорі визнати нашу провину та просити прощення в нашого Господа. Без сумніву навернення буде прийняте», — зазначає архиєрей.
У п’яту неділю Великого посту в часі Божественної Літургії ми читаємо фрагмент з 10-ого розділу Євангелії від св. Марка. Головний момент цього уривка — це Христове свідчення перед апостолами, що в Єрусалимі, куди вони, власне, прямували, Спаситель буде ув’язнений, мучений, розп’ятий на хресті та вбитий. Але як сам додає, третього дня він воскресне.
Яків та Йоан: апостоли і люди
Другий момент — це особливе прохання двох дуже довірених Христових апостолів: Якова Старшого та Йоана. Вони — рідні брати. Яків належав до групи найближчих Христові апостолів. Він був між іншими з Христом на горі Тавор, в часі його преображення, він був свідком воскресіння дочки Яіра та Христової молитви в Оливному городі. Апостол Яків віддав своє життя за Христа як мученик. Його мощі знаходяться в Іспанії, в Santiago de Compostella, куди мандрують численні прочани з цілого світу. Другий з двох героїв сьогоднішнього Євангелія це — святий Йоан, апостол. Він також був свідком Христової молитви в Оливному городі, преображення на горі Тавор та воскресіння доньки Яїра. Він, як одинокий з апостолів, був разом з Пресвятою Богородицею під хрестом, коли на ньому вмирав Спаситель. Він є автором четвертого Євангелія та Книги Одкровення — Апокаліпсису. Називаємо його євангелистом та богословом.
Але сьогодні ці два апостоли заховуються так, як би не чули або не хотіли чути того, про що говорив Христос, тобто про свої страсті та про свою смерть на хресті і про воскресіння з мертвих. Яків та Йоан думають про себе. Хочуть сидіти праворуч та ліворуч з Христом у його славі. За свою поведінку отримують від Христа та від інших апостолів терпку відповідь. Хоча, обидва належали до групи найближчих Христових співпрацівників, то, все ж таки, зробили промах — faux pas, який досі залишається в пам’яті християн. Не знаємо, що було причиною такої їхньої поведінки. Мабуть, надто повірили у свою винятковість. Може, це був прояв їхньої звичайної людської гордості або людська второпність, щоб забезпечити собі на майбутнє теплу посаду. Знаємо це і з наших часів, бо від двох тисячоліть нічого в цій ділянці не змінилося.
Хоча два брати зробили грубий промах, все ж таки, вони залишились в групі найбільш довірених Христових апостолів. Яків віддає своє життя за Христа. Йоанові Христос доручив опіку над своєю Матір’ю. Він теж залишив особливе свідчення про Христа у формі Йоанового Євангелія. Незважаючи на їхню поставу Христос не втратив до них довіри. Дав їм шанс на зміну поведінки та способу думання.
Доки живемо, ніхто з нас не є перекресленим в Божих очах
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Поміж нами маємо також дуже багато подібних «Яковів» та «Йоанів», які думають, що є виняткові, що заслуговують на місця по Христовій правиці і лівиці та які переконані, що здатні самі подбати за свої дочасні, а навіть вічні потреби. Деколи і ми самі до них належимо. Ходимо своїми стежками, які не завжди прямують до храму та не зважаємо на Божу волю. Деколи уважаємо навіть, що не потрібно нам Церкви, ані Бога, щоб бути доброю людиною. Не відчуваємо потреби повертати до храму після пандемії, ані шукати адреси храму після переселення до іншого міста. Уважаємо деколи теж, що не потрібно нам шукати церкви, коли їдемо до іншої країни на заробітки, вмовляючи собі, що знов піду до храму, коли повернуся додому.
Кожна людина має право помилятись, а навіть робити дурниці у своєму житті. Потрібно однак вміти критично глянути на себе та на свою поведінку. Потрібно також вміти слухати інших, коли вони звертають нам увагу. Потрібно також вміти коригувати свою поставу та свої життєві вибори. Доки живемо, ніхто з нас не є перекресленим в Божих очах. Завжди маємо шанс покаятись та виправити свою поведінку та віднайти шлях до Господа.
Рекомендація помолитися Покаянний канон Св. Андрея Критського
Наближаємось до кінця Великого посту. Перед нами ще тільки тиждень до Квітної неділі та Страсний тиждень. Користаймо з нагоди, щоб критично подивитись на себе та на свою поставу. Якщо потрібна духовна корекція, то не біймося її зробити. Користаймо з нагоди, щоб приступити до Святої сповіді. Минулої середи ввечері ми читали Великий покаянний канон Св. Андрія Критського. Хто був на цьому богослужінні з доземними поклонами, міг теж почути заклик до покаяння. Хто не був, може особисто на духовне читання вкінці цьогорічного посту взяти в руки Великий покаянний канон Св. Андрія Критського та прочитати його з увагою. В інтернеті не буде проблеми його знайти. Заохочую! Великий Канон оспівує також Марію Єгиптянку, велику грішницю, котра грішила, але вміла теж чинити покуту за свої гріхи.
Життя показує, що навіть, видавалось, певні особи, можуть вчинити дурницю. Може це трапитись і нам. Пам’ятаймо однак, щоб в покорі визнати нашу провину та просити прощення в нашого Господа. Без сумніву навернення буде прийняте.
Всім бажаю гарного дня та Божого благословення! Слава Ісусу Христу!
† Володимир Ющак,
єпарх Вроцлавсько-Кошалінський
