СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиАрхиєпископ Палья: уразливість — складова частина людської природи
В інтерв’ю з нагоди п’ятиріччя на чолі важливих церковних інституцій, що займаються вивченням сімейної проблематики та захистом життя, архиєпископ Вінченцо Палья поділився думками про роль сім’ї в умовах кризи та про нові виклики для цінності життя.
П’ять років тому, у межах реформи Римської Курії, започаткованої Папою Франциском, припинила свою діяльність Папська Рада в справах сім’ї, компетенції якої перейшли до новоствореної Дикастерії в справах мирян, сім’ї та захисту життя. Останнього очільника цієї ради архиєпископа Вінченцо Палью Святіший Отець 15 серпня 2016 року призначив Великим Канцлером Папського Інституту Івана Павла ІІ з вивчення подружжя та сім’ї та Президентом Папської Академії «За життя». В інтерв’ю для Vatican News, наданому з нагоди п’ятиріччя цього призначення, архиєпископ поділився деякими думками про різні явища, що перебувають у сфері зацікавлення згаданих інституцій.
Дослідження сімейної проблематики та наслідки пандемії
Під час розмови, насамперед, згадано про реформу інституту, який тепер називається «Папський богословський інститут Івана Павла ІІ з наук про подружжя та сім’ю». За словами Великого Канцлера, заклад потребував глибокого оновлення, зокрема, в тому, що стосується програми. Зберігши спонуки, надані Іваном Павлом ІІ, він отримав у назві два нові аспекти: богослов’я та науки. «І в цьому значенні нова програма є дійсно програмою, що в цілісний спосіб охоплює теми, що стосуються сім’ї та подружжя: від богослов’я до моралі, від душпастирстсва до гуманітарних наук, антропологічні, юридичні та економічні питання», — пояснив він.
Ділячись думками про те, що в роботу Інституту внесла пандемія, архиєпископ Палья зазначив, що ця ситуація спонукала замислитися над тим, який зв’язок ця академічна інституція хоче встановити із суспільством. В цей період відбулися деякі семінари, що викликали неабияке зацікавлення. Наприклад, щодо теми народжуваності, з доповідями китайського вченого, який показав проблеми в цій сфері в Китаї. Також досліджувалося становище сім’ї в цей період кризи. Завдяки мережі інтернет посилилася співпраця з інститутами сім’ї на всіх континентах. «Сім’я об’явилася однією із стратегічних точок для виживання перед обличчям цієї драматичної ситуації, яку пандемія створила в світі», — зауважив він.
Нові виклики перед цінністю людського життя
Призначаючи архиєпископа Палью Президентом Папської Академії «За життя», Папа Франциск заохочував займатися новими викликами, що стосуються цінності життя. Ділячись думками про це, ієрарх звернув увагу на те, як у цьому періоді розширився вміст самого ж слова «життя». Важливим аспектом є вимір глобальної етики, що буде темою наступної Загальної Асамблеї. Створено фундацію, що зосередиться на темах нових технологій, оскільки від них «тема життя отримує необхідність нового пограниччя, в яке слід заглибитися».
«Була створена робоча група, до якої ввійшли богослови, які кілька тижнів тому звернулися із закликом до богословів і науковців разом долати нагальні виклики цього часу. Періоду, в якому техніка ризикує стати новою релігією прийдешнього. В цьому сенсі Папська Академія „За життя“ вважає за необхідне, аби богослов’я та наука знайшли шлях до нового союзу, до нового діалогу та нової зустрічі», — наголосив архиєпископ Вінченцо Палья.
Нові євгеністичні загрози
Президент Папської Академії «За життя» також висловив стурбованість тим, що більшість поступово заглиблюється у віталістичне сприйняття життя, згідно з яким все те, що не відповідає певному добробутові, певній концепції життя, відкидається. «Існує спокуса нової форми євгеніки: хто не народжується здоровим, той не повинен народжуватися. І разом з цим існує новий підхід на основі здоров’я, згідно з яким той, який народився, але не є здоровим, повинен умерти. Це евтаназія. Вона є небезпечною інсинуацією, що отруює культуру», — зазначив архиєпископ Палья, наголошуючи на обов’язкові Церкви нагадувати всім про те, що слабкість і уразливість є складовою частиною людської природи та всього створіння. А це також вимагає стосунків братерства між усіма.
«Нагальним є наново розпочати від слабких, від найбеззахисніших, можемо сказати, від периферії життя, щоб змогти будувати світ, який буде дісно повністю людяним до всіх. Ніхто не повинен бути залишеним позаду», — наголосив Президент Папської Академії «За життя».
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріаут Синоду Єпископів УГКЦ
