СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиАпостольська подорож Папи Лева XIV до Туреччини та Лівану. День шостий
2 грудня 2025 року в Лівані завершився останній день Апостольської подорожі Папи Лева XIV. Вранці Святіший Отець відвідав одну з найбільших на Близькому Сході психіатричних лікарень — шпиталь Святого Хреста в Джаль-ед-Діб, де зустрівся з пацієнтами та медичним персоналом. Після цього Папа прибув до порту Бейрута, аби вшанувати пам’ять загиблих у вибуху 2020 року, помолитися в тиші та зустрітися з родинами жертв. Кульмінацією дня стало урочисте Євхаристійне богослужіння на набережній столиці, що зібрало понад 150 тисяч вірних, де Папа закликав ліванців плекати надію, роззброювати серця та ставати будівничими миру. Завершуючи візит, Лев XIV звернувся з аеропорту зі словом прощання.
Папа в Лівані: відвідини лікарні та вшанування загиблих у порту Бейрута
«Я радий зустрітися з вами, це було моє бажання, бо тут живе Ісус: і в вас, хворих, і в вас, які піклуєтеся про них, у сестрах, лікарях, усіх медичних працівниках та персоналі», — сказав Папа Лев XIV, зустрічаючись у вівторок, 2 грудня 2025 року, вранці зі спільнотою лікарні Святого Хреста, яку в місцевості Джаль-ед-Діб, розташованій 11 кілометрів на північ від столиці Лівану, провадять Сестри Францисканки святого Хреста, яких заснував блаженний о. Якуб, засновник цього медичного закладу. Відвідинами однієї з найбільших на Близькому Сході лікарень для людей з психічними вадами розпочався заключний день Апостольської подорожі Папи в Ліван. Про це розповідає українська редакція «Vatican News».
При головному вході до осідку згромадження Папу зустріли головна настоятелька, настоятелька монастиря та директорка лікарні, які провели його до театрального залу закладу, де зібралися працівники та пацієнти лікарні. Промовляючи після вітального слова настоятельки та свідчення однієї пацієнтки та пацієнта, Лев XIV згадав про засновника блаженного Якуба, святість якого проявилася «в любові до вбогих і стражденних», а також подякував черницям, які «з радістю та посвятою» далі несуть цю місію.
Радість місії
Далі з уст Папи прозвучали слова вдячності та заохочення, звернені до персоналу. «Ваша компетентна та турботлива присутність і догляд за хворими є відчутним знаком співчутливої любові Христа. Ви схожі на доброго самарянина, який зупиняється біля пораненого і піклується про нього, щоб підняти його і зцілити», — сказав він, визнаючи, що іноді може охопити виснаження або зневіра, особливо через не завжди сприятливі умови праці. Однак, він закликав «не втрачати радості від цієї місії і, незважаючи на деякі труднощі, завжди пам’ятати про добро», яке можна зробити, бо «це велика справа в очах Бога!».
«Те, що переживається в цьому місці, є застереженням для всіх, для вашої землі, але й для всього людства: ми не можемо забувати про найслабших, ми не можемо уявити собі суспільство, яке мчить на повній швидкості, хапаючись за фальшиві міфи про добробут, ігноруючи безліч випадків злиденності та беззахисності», — мовив Наступник святого Петра, нагадуючи, що християни особливим чином покликані заопікуватися вбогими, бо цього вимагає Євангеліє.
У серці Отця
Промовляючи до пацієнтів, «братів і сестер, позначених недугою», Папа нагадав їм, що вони перебувають «у серці Бога, нашого Отця». «Він носить вас на долонях своїх рук, супроводжує вас з любов’ю, дарує вам свою ніжність через руки і усмішки тих, хто піклується про ваше життя. Кожному з вас сьогодні Господь повторює: Я люблю тебе, ти — моя дитина! Ніколи не забувайте про це!» — сказав Лев XIV, який свій візит до закладу завершив приватними відвідинами одного з корпусів лікарні.
Вшанування жертв вибуху 2020 року
З лікарні Святого Хреста Папа вирушив до порту Бейрута, щоби віддати шану загиблим внаслідок трагічного вибуху, що стався 4 серпня 2020 року, який забрав понад 200 життів, поранив понад 7 тисяч, а 300 тисяч людей залишив без даху над головою. Святішого Отця зустрів прем’єр-міністр. Папа зупинився перед пам’ятником, присвяченим жертвам вибуху, щоб помолитися в тиші. Далі він поклав вінок з квітів, а на завершення привітався з родичами жертв, які були присутні, та деякими з тих, хто пережив вибух.
Папа: Ліване, підведися! Стань пророцтвом миру для всього Леванту!
Після відвідин лікарні Святого Хреста та молитви в порту Бейрута на місці трагічного вибуху 2020 року, Папа Лев XIV прибув на набережну Бейрута, щоб очолити Євхаристійне богослужіння, що увінчало його шестиденну Апостольську подорож. Перед Святою Месою він проїхав панорамним автомобілем між секторами, вітаючись з паломниками, яких зібралося понад 150 тисяч.
«На завершення цих насичених днів, які ми з радістю провели разом, звершуємо нашу подяку Господеві за численні дари Його доброти, за те, як Він присутній серед нас, за Слово, яке Він нам щедро дарує, і за те, що Він дав нам можливість співіснувати разом», — сказав Папа на початку проповіді, зосередивши свої роздуми навколо подяки, як Ісус підніс Отцеві в прочитаному євангельському уривку: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі».
Плекати вимір прослави
Як зауважив проповідник, вимір прослави не завжди знаходить місце серед нас: обтяжені труднощами, паралізовані почуттям безпорадності перед злом, ми більше схильні опускати руки й нарікати, ніж до зчудування серця та подяки. Тож Лев XIV звернув до «дорогого ліванського народу» заклик «завжди плекати прославу й вдячність», адже вони є «адресатами рідкісної краси», якою Господь оздобив цю землю, але також свідками того, «як зло в своїх розмаїтих формах може затьмарити цю велич».
«З цієї еспланади, що підноситься над морем, я теж маю змогу споглядати красу Лівану, оспівану в Святому Письмі», — сказав проповідник, цитуючи відповідні уривки зі Святого Письма, зауваживши, водночас, що «ця краса затьмарена злиднями та стражданнями, ранами», якими позначена історія цього народу, численними проблемами та хитким політичним контекстом. «У такій ситуації вдячність легко поступається місцем розчаруванню, пісня хвали не знаходить місця в спустошеному серці, джерело надії висихає від невизначеності та розгубленості. Однак Господнє Слово запрошує нас знаходити маленькі промінчики світла в серці ночі, як для того, щоб відкрити нас на вдячність, так і для того, щоб спонукати нас до спільних зусиль на благо цієї землі», — мовив Папа.
Паросток Царства
Проповідник звернув увагу на те, що Ісус дякує Отцеві не за надзвичайні діла, але за те, що Він «об’явив свою велич найменшим і смиренним». Саме цю характеристику має Царство, інавгурувати яке прийшов Ісус. Пророк Ісая говорив про нього як про паросток, як про вітку з пня, що є «маленькою надією, що обіцяє відродження, коли здається, що все вмирає». «У такий спосіб звіщений Месія, і оскільки Він приходить у вигляді маленького паростка, Його можуть впізнати лише малі, ті, хто без великих претензій вміють розпізнавати приховані деталі, сліди Бога в історії, яка, здавалося б, втрачена», — сказав Папа, підкреслюючи, що ці слова є вказівкою для нас, щоб і ми всіли розпізнавати «малі світла, що світять серед ночі, малі гілки, що проростають, мале насіння в посушливому саду цього історичного періоду».
«Я маю на думці вашу просту і щиру віру, вкорінену у ваших родинах і підживлювану християнськими школами; я маю на думці постійну працю парафій, згромаджень і рухів, щоб відповідати на запитання і потреби людей; я маю на думці багатьох священників і богопосвячених осіб, які посвячують себе своїй місії серед численних труднощів; я маю на думці мирян, таких як ви, які займаються благодійністю і поширенням Євангелія в суспільстві», — сказав Лев XIV, підкреслюючи, що за ці паростки, які відкривають надію на майбутнє, сьогодні ми повинні, як Ісус, сказати: «Прославляємо Тебе, Отче!».
Роззброїти серця
Далі Святіший Отець наголосив на тому, що ця вдячність не повинна залишатися примарною приватною втіхою, вона повинна вести до перетворення серця, до навернення життя. «І тому всі ми покликані плекати ці паростки, не зневірятися, не піддаватися логіці насильства та ідолопоклонству грошей, не миритися з поширенням зла», — сказав проповідник, наголошуючи, що кожен повинен зробити свою частку, й усі повинні об’єднати сили, «щоб ця земля змогла повернутися до свого блиску». А для цього, за його словами, існує лише один спосіб:
«Роззброюймо наші серця, скиньмо броню наших етнічних та політичних замкнутостей, відкриймо наші релігійні конфесії на взаємну зустріч, пробудімо в нашому нутрі мрію про об’єднаний Ліван, де панують мир і справедливість, де всі можуть визнавати себе братами і сестрами і де, нарешті, може здійснитися те, що описує нам пророк Ісая: „Вовк буде жити з ягням, леопард буде лежати поруч з козеням, теля і левеня будуть пастися разом“ (Іс 11,6). Це мрія, довірена вам, це те, що Бог миру кладе у ваші руки. Ліване, підведися! Стань домом справедливості та братерства! Стань пророцтвом миру для всього Леванту!».
Папа після Меси в Бейруті: молюся за всі народи, що страждають від війн
Перед тим, як завершити Євхаристійне богослужіння в Бейруті заключним благословенням, Папа Лев XIV звернувся із деякими закликами, у центрі уваги яких були побажання миру, звернені до мешканців цього Леванту. Він зазначив, що в ці дні він бажав у контексті Ювілейного року стати «паломником надії на Близькому Сході, випрошуючи в Бога дару миру для цієї землі, позначеної нестабільністю, війнами та стражданнями».
«Дорогі християни Леванту, коли результати ваших зусиль на благо миру не приносять швидких результатів, заохочую вас піднести погляд до Господа, що надходить! Дивімося на Нього з надією і відвагою, запрошуючи всіх ступити на шлях співіснування, братерства і миру. Будьте будівничими миру, благовісниками миру, свідками миру!» — закликав Святіший Отець, підкреслюючи, що Близький Схід потребує нових підходів, щоби відкидати логіку помсти й насильства, здолати політичні та суспільні поділи, почати новий розділ історії під знаком примирення та миру.
«Шлях взаємної ворожості та знищення в жахіттях війни тривав надто довго, і його сумні результати очевидні для всіх. Потрібно змінити шлях, потрібно виховувати серце до миру», — сказав Лев XIV, додаючи: «З цієї площі я молюся за Близький Схід і за всі народи, які страждають від війни». Папа додав, що підносить молитву за мирне вирішення протистояння в Ґвінеї Біссау і що не забуває в молитвах про жертви пожежі в Гонконгу. Але в особливий спосіб сьогодні підносить молитву за Ліван.
«Я знову закликаю міжнародну спільноту не щадити жодних зусиль у сприянні процесам діалогу та примирення. Я звертаюся з щирим закликом до всіх, хто наділений політичною та соціальною владою, тут і в усіх країнах, охоплених війнами та насильством: прислухайтеся до крику ваших народів, які благають про мир! Станьмо всі на служіння життю, спільному благу, цілісному розвитку людей», — закликав Папа, знову скерувавши думку до християн регіону: «А вам, християнам Леванту, повноправним громадянам цих земель, я повторюю: будьте відважними! Вся Церква дивиться на вас з любов’ю і захопленням. Нехай же Діва Марія, Богоматір з Гарісси, завжди оберігає вас!».
Мир не лише як мета, але як шлях. Папа попрощався з Ліваном
«Від’їзд дається важче, ніж приїзд. Ми провели час разом, а в Лівані бути разом — це заразливо: я зустрів тут народ, який не любить ізоляції, а любить зустріч. Тож якщо приїзд означав делікатне входження у вашу культуру, то від’їзд з цієї землі означає забрати вас із собою у серці», — сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи своє прощальне слово в Лівані. По завершенні Євхаристійного богослужіння на набережній Бейрута, він відразу виїхав до міжнародного аеропорту, де відбулася церемонія прощання, в якій взяли участь Президент, Голова Національної асамблеї та Премʼєр-міністр країни.
Після виконання гімнів Святого Престолу та Лівану відбулося взаємне привітання між делегаціями, віддано військові почесті. Глава держави звернувся до Папи з прощальним словом, після чого до присутніх востаннє промовив Святіший Отець. Він зазначив, що тепер починається спільний шлях, і висловив сподівання, що в цей дух братерства й зусиль на підтримку миру вдасться «залучити ввесь Близький Схід, також і тих, хто сьогодні вважається ворогом».
«Я був свідком того, з якою пошаною ваш народ ставиться до Пресвятої Діви Марії, дорогої як християнам, так і мусульманам. Я молився біля могили святого Шарбеля, відчуваючи глибоке духовне коріння цієї країни: скільки живильних соків вашої історії може підтримати важкий шлях у майбутнє! Мене зворушив короткий візит до порту Бейрута, де вибух зруйнував не тільки місце, але й багато життів. Я молився за всіх жертв і забираю з собою біль і спрагу істини та справедливості багатьох сімей, цілої країни», — сказав Папа, скерувавши думку до тих регіонів країни, які не мав змоги відвідати під час цієї подорожі, зокрема, й через нестабільність.
«Обіймаючи вас усіх, я хочу висловити своє побажання миру та сердечний заклик: нехай припиняться обстріли та бойові дії. Ми повинні визнати, що збройне протистояння не приносить ніякої користі. У той час як зброя є смертоносною, переговори, посередництво та діалог є конструктивними. Обираймо ж усі мир як шлях, а не лише як мету!» — закликав Лев XIV.
Папа останнім піднявся на борт літака, який о 13:48 місцевого часу піднявся в небо, щоб здолавши майже дві з половиною тисячі кілометрів повітряного шляху, приблизно через чотири години приземлитися в римському міжнародному аеропорту Фюмічіно. Перша Апостольська подорож Лева XIV завершуєтеся.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
