СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиАндреа Торніеллі: Ключові теми промов Папи до мусульман
У своїй редакційній колонці Редакційний директор Дикастерії у справах комунікації Святого Престолу Андреа Торніеллі коментує промови Папи Франциска, звернені до представників ісламу під час його візитів до трьох різних країн, включаючи останню подорож до Іраку.
«Три важливі промови Папи Франциска щодо міжрелігійного діалогу, зокрема, з ісламом, пронизані червоною ниткою. Це вчення, що пропонує дорожню карту з трьома основними орієнтирами: роль релігії в наших суспільствах, критерій справжньої релігійності та конкретний шлях для того, аби прямувати вперед як брати і будувати мир», — пише Андреа Торніеллі, Редакційний директор Дикастерії у справах комунікації Святого Престолу, у своїй редакційній колонці, в якій аналізує три промови Святішого Отця, з якими він звернувся до мусульман під час трьох різних Апостольських подорожей: до Азербайджану в 2016 році, до Єгипту в 2017 році та до Іраку, що завершилася в понеділок, 9 березня 2021 року.
Безпосередні адресати промов
У першій промові Глава Католицької Церкви звертався до азербайджанських шиїтів, а також до інших релігійних спільнот країни, друга була адресована, в основному, єгипетським мусульманам-сунітам і, врешті, третя — ширшій міжрелігійній аудиторії, що включала християн та представників древніх месопотамських релігій, але більшість становили у ній мусульмани.
Відкинути будь-яке визискування релігії
Коментуючи зміст цих промов, Торніеллі зазначає, що Папа Франциск не пропонує забути про відмінності та ідентичність, аби все зрівняти, а закликає «бути вірними власній релігійній ідентичності, щоб відкинути будь-яке визискування релігії, спрямоване на розпалення ненависті, поділів, тероризму, дискримінацію, засвідчуючи, водночас, у дедалі секуляризованіших суспільствах, що нам потрібен Бог».
Редакційний директор Дикастерії у справах комунікації пригадує, що під час своєї промови в Баку Святіший Отець вказав на «велике завдання» релігій, яке полягає в тому, аби «супроводжувати людей у пошуку сенсу життя, допомагаючи їм зрозуміти, що обмежені можливості людини і блага цього світу ніколи не повинні ставати абсолютними».
Викривати насильство, що маскується під побожністю
У Каїрі, виступаючи на Міжнародній мирній конференції, яку ініціював Великий Імам Ахмад Аль-Таїб, Наступник святого Петра зазначив, що гора Синай «нагадує нам, насамперед, про те, що справжній завіт на землі не може ігнорувати небо, що людство не може претендувати на те, аби зустрічатися в мирі, виключаючи з обрію Бога, і не може також піднятися на гору, аби заволодіти Богом». За словами автора редакційної колонки, це послання є дуже актуальним в контексті сучасного суспільства, в якому, з одного боку, існують тенденції обмежити релігію до приватної сфери, не визнаючи її як суттєвий вимір людини і суспільства, а з іншого — недоречне змішання між релігійною та політичною сферами. У цьому ж виступі Папа закликав релігійних лідерів викривати насильство, що маскується під побожністю, та «засуджувати порушення проти людської гідності та проти людини прав, розвінчувати будь-які спроби виправдати різні форми ненависті в ім’я релігії та засуджувати їх як ідолопоклонницьку фальсифікацію Бога».
Поклонятися Богові та любити ближнього
У суботу, 6 березня 2021 року, в Урі, Глава Католицької Церкви нагадав, що, якщо людина «витісняє Бога, то, врешті-решт, поклоняється земним речам». Папа закликав усіх підняти погляд до неба, зазначаючи, що «справжня релігійність» — це поклоніння Богові та любов до ближнього.
Не буде миру без справедливості
Андреа Торніеллі нагадує, що в Баку Святіший Отець висвітлив завдання релігій допомагати «розпізнавати добро та втілювати його через діла, молитву та працю над собою». Релігії, як підкреслив Папа, покликані будувати культуру зустрічі й миру на основі терпеливості, розуміння, покірних і конкретних кроків».
Повертаючись до промови в Каїрі, автор редакційної колонки пригадує слова Папи про те, що «жодне насильницьке підбурювання не гарантуватиме миру» і що «для запобігання конфліктам і побудови миру потрібно трудитися задля усунення ситуацій бідності й експлуатації, бо там найлегше приживається екстремізм». Подібні слова прозвучали з уст Наступника святого Петра також і в Урі: «Не буде миру без ділення та прийняття, — наголосив він, — без справедливості, яка забезпечує рівність та розвиток для всіх, починаючи від найуразливіших. Миру не буде, якщо народи не простягнуть руку іншим народам».
Місце релігій у сучасному світі
«Отже, три папські промови, — підсумовує Андреа Торніеллі, — вказують на роль, яку сьогодні відіграє релігійність у світі, де панує споживацтво та неприйняття священного, і де існують тенденції витіснити віру в приватну сферу». Справжня релігійність, до якої закликає Папа Франциск, ніколи не відокремлює поклоніння Богові від любові до братів і сестер. Святіший Отець, як зазначається в редакційній колонці, вказує на спосіб, у який релігії можуть сприяти добру суспільства: вони повинні трудитися задля миру та відповідати на конкретні виклики та потреби найменших, бідних і беззахисних. «Це пропозиція прямувати пліч-о-пліч, „усі — брати“, аби бути ремісниками миру та справедливості, не зважаючи на відмінності, у пошані до ідентичності кожного», — підкреслює Андреа Торніеллі. На завершення він пригадує про приклад такого братерства, на який вказав Папа Франциск у своїй промові в Урі, коментуючи свідчення іракині Рафи — представниці релігійної меншини мандеїв. Жінка розповіла про героїчний вчинок одного чоловіка з їхньої спільноти, що загинув, намагаючись врятувати сім’ю свого сусіда-мусульманина.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
