СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиАдріан Сливоцький: Чому можуть навчитися підприємці у митрополита Андрея Шептицького
«Митрополит Андрей глибинно розумів людську природу, важливість приватної власності та людського стремління до кращого. Він винайшов відмінний підхід, назвемо його етичний капіталізм. Цей підхід побудований на шести засадах, кожна з яких була похідною від тих моральних основ, що формували його мислення», — пише професор Адріан Сливоцький у своїй статті для журналу «Forbes».
Наприкінці курсу про стратегію я даю студентам несподіване завдання: назвіть мені найважливіших моральних провідників ХХ століття. Не політичних, не економічних, не культурних, а моральних. Тяжке завдання.
Легше вичислити лиходіїв. У авдиторії настає коротка пауза, і тоді починається: щоразу кожний згадує Ґанді і Манделу. А далі вже важче.
«Чи хтось чув про митрополита Андрея Шептицького?» — запитую я. Дехто чув, однак більшість — ні. «А хто може мені пояснити, ким був Шептицький?» Ніхто не підносить руки. Чесні студенти.
Митрополит Андрей Шептицький маловідомий на світовій арені. Він був людиною глибокої віри, автентичної любови до ближнього, озброєний моральним компасом та етичною підосновою. І понад усе він мислив незалежно та проти течії.
У час, коли він жив (1865–1944), існувало дві домінантні течії: соціалізм та «закон джунглів». Перше породжене другим. Шептицький відкинув обидва шляхи. Бо вважав, що соціалізм хіба погіршить стан бідних людей, а капіталізм без етичної основи може завдати більше шкоди, ніж принести добра.
Медаль митрополита Андрея Шептицького, заснована в 2012 році з ініціативи головного рабина Києва та України Якова Дов Блайха і Української Греко-Католицької Церкви. Розробку нагороди та її створення було довірено художникам і майстрам Класичного ювелірного Дому «Лобортас».
Митрополит Андрей глибинно розумів людську природу, важливість приватної власності та людського стремління до кращого. Він винайшов відмінний підхід, назвемо його етичний капіталізм. Цей підхід побудований на шести засадах, кожна з яких була похідною від тих моральних основ, що формували його мислення.
Ось вони:
- Не продавай товар з дефектами. Це неправильно. Ти б не хотів, щоби інші тобі так зробили.
- Чесна ціна. Коли з’являються обставини, які дають можливість накладати здирські ціни, не роби цього.
- Чесна платня. Платня — це нагорода за чесний труд, а також підстава розвитку для родини. Дій відповідно до цього розуміння.
- Освіта, навчання — це основа економічного розвитку. Ми всі повинні в це інвестувати.
- Кооперативи. У нас дуже багато малих, розкиданих економічних гравців без потрібних ресурсів та вправностей. Співпраця, кооперація підносять рівень вмілості учасників і перетворюють розпорошеність на економічну потугу.
- Будь власником. Ви винні працедавцеві якнайкращу працю. Але водночас прагніть до того, аби стати власником — землі, знаряддя, дому, підприємства.
Що більше ви працюєте із цими засадами, то більше пізнаєте, що це надзвичайний і надзвичайно ефективний код.
Останній пункт — станьте власником — несподівано, навіть дивно, наскільки є доречним у нашому світі 2020 року. В Америці, наприклад, існує велика невидима риска. Над нею живуть родини, що є власниками домів, уділів, бондів, акцій та цілих підприємств. Під цією рискою живуть родини, які не мають у власності нічого.
Для першої групи — вітер у вітрилах, для другої — вітер б’є в лице. Віддаль між цими групами щороку зростає, і ця динаміка виводить систему з рівноваги та розладнює її щораз більше.
Шептицький був митрополитом у Галичині з 1901-го до 1944 року. Очоливши Українську греко-католицьку церкву, він одразу почав працю, впроваджував зміни. Митрополит увесь час казав про важливість засад етичного підходу до економіки і діяв. Він підтримував кооперативний рух та відіграв провідну роль у ньому.
До 1914 року у Галичі розвинулося понад 500 фінансових кооперативів, багато з них було під керівництвом священників у архиєпархії, яку очолював Шептицький. У 1939 році було вже близько 4000 кооперативів — у торгівлі, виробництві та фінансах (джерело: Мирослав Маринович «Митрополит Андрей Шептицький і принцип „позитивної суми“, с. 90).
Щоби підтримати й посилити процес широкого економічного розвитку, Шептицький ініціював заснування мікробібліотек, читалень у кожному селі. Він дбав про поширення знань і найкращих методів праці в рільництві, ремеслі та виробництві. Це сягало глибоко в канву цілого суспільства.
Незважаючи на особливо важкі обставини (політичні та економічні), цей рух господарського розвитку знизу вверх поліпшив життя мільйонів людей, підніс уміння і вправності, почуття гідності та самопошани.
Якщо ближче придивитися до цього процесу, не можна оминути основного питання: коли б усі ті, хто хотів допомогти бідним, пішли шляхом етичного капіталізму, а не соціалізму, як би тепер виглядав наш світ?
Чого може нас навчити цей безпрецедентний майстер дії Андрей Шептицький?
- Розвиток знизу вверх можна осягнути навіть у великих масштабах.
- Етика — це не тягар, а двигун.
- Будьте майстром мислення, а ще краще — майстром дії.
Факт, що митрополит Шептицький малознаний, зміниться. Чому? Бо нинішній світ потребує його прикладу: людини, яка мислить проти течії, діє, будує господарство на етичній основі.
Приклад Андрея ставить нам подвійний виклик. Де ми ще бачили випадок економічного розвитку знизу вверх у такому великому масштабі? А ще важливіше — де ми можемо таке уявити сьогодні і що потрібно, аби це здійснити?
Опубліковано в другому номері журналу Forbes (липень-серпень 2020)За матеріалами Українського католицького університету
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
