СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви70 років служіння Богу та народу. А ви вже були в музеї владики Андрія Сапеляка?
На цьому тижні виповнилося шість років із дня відходу до вічності Андрія Сапеляка, єпископа-емерита Української греко-католицької єпархії в Аргентині. Більше дізнатися про владику мешканцям та гостям Львова пропонує музей отців-салезіян імені вл. Андрія Сапеляка, що діє при Церкві Покрови Пресвятої Богородиці, на вул. Личаківська, 175 у Львові.
Про це салезіяни Святого Івана Боско нагадують на своїй фейсбук-сторінці.
У музеї можна побачити фотографії, речі та документи, які свідчать про душпастирське та місіонерське служіння владики у різних країнах. Серед експонатів — його книги та багато особистих речей, зокрема, рушник, який для сина з благословенням перед далекою дорогою вишила мама. Охочі відвідати музей можуть звернутися до захристії храму. Це чудова можливість довідатися про життєвий шлях непересічної особистості, його різноманітну діяльність та служіння, пов’язані також зі Львовом.
Андрій Сапеляк мав дуже плідне життя. Народився він у селі Ришкова Воля Ярославського повіту (Закерзоння) в українській селянській родині. Після закінчення Перемишльської гімназії, з благословення Митрополита Андрея (Шептицького), став одним з перших студентів Салезіянського університету в Турині (Італія). 1949 року був рукоположений у священство, а вже через два роки організував у Франції Українську малу семінарію і став її першим ректором. 1961 року отця Андрія іменовано першим єпископом українських вірних у Аргентині, де він 36 років творив Українську церкву. Владика Андрій (Сапеляк) відомий як діяч Вселенської церкви: член комісії Східних Церков на Другому Ватиканському соборі (1962–1966).
Протягом багатьох років свого служіння єпископ мріяв повернутися додому, і лише коли Україна стала вільною, йому це вдалося в 1997 році. Після того владика Андрій на 80-у році життя відбув з пасторальною місією у місто Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, де працював до 2014 року.
Восени 2013 року 93-річний єпископ нарешті отримав паспорт громадянина України. «Я 15 років живу в Україні і тішусь з того, що можу тут жити і вмирати. Коли я був поза Україною, завжди працював для українців», — заявив він.
У 2014 році владика Андрій переїхав у м. Винники. Помер 6 листопада 2017 року, похований на міському кладовищі Винників.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
