2023: найважливіші події у Католицькій Церкві
Пропонуємо вам короткий огляд — календар найважливіших подій 2023 року в Католицькій Церкві.
Січень
1, світ, Церква, християни та інші релігійні спільноти прощалися з папою Бенедиктом XVI, який помер 31 грудня 2022 р. Похорон відбувся 5 січня 2023 р. За три дні, коли тіло було виставлене в базиліці св. Петра, з померлим папою прийшли попрощатися понад 200 000 людей.
10, Італія. В Римі у віці 81 року помер австралійський кардинал Джордж Пелл, проти якого точилася довга справа за звинуваченням у домаганнях. Кардинал був повністю виправданий судом. Жалобні урочистості відбулися 14 січня в базиліці св. Петра. Поховали кардинала Пелла 2 лютого в Сіднеї.
12, Італія. Галас довкола книжки архиєпископа Ґенсвайна «Тільки правда. Моє життя біля Бенедикта XVI». Особистий секретар вислуженого папи описував співпрацю між Франциском і його попередником та свої роздуми. Книжка містить багато імен, фактів, розмов, листів, пояснювальних записок та інших документів, які пройшли через його руки.
12–19, Йорданія. В Аммані закінчилася 23 Міжнародна зустріч єпископів Святої Землі. Учасники у спільній заяві закликали до «справжнього мирного процесу» на Близькому Сході, що мав будуватися на правах народів. «Має бути гарантована свобода палестинців, потрібно поважати права всіх груп населення».
17, Франція. У Тулоні померла Андре Рандон, найстаріша католицька черниця світу. Їй було 118 років.
18, світ. Представлено щорічний рапорт «Open Doors». Понад 360 млн християн у світі зазнають переслідувань за віру. В 50 країнах зі списку найбільш дискримінаційних 312 млн християн зазнають переслідувань високого або навіть дуже високого рівня ризику. Сильно зросло насильство в Субсахарській Африці. На першому місці знов опинилася Північна Корея. Рівень насильства досяг рекордних показників: щонайменше 5 612 християнин був убитий за віру в період від 1 жовтня 2021 до 30 вересня 2022.
21, США. Понад 100 000 людей пройшли у Марші за життя вулицями Вашингтона. Цього року відзначали оновлення закону про аборти у Верховному суді США.
27, Німеччина. Журнал «Фокус» опублікував статтю Петера Зеевальда про причини відставки Бенедикта XVI, яка відбулася в лютому 2013 року. Посилаючись на особистий лист вислуженого папи, Зеевальд написав, що «основною причиною» його відставки було «хронічне безсоння, яке не полишало його після Днів молоді в Кельні» у серпні 2005 року.
28–29, Україна. Голова Caritas Europa о. Міхаель Ландау відвідав Україну. Від початку війни 24 лютого 2022 р. вимушеними переселенцями стали 14 млн людей, 6 млн покинули країну, 17,7 млн стали залежними від допомоги зовні.
Люди вшановують тіло папи Бенедикта XVI в базиліці Святого Петра у Ватикані 3 січня 2023 року (Фото CNS/Paul Haring).
Лютий
31 січня — 5 лютого. Візит Папи Франциска в ДР Конго та Південний Судан; у цю другу країну — разом із Примасом Англії Джастіном Велбі. У Кіншасі Папа закликав покласти край насильству та експлуатації країни, в якій триває громадянська війна, викликана «економічним колоніалізмом» і жадібністю правителів. У Месі на аеродромі взяли участь 1 млн осіб.
6–9, Чехія. За участі 200 осіб, зокрема 156 делегатів національних єпископатів, що належать до Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ), у Празі відбулась європейська континентальна зустріч на тему синодального процесу. На завершення ухвалено підсумкові поради, в яких виражено прагнення продовжувати синодальний стиль. Його визнали більше ніж методом — стилем життя Церкви, спільного розпізнавання і прочитування знаків часу. 17 квітня було оголошено підсумковий документ Європейського континентального синоду.
9, Нікарагуа. Апеляційний суд у Манагуа виніс «вирок про депортацію», на підставі якого 222 політичні в’язні були вивезені до США. Національні збори моментально ухвалили закон, який позбавив цих людей нікарагуанського громадянства. Серед покараних — зокрема, єпископ дієцезії Матаґальпа Роландо Хосе Альварес, який дістав вирок у 26 років ув’язнення і був позбавлений громадянства, коли відмовився покинути країну; єпископ-помічник Манагуа Сільвіо Баес та о. Едвін Роман. Серед позбавлених громадянства опинилися також опозиційні політики, юристи, публіцисти, громадські діячі, журналісти й письменники.
24, світ. Річниця початку відкритої війни Росії проти України. Папа молився разом із біженцями та членами української спільноти в Римі. Українські предстоятелі Церков закликали до посту, молитви і добрих справ.
Папа Франциск під час привітальної церемонії у Кіншасі, 2 лютого (Фото: Ciro Fusco/EPA-EFE/Shutterstock).
Березень
6, Ефіопія. В Аддіс-Абебі закінчився Африканський континентальний етап Синоду про синодальність. Учасники 5‑денної зустрічі закликали до подальшого діалогу та зменшення ієрархічних структур. «Хочемо запровадити культуру синодальності і зробити її традиційним способом діяльності Церкви», — написали в заключній заяві.
16–17, Україна. У духовній семінарії Св. Йосифа у Львові-Брюховичах відбулась 58 сесія Конференції єпископів РКЦ. Єпископ Луцький Віталій Скомаровський був обраний на Голову конференції, єпископ Віталій Кривицький, ординарій Києво-Житомирський, став віцеголовою, а єпископ-помічник Львівський Едвард Кава був обраний на секретаря єпископату.
Учасники континентальної асамблеї в Аддис-Абебі (Ефіопія).
Квітень
15–16, Росія, Україна. Православний Великдень у Росії та в Україні відбувся в тіні війни. Владімір Путін побував на Молебні в московському кафедральному соборі. Патріарх Кіріл проповідував про право Росії повчати світ. Володимир Зеленський виступив із відеопосланням перед Києво-Печерською лаврою.
20–23, Кіпр. «Укорінені в надії» — гасло симпозіуму, який у Нікосії організував Дикастерій з питань Східних Церков. Близько 300 представників католицьких Церков, присутніх на Близькому Сході, ієрархи, богопосвячені та миряни, взяли участь у літургіях, зустрічах, конференціях. Очолив симпозіум архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті, префект Дикастерію. Захід відбувся на Кіпрі з нагоди 10 ‑ї річниці Апостольського напоумлення «Ecclesia in Medio Oriente».
28–30, Угорщина. Франциск перебував у Будапешті з триденним Апостольським візитом. Гаслом були слова «Христос — наше майбутнє». Це була 41 ‑ша закордонна подорож цього понтифікату. Вона мала не виключно «угорський» вимір. Папа рішуче висловився проти популістів у країнах ЄС, які роблять із Європи свою «здобич», та проти тенденції до розмивання національних рис європейських народів.
Папа Франциск служить Месу в Угорщині (Фото: budapest.eu).
Травень
6, Велика Британія. В англіканському Вестмінстерському абатстві в Лондоні відбулась коронація короля Карла (Чарльза) ІІІ, наступника королеви Єлизавети ІІ. Церква Англії — державне утворення, тому її главою офіційно є правлячий монарх Британії. Уперше з часів реформації на коронації були присутні католицькі єпископи. Папу і Ватикан представляв кардинал П’єтро Паролін.
11–16, Італія. В Римі відбулося загальне засідання Caritas Internationalis. Новим головою цієї релігійної місії став архиєпископ Токіо Ісао Кікучі.
Король Чарльз III отримує корону Святого Едуарда під час церемонії коронації у Вестмінстерському абатстві, Лондон, 6 травня 2023 р. Джонатан Брейді (Jonathan Brady), PA Wire/AP
Червень
5–6, Україна. У межах місії миру, від імені Папи Франциска, у зв’язку з війною в Києві побував архиєпископ Болоньї та голова Конференції єпископату Італії кардинал Маттео Дзуппі. Він зустрівся з Володимиром Зеленським та іншими державними та релігійними очільниками вищого рівня.
22, Німеччина. У Берліні представлено рапорт «Релігійна свобода у світі-2023» Папського товариства «Допомога Церкві в потребі». З рапорту випливає, що протягом останніх двох років релігійна свобода була порушувана в 61 країні світу. Майже 4,9 млрд людей (понад 62 % населення планети) живуть у державах, де доходить до серйозних або вкрай серйозних порушень релігійної свободи.
28–29, Росія. У Москві з місією миру побував кардинал Дзуппі. Він зустрівся зокрема з Патріархом Московським та омбудсменкою з питання прав дитини Марією Львовлю-Бєловою.
27–29, Австрія. У Відні відбулась Міжнародна конференція єпископів-польових ординаріїв, на тему прав людини. Зверталося увагу на порушення прав людини солдатами у війні в Україні та вказувалося на «очевидні воєнні злочини».
30, Україна. Завершилася чергова, шоста місія Папського елемозинарія кардинала Краєвського. Після днів, проведених в околицях Миколаєва та Херсона, він прибув до Львова, де зустрівся з воєнними біженцями й тими, хто надає їм допомогу. На зворотному шляху з територій, залитих повінню внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС, він відвідав греко- та римо-католицькі спільноти.
Кардинал Маттео Дзуппі у Бучі, поблизу пам'ятного хреста на братській могилі, під час відвідин України у межах місії Посланця миру Папи Франциска
Липень
8–11, Азербайджан. Ватиканська делегація під проводом кардинала Пароліна, Державного секретаря Апостольського Престолу, зустрілася з офіційними представниками державної влади, а також представниками релігійних спільнот.
14, Свята Земля. Латинський патріарх Єрусалима кардинал Піццабалла в інтерв’ю для німецького «Frankfurter Allgemeine Zeitung» сказав, що християни в Ізраїлі щораз частіше стають жертвами нападів. Відколи до влади прийшов уряд Беньяміна Нетаньягу, зросла кількість злослів’я та опльовувань християн ультраортодоксами-юдеями. Президент Іцхак Герцоґ закликав рішуче противитися зловмисним та образливим діям проти сповідників інших релігій.
17–19, США. Кардинал Дзуппі як папський посередник у справах війни Росії з Україною перебував у Вашингтоні. Він розмовляв із Гельсінською комісією (Комісія з питань безпеки та співробітництва в Європі — незалежна урядова агенція США), єпископами, президентом Байденом та американськими сенаторами.
Президент Вірменії Ваагн Хачатрян зустрічається з кардиналом П'єтро Пароліном, Державним секретарем Ватикану, 12 липня (Фото: Офіс президента).
Серпень
2–6, Португалія. «Світіться світлом Христа. Слухайте Його, щоб і ви стати світлом світу. І не бійтеся, бо Господь вас любить і йде поруч із вами» — такими словами Франциск закінчив 137 ‑й Всесвітній день молоді в Лісабоні. У цій події взяли участь близько 1,5 млн молодих людей зі 190 країн. Там було майже 700 єпископів, серед них — 30 кардиналів, і майже 10 тис. священників. Подію висвітлювали 5 тис. журналістів. Окрім столиці Португалії, Папа відвідав Кашкеш і Фатіму. На завершення запросив молодь на 2025 рік до Рима, щоби спільно святкувати Ювілей молоді, який відбудеться в межах Ювілейного року, і оголосив, що наступний Всесвітній день молоді відбудеться 2027 року в столиці Південної Кореї — Сеулі. Це була 42 закордонна подорож папи Берґольйо.
3, Вірменія. Єпископи Вірменської Апостольської Церкви засудили терор і геноцид з боку Азербайджану. Вони заявили, що не бачать майбутнього для вірмен у Нагірному Карабаху.
24, Україна. «Бажаю нам усім перемоги» — сказав президент Зеленський у київському соборі Св. Софії на екуменічній молитві в День незалежності. Представники Церков та релігійних спільнот разом занесли до Бога подяку за свободу і благання її зберегти перед лицем російського вторгнення. На молебні були представники Католицької Церкви двох обрядів: єпископ РКЦ Віталій Кривицький і Святослав Шевчук, Глава УГКЦ.
20–25, Італія. 100 конференцій, 15 виставок, 17 презентацій завдяки старанням 3000 волонтерів — такою була 44 Зустріч дружби між народами в Ріміні. Цього року вона відбулася під гаслом «Людське існування є невичерпною дружбою». Ця подія відбувається з 1980 року, натхнена прагненням створити свій простір зустрічі та діалогу, згідно з думкою о. Луїджі Джуссані — засновника руху «Communione e Liberazione».
Папа Франциск прибув до відкритого фестивального центру Passeio Marítimo в Алжеші, на околиці Лісабона, на зустріч з волонтерами Світових Днів Молоді, 6 серпня 2023 року (Фото: Домінік Даліда).
Вересень
30 серпня — 1 вересня, Колумбія. У штаб-квартирі Латиноамериканської ради єпископів (CELAM) у Боготі відбулася триденна зустріч 74 учасників синодального зібрання про синодальність. Були представлені 22 єпископські конференції з держав Латинської Америки та Карибів.
1, Україна. З початком нового літургійного року УГКЦ та ПЦУ офіційно перейшли на новий календарний стиль, прийнявши григоріанський календар. Віднині нерухомі церковні свята, на чолі з Різдвом, українські християни східного обряду святкуватимуть разом з усіма християнами західного обряду. Натомість Великдень та рухомі свята обраховуються як досі.
3–13, Італія. У Римі відбувся щорічний Синод УГКЦ під гаслом «Душпастирський супровід постраждалих від війни». У ньому взяли участь 44 єпископи УГКЦ з України та світу. Як і минулого року, Синод відбувся поза Україною: як з огляду на російське вторгнення та війну, так і з огляду на 400 ‑річчя мученицької смерті св. Йосафата Кунцевича, чиї реліквії спочивають у Римі, в базиліці св. Петра у Ватикані. Окрім того, єпископи УГКЦ хотіли виразити вдячність Вселенській Церкві за підтримку України та зустрітися з Франциском, щоб переказати йому біль українського суспільства.
31 серпня — 4 вересня, Монголія. Франциск перебував з Апостольським візитом в Улан-Баторі. Ця 43 закордонна подорож Папи відбулася під гаслом «Разом мати надію». Католицька Церква Монголії вся налічує заледве 1400 осіб. Папа похвалив спротив Монголії щодо ядерної зброї, смертної кари, її мирну закордонну політику та релігійну свободу, відкрив Дім Милосердя та зустрівся з діячами харитативних організацій.
10–12, Німеччина. У Берліні відбулася 37 Міжнародна зустріч миру, організована римською Спільнотою св. Егідія. Співорганізаторами виступили Католицька Церква і лютерани. Під гаслом «Відвага миру» близько 1000 учасників з усього світу, які представляли різні релігії, провели 20 форумів на тему ролі релігії в таких питаннях, як криза довкілля, мігранти, міжрелігійний діалог, сучасна демократія, глобалізація, роззброєння та штучний інтелект.
13–15, Китай. Кардинал Маттео Дзуппі перебував у Пекіні як папський медіатор у справі війни Росії з Україною. Він зустрічався з урядовцями Китаю, зокрема зі спецпредставником із питань Євразії.
14–15, Словаччина. 30 річниця поновлення дипломатичних стосунків між Словацькою Республікою та Апостольським Престолом, 1160 ‑річчя прибуття свв. Кирила і Мефодія на територію нинішньої Словаччини, 20 ‑річчя ІІІ Апостольського візиту св. Йоана Павла ІІ, а також друга річниця візиту Папи Франциска — ось головні мотиви візиту у Словаччину Державного секретаря Апостольського Престолу, кардинала П’єтро Пароліна.
18–22, Греція. Про сім’ї священників та російську війну проти України дебатували єпископи Східних Католицьких Церков із Європи в Неа Макрі поблизу Афін. Також вони взяли участь в екуменічній молитві на території вірменської католицької спільноти в Афінах. Прибули на зустріч представники Дикастерію у справах Східних Церков та голова Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ). Серед 19 делегацій були представники УГКЦ на чолі з Патріархом Святославом.
23–24, Франція. Папа Франциск побував з Апостольським візитом у Марселі, взявши участь у завершенні ІІІ Середземноморських зустрічей під гаслом «Мозаїка надії». Папа підкреслив, що цей регіон має стати лабораторією цивілізації та миру.
28, Литва. Святий Йосафат, який своєю особою та діяльністю єднає Литву, Білорусь, Україну і Польщу, загинув мученицькою смертю у Вітебську за єдність Христової Церкви, — сказав Блаженніший Святослав Шевчук. Він очолив Літургію в храмі Святої Трійці при греко-католицькому монастирі василіян у Вільнюсі.
Папа Франциск стоїть поруч з президентом Монголії Ухнаагійн Хюрелсухом на площі Сухбаатар перед Державним палацом в Улан-Баторі 2 вересня 2023 року (Фото: VaticanNews).
Жовтень
29 вересня — 1 жовтня, Італія. В Римі відбулася посинодальна зустріч молоді, організована Спільнотою Тезе, під гаслом «Разом — скликання Божого люду». Учасники побували на тематичних заняттях у різних локаціях Вічного Міста.
28 вересня — 4 жовтня, Індія. В Коттаямі відбулося 15 пленарне засідання Християнської конференції Азії (ССА). 600 делегатів обговорювали, зокрема, теми екуменізму і творіння. Найважливішим питанням було те, яким чином азійські християни можуть жити у нових стосунках із сотвореним світом, щоб давати свідчення про єдність християн.
8, Ізраїль. Сектор Гази. Папа закликав припинити насильство на Близькому Сході після жорстокого нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня. Він нагадав, що війна і тероризм не приносять жодних розв’язань, а тільки смерті і страждання неповинних людей. Латинський патріарх Єрусалима застеріг від ненависті та поділів. Ізраїль розкритикував першу заяву Ватикану як «двозначне послання» і закликав християнські Церкви до ясності позицій. 16 жовтня Патріарх Єрусалима кардинал Піццабалла запропонував себе взамін за заручників, захоплених ХАМАСом. 24 числа настоятель католицької парафії в Газі ствердив, що ситуація сильно погіршується, близько 700 чоловік сховалися в парафії від воєнної відповіді Ізраїля. 29 жовтня Папа закликав припинити вогонь у Секторі Гази, а настоятель Гази закликав якнайшвидше спинити війну. Латинський патріарх Єрусалима закликав створити національну перспективу для палестинців: «Політики мусять узяти ситуацію назад у свої руки і запропонувати перспективу, бо військо її не має».
Патріарх Єрусалима кардинал Піццабалла запропонував себе взамін за заручників, захоплених ХАМАСом.
Листопад
5–7, Сербія. «Ми молимося і сподіваємося, що ті, хто керує народами, розпочнуть справжній діалог, який стоятиме на сторожі людської гідності всіх та уможливить мирне співіснування двох народів у двох державах», — сказали представники християнських Церков Європи. У Белграді відбулася зустріч Спільного комітету конференцій європейських Церков (КЕК) і Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ).
7, ОАЕ. Питання охорони довкілля — це справа світська, але вона має також етичний, моральний вимір. У цьому, а також у мотивації до діяльності, щось можуть зробити релігії. Про це говорив кардинал Паролін на Глобальному саміті релігій щодо дій у царині клімату в Абу-Дабі. Зібрані там представники віросповідних спільнот підписали спеціальну заяву.
13, Англія і Уельс. На потребу надавати більшої ваги голосам батьків у ситуації термінально хворих дітей вказали після смерті 8 ‑місячної Інді Ґреґорі католицькі єпископи Англії та Уельсу. Спільну заяву з цього питання оприлюднили єпископ Ноттінгемський Патрик МакКінні та єписком Джон Шеридан, відповідальний за питання захисту життя в місцевій Конференції єпископату.
25, Україна. Згідно з багаторічним уже звичаєм, четверта субота листопада відзначається як День пам’яті й молитви за жертв Голодомору 1932–1933 років. По храмах різних релігій та конфесій служилося молебні в цьому намірі, а в домівках та публічних місцях люди запалювали свічки і молилися за мільйони своїх предків, які померли від голоду, створеного комуністами.
29, Італія. В Римі святкували 800 ‑річчя затвердження уставу Ордену Братів Менших, написаного св. Франциском, яке звершив папа Гонорій ІІІ. Члени великої Францисканської родини — брати, сестри-черниці, миряни трьох францисканських орденів — прибули до базиліки св. Йоана на Латерані, де папа колись підписав затвердження Уставу. Святу Месу очолив кардинал Анджело Де Донатіс, капеклан базиліки і папський Вікарій для Римської дієцезії. З нагоди ювілею затвердження Ордену, а також 800 ‑річчя створення першого у світі вертепу, францисканці мають привілей відпусту.
29, Білорусь. Режим Лукашенка запровадив нові, значно суворіші обмеження діяльності релігійних організацій, за недотримання яких ці організації можуть бути визнані незаконними. Відповідні закони ухвалила Палата представників — нижчий рівень Національних зборів (парламенту) Білорусі. Обмеження запроваджують шерег заборон, а також розширюють список випадків, у яких релігійні спільноти можуть бути ліквідовані.
27–30, Мальта. «Нові кроки задля синодальної Церкви в Європі» були темою цьогорічного пленарного засідання Ради єпископських конференцій Європи (ССЕЕ), що відбулося в столиці Мальти, Валетті. На цій зустрічі голів єпископатів Старого континенту розпочато підготовку до фінальної сесії XVI Звичайної асамблеї Синоду єпископів про синодальність.
Смерть невиліковно хворого британського немовляти Інді Ґреґорі сколихнула більшу частину католицької спільноти (Фото: Christian Concern / Християнська турбота)
Грудень
1, ОАЕ. У Дубаї відбувся кліматичний саміт ООН «COP 28». «Полишмо поділи і поєднаймо сили! І, з Божою допомогою, вийдімо з ночі воєн та нищення довкілля, щоби перетворити спільне майбуття у світанок», — закликав Папа в посланні до учасників. Його зачитав кардинал Паролін. Франциск не зміг взяти участь у цій зустрічі через хворобу.
1, Велика Британія. В катедрі Ноттінґема єпископ Патрик МасКінні очолив похоронну Святу Месу за душу 8 ‑місячної Інді Ґреґорі, яка померла 13 листопада після відключення апаратури життєзабезпечення. На жалобних урочистостях було понад 100 осіб, включно з 4 ‑особовою делегацією уряду Італії, який позачергово надав Інді громадянство і був готовий покрити кошти транспортування, щоб перевезти Інді в лікарню Дитятка Ісуса.
2, Франція. Брат Метью перейняв обов’язки настоятеля екуменічної Спільноти Тезе. Попередній настоятель, 69 ‑річний католик брат Алоїс Льозер, передав спільноту під керування англіканця брата Метью (Ендрю Торпа). Він житиме на Кубі, в малій групі Спільноти Тезе. Екуменічна Спільнота Тезе, утворена після ІІ Світової війни на півдні Бургундії, є символом екуменічного руху, приваблює десятки тисяч молодих християн з усього світу. До цієї Спільноти належать близько 90 чоловіків із майже 30 країн, як протестанти, так і католики.
7, Італія. Рух «Focolari» святкував 80‑річчя свого заснування. Папа прийняв на аудієнції його очільницю Маргарет Каррам, з лідерами спільноти у світі. З нагоди річниці, в базиліці Санта Марія Маджоре, кардинал Кевін Фаррелл, префект Дикастерію з питань мирян, сім’ї та життя, очолив Святу Месу.
7, Нікарагуа. За 2023 рік режим Ортеги засудив до вигнання з країни або видав заборону повертатися 151 священнику і 76 сестрам-черницям. Ці дані правозахисна організація «Colectivo de Derechos Umanos Nicaragua Nunca» представила у столиці Коста-Рики, Сан Хосе, у рапорті «Порушення релігійної свободи — етапи репресій проти Церкви в Нікарагуа».
9, Австрія. В Лінці відбулось міжнародне розіслання Вифлеємського світла миру. Під час екуменічної урочистості в катедрі Пресвятої Богородиці світло, запалене у вифлеємській Печері Різдва, було переказане делегаціям скаутів із 30 країн Європи й Америки.
8–10, Африка. Сенегал і Ватикан трудяться над спільними цілями, зокрема такими, як «шляхетна справа миру і справедливості у світі», починаючи від регіонів Сахелю, та «відповідають за ведення спільного дому». Про це говорив Державний секретар Апостольського Престолу кардинал П’єтро Паролін під час візити в Сенегалі з нагоди консекрації нового марійного санктуарію в Попенґіні — приморському селищі на південь від Дакара.
9–12, Мексика. Розпочалися дні паломництв до найбільшого марійного санктуарію країни, у Гвадалупе. Цього року вже кілька мільйонів прочан з усієї Мексики та з‑за кордону відвідали базиліку в столичній дільниці Ла Вілья.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ