СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви15 кроків крізь 2023 рік: світло і тіні у Ватикані
2023 рік був насичений подіями — від похорону Бенедикта XVI до призначень нових кардиналів, занепокоєнь здоров’ям Папи і закордонних поїздок.
Християнське інтернет-видання «Aleteia» проаналізувало цей рік у житті Церкви з огляду на діяльність Папи Франциска, який цьогоріч відзначив десятиріччя понтифікату. Ось ключові моменти, які привертали до себе увагу протягом останніх дванадцяти місяців.
5 січня: похорон Папи-емерита
Фото, що увійшло в історію: Папа ховає свого попередника. Бенедикт XVI, що помер 31 грудня 2022 року, відійшов у вічність через 10 років життя у ватиканському монастирі після своєї відставки. У той холодний день труну першого з XIII століття Папи-емерита виставили для прощання перед 50 тисячами людей, що зібралися на площі Святого Петра.
«Бенедикте, вірний друже Нареченого, нехай твоя радість буде повною тепер, коли ти чуєш Його голос нині і навіки», — сказав у своїй проповіді Папа Франциск. Позначена великою тверезістю, меса завершилася незвичайним жестом, коли Папа Франциск поклав руку на кипарисову труну свого попередника на зворушливий знак прощання. Меса, позначена помітною поміркованістю, завершилася незвичайним жестом, коли Папа Франциск поклав руку на кипарисову труну свого попередника на знак прощання.
31 січня-5 лютого: подорож Африкою в ім’я миру
Подорожуючи Африкою, Папа відвідав дві країни, що живуть під знаком насильства. У Демократичній Республіці Конго він зустрівся з жертвами на сході країни та засудив етнічні й економічні механізми, які кинули регіон у прірву. Закликаючи Захід «Руки геть від Африки!», глава Католицької Церкви на переповненому стадіоні Кіншаси також засудив корупцію.
У Південному Судані Папа зустрівся з двома лідерами країни, яку роздирають етнічні чвари і фінансові інтереси. Чотири роки тому понтифік став перед ними навколішки і поцілував їхні ноги, благаючи про мир.
29 березня і 7 червня: Папа двічі госпіталізований
2023 рік ознаменувався двома госпіталізаціями Папи Франциска. 29 березня понтифіка госпіталізували до клініки Джемеллі для лікування респіраторної інфекції. Після курсу лікування антибіотиками він виписався і на деякий час полегшив свій графік.
З 7 по 16 червня Папа знову перебував у лікарні, де йому зробили операцію на черевній порожнині. 11 червня, вперше за час свого понтифікату, він відклав публічне читання недільної молитви «Ангел Господній», щоб відпочивати, згідно зі вказівками лікарів. Під час його госпіталізації Ватикан вирішив широко інформувати громадськість про стан здоров’я понтифіка, навіть дозволивши його хірургу відповісти на запитання журналістів.
28–30 квітня: поїздка до Угорщини
Наприкінці квітня Папа Франциск відвідав Будапешт — вже вдруге за час свого понтифікату. Вперше він побував в Угорщині у вересні 2021 року під час Євхаристійного конгресу.
Всупереч своїй незгоді з міграційною політикою Віктора Орбана, понтифік релятивізував значення свого першого візиту. Через півтора року, коли почалася війна в Україні, ватиканська дипломатія зі своїм бажанням «дипломатичного вирішення конфлікту» виявилася суголосною з курсом Угорщини. Перебуваючи «на порозі» України, Папа закликав Європу до «креативних зусиль заради миру». Він також високо оцінив сімейну політику країни, виступаючи проти «гендерної ідеології» та абортів і висловив застереження щодо «самореферентного популізму». Папа Франциск також мав зустрічі з угорською греко-католицькою громадою і з митрополитом РПЦ Іларіоном Алфєєвим.
1 липня: призначення архиєпископа Фернандеса префектом Дикастерію віровчення
Це, безсумнівно, найбільш знакове призначення 2023 року. Близький до Папи особисто, аргентинський кардинал Віктор Мануель Фернандес вважається співавтором папського Апостольського повчання «Amoris laetitia».
Фернандес, що у вересні отримав від Папи кардинальського капелюха, надав нового стилю роботі Дикастерію віровчення, що полягає у незвично швидкому темпі відповідей на питання, які до нього надходять.
2–6 серпня: Папа Франциск зустрічається з молоддю в Лісабоні
Після участі у Світових днях молоді в Ріо (2013), Кракові (2016) і Панамі (2019) Папа цьогоріч відвідав Лісабон, щоб зустрітися з молоддю з усього світу. 3 серпня він мав зустріч із п’ятнадцятьма молодими українцями, під час якої, згідно зі свідченням одного з учасників, плакав і говорив про своє безсилля. 5 серпня українські делегати прийшли на Хресну дорогу з Папою у футболках, на яких було зображено вбитих росіянами дітей.
Часто відходячи від тексту й імпровізуючи, Папа звертався до молодих людей, просячи їх бути «місіонерами радості» і «світлом серед темряви нашого часу», а також наголосив, що Церква має приймати всіх, без виключення.
31 серпня — 4 вересня: Папа у монгольських степах
Відвідавши крихітну католицьку громаду Монголії, яка нараховує 1400 віруючих, Папа наголосив на місіонерському імпульсі цих зародкових церков, які зосереджені на основах християнського життя. З Улан-Батора він також зміг передати послання всій Азії, і зокрема Китаю, оскільки до Монголії на зустріч із Папою прибуло близько сотні китайських католиків. Він запевнив їх у готовності Церкви шанобливо йти поруч з ними і заохотив бути «добрими громадянами», що пролунало доволі неоднозначно з погляду на те, що у Китаї панує комуністична диктатура, яка використовує схвалену урядом «офіційну» Церкву як важіль свого впливу і пропаганди; при цьому у країні є і підпільна Церква, що страждає від репресій і зберігає вірність Риму.
Це був перший раз, коли нога Папи ступила на монгольську землю. У 2022 році Франциск також призначив для цієї країни першого кардинала — італійського місіонера, служив там довгі роки, а у 2020 році був призначений єпископом.
22–23 вересня: Франциск у Марселі
Вдруге за час свого понтифікату, після поїздки до Страсбурга у 2014 році, Папа прибув до Франції — цього разу з дводенним візитом до Марселя. Понтифік приїхав, щоби взяти участь у зустрічі середземноморських єпископів і молоді, які зібралися для обговорення спільних актуальних для регіону питань міграції і кліматичних змін. Цьогоріч у зустрічах брали участь і представники Чорноморського регіону, зокрема єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії.
Попри закриту зустріч, яку Папа мав із президентом Франції Еммануелем Макроном, візит офіційно не був державним. Під час візиту, який французькі медіа підкреслено подавали як перший за 500 років візит папський візит до Марселя, Папа закликав французьких католиків до «нового стрибка у вірі, милосерді та надії» і заохотив Середземномор’я стати «лабораторією миру».
30 вересня: Папа розширює свою колегію кардиналів
Цьогоріч Папа Франциск продовжив оновлення колегії кардиналів — наразі його ставленики становлять майже три чверті нинішніх кардиналів, — ввівши у сан кардинала ще 21 особу.
Це вже дев’ята група кардиналів, призначених Папою Франциском за десять років понтифікату. До неї входять прелати «з периферії», а також люди, наближених особисто до Папи, і дипломати. На думку оглядачів, ці призначення зробити колегію кардиналів ще більш глобальною, багатонаціональною — і непередбачуваною, зокрема з огляду на наступний конклав.
4 жовтня: Папа публікує «Laudate Deum» напередодні кліматичного саміту у Дубаї
Через вісім років після своєї екологічної енцикліки «Laudato si’» Папа Франциск у день святого Франциска Ассізького опублікував Апостольське напоумлення «Laudate Deum», присвячене кліматичній кризі, поновлюючи свій заклик до інтегральної екології.
У ньому Папа засуджує кліматичних скептиків і нарікає на невдачі нещодавніх міжнародних кліматичних самітів. Він присвятив цілий розділ 28 ‑мій Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP28), закликаючи до впровадження «ефективних, обов’язкових і легко контрольованих» форм енергетичного переходу.
Через хворобу Папа був змушений скасувати поїздку у Дубай, де планував особисто проголосити главам держав і урядів світу своє послання. Замість нього промову виголосив Держсекретар Ватикану, кардинал П’єтро Паролін.
28 жовтня: підсумковий документ Синоду-2023
Вперше в історії миряни, чоловіки і жінки, мали змогу голосувати на Синоді єпископів. Увечері 28 жовтня, після майже місяця роботи за зачиненими дверима, 344 учасники Синоду схвалили підсумковий звіт, що стане путівником для останньої сесії Синоду, яка відбудеться у жовтні 2024 року.
40-сторінковий текст закликає Католицьку Церкву до більш активного «залучення кожного, а також висуває пропозиції щодо таких чутливих тем, як жінки і миряни, священство і дияконат, служіння і магістеріум, мир і клімат, бідні і мігранти, екуменізм та ідентичність тощо. Цей обережно складений документ також відображає напругу всередині Церкви та розбіжності між Північчю та Півднем.
22 листопада: Папа між Ізраїлем і Палестиною
Від самого початку війни на Близькому Сході, що спалахнула 7 жовтня після вторгнення ХАМАСу на територію Ізраїлю, Папа неодноразово закликав до припинення вогню. 22 листопада він зустрівся з представниками обох сторін: з родичами ізраїльських заручників, яких ХАМАС утримує у Газі, а потім з родичами постраждалих палестинців.
Дотримуючись лінії ватиканської дипломатії, понтифік намагався уникати відкритої підтримки будь-якої зі сторін. Втім, на практиці ця ініціатива неодноразово наражалася на нерозуміння і навіть відкрите обурення. Вже за два дні після початку конфлікту Ізраїль закликав Ватикан «утриматися від лінгвістичних двозначностей», які прирівнювали би агресора до жертви, а також закликав чіткіше засудити напад ХАМАСу. Ізраїль також критикував Ватикан за комунікацію з офіційним Іраном. Вищезгадана листопадова зустріч також не обійшлася без непорозумінь: представники Палестини заявили, що Папа назвав події у Газі «геноцидом» і продовжували наполягати на цьому навіть після заперечень з боку речника Ватикану; члени ж ізраїльської делегації образилися на те, що Папа приділив їм мало уваги і не вислухав кожного, хто приїхав зустрітися з ним.
Середина грудня: завершальні слухання у скандальному фінансовому процесі
В очікуванні вердикту, який має бути винесений у середині грудня, великий фінансовий судовий процес у Ватикані, розпочатий у 2021 році, наближається до завершення. Це ознака готовності Папи реформувати економічну екосистему Святого Престолу, аж до згоди викликати кардинала Анджело Беччу для свідчення. Однак судовий процес зрештою виявився дуже складним для ватиканського правосуддя. І, яким би не був результат, він оприявнює менш ніж позитивну сторону діяльності Державного секретаріату Святого Престолу, центральної адміністрації Ватикану.
7 грудня: Сиро-Малабарська Церква на межі розколу
«Відновіть сопричастя і залишайтеся в Католицькій Церкві!» — закликав Папа у відеозверненні до індійської Сиро-Малабарської церкви, застерігаючи її вірних від перетворення на секту. Разом із тим понтифік прийняв відставку глави цієї Східної Церкви кардинала Георгія Аленчеррі. Його архідієцезія Ернакулам-Ангамалі стала передовою лінією літургійної війни після того, як у серпні 2021 року було оголошено про набуття чинності реформи цього східного обряду. Реформа, схвалена на голосуванні Синодом єпископів, викликала обурення як серед духовенства, так і серед мирян, що вихлюпнулося у вуличні акції насильства і непокори. Кілька разів Папа просив їх підкоритися, надсилаючи листи та емісарів, але безуспішно — так, у серпні цього року противники реформи напали на папського делегата, а той у відповідь пригрозив незгодним священникам видаленням зі священницького стану.
ДОДАТОК: миротворча місія Папи (літо)
У своєму аналізі Aleteia не згадала про ще одну річ, важливу у контексті України: миротворчу ініціативу Папи, для втілення якої він послав свого представника, кардинала Маттео Дзуппі, відвідати спершу Україну, а потім Росію. Під час візиту в Україну він зустрівся, зокрема, з Президентом Зеленським, який наголосив, що припинення вогню й замороження конфлікту не приведе до встановлення миру. У Москві кардинал Дзуппі зустрівся з Патріархом Кірілом і скандальною дитячою омбудсменкою, причетною до викрадення українських дітей, однак особисто Путін не захотів з ним спілкуватися. Конкретних рішень, про які було би відомо, цей візит, за словами керівництва держави-агресора, не приніс.
Після поїздки у Москву кардинал Дзуппі також відвідав США і Китай, де, зокрема, обговорив війну в Україні з вищим керівництвом обох держав. Після цього миротворча місія Папи, яку доволі жваво обговорювали протягом літа і на яку покладалися певні надії, щезла з радарів медіа.
Переклад з італійської мови: католицький суспільно-релігійний інтернет-часопис «CREDO»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
