СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви10 думок владики Йосифа Міляна з нагоди 8-ї річниці освячення Патріаршого собору УГКЦ у Києві
Учора, 18 серпня 2021 року, Українська Греко-Католицька Церква відзначала свято Спомину освячення Патріаршого собору в Києві. Вісім років тому, 18 серпня 2013 року, у межах святкування 1025-річчя Хрещення України-Русі, головний храм греко-католиків освятив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Сьогодні Вашій увазі пропонуємо 10 думок владики Йосифа Міляна з цієї нагоди.
1. Цей собор став голосом для українців греко-католиків і християн у всьому світі.
2. Наш Воскресенський собор є символом відродження всієї української нації та народу, бо всі, хто має українське коріння вклали молитву, кошти та біль серця, щоб цей символ відповідав Великодню, щоби з нього поспішала до душі та серця ідея Великодня — дня Пасхи і перемоги.
3. Патріарший собор наша Церква будувала від часу Володимирового хрещення.
4. Будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві триватиме доти, доки він стоятиме. Збудувати бетонні підвалини, мури, облаштувати інтер’єр та екстер’єр — це лише частина будівництва. Збудувати собор із цеглинок людських душ — ось справа цілого життя тих, хто є і хто буде біля його престолу.
Владика Йосиф Мілян
5. Щоб цей собор побудувати, спершу він мав дозріти в серці народу, у серці Церкви, у планах Божих. Будувати не на скелі, а на піску — програшна справа. Ми дуже старалися збудувати храм на тій вірі, яку мав Петро, на тій любові, яку мав Петро до Христа, на покаянні, яке мав Петро, на тій відданості та ревності, яку мав Петро до Христа і Церкви.
6. Сама архітектура храму — сучасна й ексклюзивна. Такої бані, яку встановлено в Патріаршому соборі, немає більше ніде у світі. Вона неначе зависає в повітрі — у небі, та мотивує людину возносити свою молитву до Всевишнього. Ця баня не опирається на жодні колони, а немовби стоїть на мурах із цеглинок людських душ. Ідея у тому, що опорою цього храму є греко-католики з цілого світу, які підтримують його своїми молитвами та пожертвами. Це — особливий символ усіх наших вірних.
7. Чому так важливо пам’ятати цей день? Цього дня здійснилася мрія мільйонів вірних — цілих поклонінь, тих, які з любові віддали життя за свою Церкву. Так важливо пам’ятати кожного, хто вклав частинку себе в цей собор, кожного, хто вклав свою «вдовину лепту», кожного, хто вклав свою молитву серця.
8. Святкуючи цей день, маємо молитися за тих, хто вчора народився чи завтра народиться. Щоб їхні ноги переступили поріг собору в напрямі до Бога, Його любові, Його ласкавості, Його сили. Щоби ворота пекельні не подолали храму Святого Духа, яким є кожен із нас. Нам завжди потрібно пам’ятати, що Бог нас ніколи не залишав, не залишає і не залишить. Маємо завжди пам’ятати: «З нами Бог».
9. Дуже багато зроблено для розбудови Патріаршого собору. Але ще є багато речей, які потрібно зробити. У різний спосіб кожен може долучитися до цих робіт. Тому запрошую всіх, хто в який спосіб може, приєднатися, щоби світився цей новий Єрусалим, ця особлива свічка нашої віри для усіх українців у цілому світі.
10. Хочемо, щоб наш собор був однією із Софій, щоб був збереженим та непорушним аж до кінця віку, бо так гласить молитва з Чину освячення храму.
За матеріалами Київської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Андрій Хім’якЄпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
