Вроцлавсько-Ґданська єпархія

Вроцлавсько-Ґданська єпархія — єпархія Української Греко-Католицької Церкви у Польщі. Разом з Перемисько-Варшавською архиєпархією входить до складу Перемисько-Варшавської митрополії. Єпархія охоплює західну частину Республіки Польща, що розміщена на лівому березі річки Вісли, а саме Західнопоморське, Любуське, Великопольське, Нижньосілезьке, Опольське, Лодзьке, Сілезьке та Свентокшинське воєводства цілковито та Поморське, Куявсько-Поморське та Мазовецьке воєводтсва частково. Таким чином, загальна площа Вроцлавсько-Ґданської єпархії складає близько 180 035 км2. Осідок єпископа розташований у м. Вроцлаві (Нижньосілезьке воєводство, Польща). Щодо географічного розташування, то Вроцлавсько-Ґданська єпархія межує із Перемисько-Варшавською архиєпархією УГКЦ на сході, із Апостольським екзархатом Греко-Католицької Церкви у Чеській Республіці — на півдні, із Апостольським екзархатом для українців-католиків візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії — на заході.

Поділ на протопресвітерства

Задля більш ефективного здійснення душпастирського служіння Вроцлавсько-Ґданська єпархія поділена на шість протопресвітерств:

  • Катовіцький деканат (10 парафій);
  • Слупський деканат (19 парафій);
  • Кошалінський деканат (11 парафій);
  • Вроцлавський деканат (15 парафій);
  • Познанський деканат (13 парафій);
  • Зеленогірський деканат (12 парафій).

Духовенство

Беручи до уваги статистичні дані за 2015 рік, територія Вроцлавсько-Ґданської єпархії налічує 80 парафій, де здійснюють своє душпастирське служіння 30 єпархіальних священиків та 1 ієромонах для 25 тисяч вірних. Окрім того, на цих теренах подвизаються один чернець та 12 черниць.

Правлячий Архиєрей

Правлячим Архиєреєм Вроцлавсько-Ґданської єпархії від 24 квітня 1999 року є Преосвященний владика Володимир Ющак.

Катедральний храм

Катедральним храмом Вроцлавсько-Ґданської єпархії є собор Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, що знаходиться у м. Вроцлаві (Нижньосілезьке воєводство, Польща). Окрім цього, віднедавна в єпархії існує прокатедральний собор св. Вартоломея та Покрови Пресвятої Богородиці у м. Ґданськ (Польща).

Відпустові місця та чудотворні ікони

Вроцлавсько-Ґданська єпархія УГКЦ володіє кількома відпустовими місцями. Насамперед, це санктуарій св. Володимира Великого у м. Ґданськ (Польща). Також неможливо оминути увагою Чудотворну ікону Матері Божої «Мати скитальців» у церкві Різдва Пресвятої Богородиці у м. Білий Бір (Західнопоморське воєводство, Польща). Окрім цього, можна згадати про становлення каплиці Всіх Святих Українського Народу у санктуарії Божого Милосердя у м. Кракові-Лагевники.

Соціальна діяльність

Перш за все, варто відзначити, що у Вроцлавсько-Ґданській єпархії діє благодійна організація «Карітас». Окрім цього, здійснюється видавництво щомісячного католицького часопису на території Польщі «Благовіст».

З історії єпархії

Варто згадати, що від віків на сьогоднішніх східних територіях Польщі проживали українці, в основному греко-католики, а саме на Перемищині, Ярославщині, Ряшівщині, Замойщизні, Холмщині, Томашівщині, Любачівщині, Підляшші та Лемківщині. Душпастирську опіку над ними здійснювала Греко-Католицька Перемиська єпархія, а з 1934 р. також Апостольська адміністратура Лемківщини. Iсторично склалося так, що після Другої світової війни основна кількість українців, близько 500 тис., була примусово виселена зі своїх історичних земель в радянську Україну. Тих 150 тис., котрі залишилися, насильно вивезено в рамках акції «Вісла» у 1947 році на західні і північні землі Польщі. Розселено їх далеко від себе, далеко від державних кордонів, в залишених німцями, часто напівзруйнованих домах. Заборонено також Греко-Католицьку Церкву та навчання української мови, таким чином плануючи повну асиміляцію українців протягом максимально 20 років.

Незважаючи на вирвання з рідної землі, багато українців на західніх і північних землях Польщі не забули рідних традицій, культури, мови та церковної приналежності, таким чином знівечуючи плани влади на їх повну асиміляцію. Щойно після десятьох років, в 1957 році, зусиллями поодиноких греко-католицьких священників, на землях виселення почали повставати, діяти та розвиватися нові душпастирства та парафії. В 1989 році для греко-католиків Польші висвячено першого після війни єпископа, яким став владика Іван Мартиняк, а в 1991 р. відновлено Перемиську греко-католицьку єпархію, котра охоплювала цілу територію Польщі. В 1996 році було утворено Перемисько-Варшавську митрополію, в склад якої ввійшла Перемисько-Варшавська архиєпархія та Вроцлавсько-Ґданська єпархія УГКЦ, а границею поділу визначено ріку Вісла.

Вроцлавсько-Ґданська єпархія Української Греко-Католицької Церкви заснована Апостольською конституцією Святішого Отця Івана Павла ІІ «Ecclesia catholica» від 24 травня 1996 року. Першим Правлячим Архиєреєм новоутвореної єпархії став владика Теодор Майкович, що здійснював своє служіння аж до своєї смерті, яка сталася 9 травня 1998 року. Генеральним вікарієм на той час був о. Петро Крик, який сьогодні є екзархом для українців-католиків у Німеччині та країнах Скандинавії. Після смерті владики Теодора його наступником став Преосвященний Володимир Ющак, який і здійснює своє служіння до сьогодні.

Від моменту створення донедавна, у Вроцлавсько-Ґданській єпархії, територія якої займає більшу частину Польщі, парафії були в основному розташовані на західних і північних територіях, оскільки в центральні частини Польщі українців не переселяли.

В останніх роках багато громадян України, приїжджаючи до Польщі, вибирає для праці, навчання та проживання в основному великі міста та промислові осередки в різних частинах країни, там, де легше знайти працю, житло або отримати кращу освіту. Очевидно, поселяються також на територіях, де раніше ніколи не проживали українці, виселені внаслідок акції «Вісла», де не було греко-католицьких душпастирств. Українська Греко-Католицька Церква не може стояти осторонь цієї тенденції. Для того, щоб новоприбулі українці мали можливість молитися своєю рідною мовою у своїй східній традиції, Церква старається бути серед них, надаючи їм духовну, моральну та інтеграційну підтримку.

Bраховуючи виклики сьогодення, а саме, потребу огорнути духовною опікою заробітчан, греко-католицькі єпископи Польщі шукають можливoстi утворювати нові станиці в місцях найбільшого скупчення новоприбулих. Ця потреба назріла дуже гостро, адже кількість українців невпинно зростає. Деякі статистики подають, що в Польщі протягом року проживає, працює і навчається загалом біля 1,5 млн. громадян України.

Cтараннями єпископа Володимира Ющaкa, працівників єпархіального уряду та запрошених з України священиків, з січня 2017 року на території Вроцлавсько-Ґданської єпархії було утворено більше 20 нових душпастирських осередків для духовної опіки українських заробітчан та студентів. Для душпастирської праці серед новоприбулих владика Володимир, в порозумінні з українськими єпископами, запросив вісьмох священиків з Івано-Франківської, Сокальсько-Жовківської та Коломийсько-Чернівецької єпархій.

Герб Вроцлавсько-Ґданської єпархії УГКЦГерб Вроцлавсько-Ґданської єпархії УГКЦСимволіка та значення герба єпархії

На щиті, розділеному на дві вертикальні частини, зображено символічні зображення Воздвиження Чесного Хреста Господнього і святого священномученика Йосафата (під їх покровительством була створена Вроцлавсько-Ґданська єпархія). Хрест синього кольору зображений на жовтому тлі, що пригадує барви національного прапору Української держави. Чотири сходинки під хрестом символізують свідчення чотирьох євангелістів. Єпископський жезл у правій частині герба символізує св. Йосафата, червона барва жезла — його мученицьку смерть, чотири поперечні смуги нав’язують до смуг на омофорах руських єпископів.

Щит розміщений на візантійській єпископській мантії. Над щитом зображено єпископські відзнаки: митру і перехрещені жезл і хрест. Над гербом видніється традиційний єпископський капелюх, що зображається на гербах всіх католицьких єпископів. Він зеленого кольору з шістьма китицями того ж кольору з кожного боку.

Під гербом розміщено єпископський девіз владики Володимира: «Вгору піднесім серця!», що походить з візантійської Літургії.

З історії катедрального храму

Споруджений на кошти Генрі Благочестивого, разом з монахами-францисканцями які прибули з Праги близько 1240 (можливо, в 1232 або 1234). Спочатку це була крипта св. Якуба, звершена в романському стилі. Ще під час будівництва вона стала місцем поховання засновника, котрий загинув в 1241 році в битві з монголами під Легницею. Саме в цьому костелі, будівництво якого завершено в 1254 році, оголошено 16 грудня 1261 установчу грамоту Нового міста на Магдебурзьке право, що дозволило подальший розвиток Вроцлава. Цей найстарший костел був тринавним і мав один або два бічні вівтарі.

У XIV і XV століттях проводились значні реконструкції та розширення, які через відсутність коштів тягнулися дуже довго та з перервами. В цей час храм вибудовано в готичному стилі. Центральна нава костелу, довжиною 77,5 м і висотою 23 м збережена до нашого часу. Чотирикутник монастиря, прилеглий до костелу з півночі, є незвичним для цієї частини Європи.

На початку шістнадцятого століття, частина францисканців перейшли на протестантизм, а решта покинули Вроцлав. Ті ж, хто залишився, 1529 року перейшли до костелу св. Дороти. Покинуту францисканцями споруду зайняли норбертани і за рішенням міської ради, знесли будівлю монастиря, а на його місці побудували споруду нинішньої церкви Архангела Михаїла в м. Ольбіні. 3 червня 1530 року посвятили її на честь свого патрона з Ольбіни св. Вінсента.

У 1662–1674 роки церква була оздоблена в стилі бароко, зокрема 1667 року Франц Шермак і Георг Зеллер побудували новий вівтар. У період правління абата Андреаса Гебеля в 1673 році почалась реконструкція монастирської будівлі в стилі бароко. Каплиця Божої Матері Болісної (пізніше Святих Дарів) була зведена в стилі пізнього бароко на південному боці Хрістофом Гацкнером у 1723–1727 роках.

Після ліквідації Ордена в 1810 році костел був перетворений в парафіяльну церкву, а монастирські будівлі передані суду.

В останні дні Другої світової війни церква була сильно пошкоджена, звалилася вежа, а разом з нею частини бічних стін і стеля. Ті стели, що зберіглися, були перенесені на хори собору. Перебудована церква (ліхтар і купол вежі закінчено тільки у 80-х роках) протягом деякого часу використовувалась як гарнізонна, до закінчення реконструкції після пожежі костелу св. Елізабети.

У 1997 році в Вроцлаві відбувся Міжнародний Євхаристійний Конгрес, і з цієї нагоди Святіший Отець Іван Павло ІІ отримав церкву Св. Вінсент в дар від кардинала архиєпископа Генріка Гульбіновича і постановив його церковним катедральним собором Вроцлавсько-Ґданської єпархії Української Греко-Католицької Церкви, передавши у руки першого єпископа Теодора Майковича.

Парафія греко-католицької церкви в Вроцлаві провела в 1997–1999 роках необхідні ремонтно-адаптаційні роботи, зокрема із перекриття даху та облаштування для потреб східного обряду. Успішне завершення цієї роботи стало можливим завдяки великим намірам і організаторським навичкам о. мітрата Петра Крика, парафіяльного священика та адміністратора Вроцлавсько-Ґданського єпархії.

В катедрі можна побачити ікони Юрія Новосельського, Віталія Садовського та інших.

Щонеділі та по святах служаться служби українською мовою. При церкві діє українське просвітянське товариство, класи для молоді.

Українська греко-католицька парафія у Вроцлаві існує з 1956 року. Належить до Вроцлавсько- Ґданської єпархії.

Прокатедральний храм св. Вартоломея та Покрови Пресвятої Богородиці у м. Ґданськ (Польща)Прокатедральний храм св. Вартоломея та Покрови Пресвятої Богородиці у м. Ґданськ (Польща) З історії прокатедрального храму

Храм датується XV століттям, а з XVI дo XX століть був лютеранською церквою. У 1591–1600 роках до будови храму була прибудована вежа в готичному стилі, а інтер’єр прикрашений іконостасом.

Під час Другої світової війни, будівля була майже повністю зруйнована, а її відновлення тривало понад 25 років. Всередині збереглися красиві готичні склепіння в ризниці і каплиці і кристальні склепіння в бічних нішах. Після реконструкції, костел належав єзуїтам до 1990 року.

Церква у Ґданську — це святиня, яка є пам’яткою архітектури з XV cтоліття, яку римо-католицька архидієцезія Ґданська переказала для греко-католицької церкви у 1997 році і поступово є адаптована до східного обряду і східної Літургії. В 2001 році церква у Ґданську стала конкатедральним собором Вроцлавсько-Ґданської єпархії. В церкві знаходиться копія Ярославської чудотворної ікони, «Двері милосердя».

У неділю, 13 грудня 2015 року, у день св. ап. Андрія Первозванного — покровителя Києва і Східної Церкви, брата св. Апостола Петра, а також у день відкриття Надзвичайного Ювілею Божого Милосердя, враховуючи подію ювілейного року 1000-ліття блаженної смерті св. Володимира Великого, владика Вроцлавсько- Ґданський Кир Володимир Р. Ющак, ЧСВВ, підніс конкатедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці у м. Ґданську, до гідності Санктуарію Св. Володимира Великого Хрестителя Руси-України.

Офіційне встановлення Володимирового санктуарію, відбулось на основі довголітнього тривалого розвитку культу і почитання св. Володимира Великого, Хрестителя Руси-України, систематичної молитви за єдність усіх християн святоволодимирового хрещення Київської традиції, при співучасті Апостольства Молитви «Оранта» і «Християнського Братства св. Володимира Великого». Важливим моментом на цій дорозі вшанування св. Володимира Великого було встановлення і освячення його пам’ятника — монумента 23 травня 2015 року з нагоди 1000-ліття його упокоєння. Пам’ять про св. Володимира Великого залишається на віки, бо завдяки його епохального вибору народ Руси-України одержав «Великий Дар Хрещення» («Маgnum Baptismi Donum» — св. Іван Павло ІІ). Цей дар Хрещення вимагає від нас постійної богословської рефлексії і рецепції, у чому зможуть допомагати нам «Володимирові читання».

Незвичайний дар санктуарію св. Володимира Великого, Хрестителя Руси-України, який сприймаємо як дар Божого Милосердя це також дар, який залишається одночасно для нас, як завдання для подальшого плекання, поглиблювання, та поширення культу св. Володимира і його наслідування.

Постійно заохочуємо і запрошуємо всіх бажаючих до Ґданська для молитовних відвідин і прощ, так індивідуально, як і в групах — до святого Володимира-Василія, творця християнської європейської України, та співтворця християнської Європи.

Контактна інформація

Сайт: www.cerkiew.net.pl/

Адреса: Pl. Biskupa Nankiera, 15 a, 50–140 Wrocław, Polska

Телефон: +48 (88) 680-88-03
Факс: +48 (71) 343-94-77

Ел. пошта: konsystoria@wroc-gda.opoka.org.pl

Локація

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae