Філадельфійська архиєпархія

Філадельфійська архиєпархія — це складова частина Української Греко-Католицької Церкви із осідком у м. Філадельфія (штат Пенсильванія, США). Митрополича архиєпархія Філадельфії включає в себе Округ Колумбію, штати Вірджинію, Меріленд, Нью-Джерсі, Делавер, Східну Пенсильванію до східної межі таких районів як: Поттер, Клінтон, Сентр, Міффлін, Гантінґдон і Фултон. Таким чином, загальна площа території складає близько 230 829 км², а чисельність населення — близько 31 405 568 осіб. Завдяки своєму географічному розташуванню Філадельфійська архиєпархія межує із Пармською єпархією на півдні та заході, а також із Стемфордською єпархією — на півночі. Окрім цього, на сході архиєпархія омивається водами Атлантичного океану.

Архиєпископ Філадельфійський є митрополитом для українських єпархій в Сполучених Штатах Америки: Стемфордської єпархії (Коннектикут, США), Чиказької єпархії (Ілліннойс, США) та Пармської єпархії (Огайо, США). Згідно кк. 133–138 Кодексу Канонів Східних Церков, він є митрополитом поза межами території Верховного Архиєпископства.

Герб Філадельфійської архиєпархіїЄпископи Митрополичої провінції Філадельфії для українців мають юрисдикцію над своїми вірними на території своїх єпархій, без втручання єпископів будь-якої співтериторіальної (Західної чи Східної) Католицької самоврядної Церкви.

Щодо осіб під їх владою, ця юрисдикція поширюється на:

Усіх, хто має українське походження та українців, де би вони не народилися;
Тих, які долучилися до української Церкви як діти, чи через хрещення;
Члени інших Католицьких Церков, які приєдналися до своїх подружжів згідно канонів 111–112 Кодексу Канонів Католицької Церкви та Кодексу Канонів Східних Церков (кк. 29–38).
Члени інших Католицьких Церков, які в дитинстві, чи дорослими приєдналися до Української Церкви згідно з відповідними канонічними нормами.
Християни-некатолики, які приєдналися до Української Церкви через навернення згідно з відповідними канонічними нормами.

Парафії

а) Вашингтон (2 парафії)

б) штат Вірджинія

Манассас;
Фронт-Роял.

в) штат Пенсильванія

Бервік;
Бетлегем;
Бріджпорт;
Брістоль;
Централія;
Едвардсвіль;
Фреквіль;
Глен Лайон;
Хазлтон;
Дженкінтаун;
Ланкастер;
Ленсдейл;
Мейзвіль;
Маріон Хайтс;
Мкаду;
Мелроуз Парк;
Мідлпорт;
Мінерсвілл;
Маунт-Кармел;
Нантікоук;
Нортгемптон;
Оліфент;
Палмертон;
Філадельфія (3 парафії);
Феніксвіль;
Плімут;
Потстаун;
Редінг;
Сент-Клер;
Саїр;
Скрентон;
Шамокін;
Шенандоа;
Симпсон;
Суортмор;
Ворінгтон;
Вест Істон;
Вілкс-Барре.

г) штат Нью-Джерсі

Байонн;
Картерет;
Черрі-Хілл;
Елізабет;
Грейт Медоуз;
Гіллсборо;
Гіллсайд;
Джерсі-сіті;
Мілвіль;
Нью-Брансвік;
Нью-Арк;
Пассейк;
Перт-Амбой;
Ремсі;
Томс-Рівер;
Трентон;
Віппані.

ґ) штат Меріленд

Балтимор;
Чесапік;
Кертіс Бей;
Сілвер Спрінг.

д) штат Делавер

Вілмінгтон.

Духовенство

Відповідно до статистичних даних за 2016 рік Філадельфійська архиєпархія налічує 13 051 вірних, для яких здійснюють душпастирське служіння 58 священиків, серед яких 55 єпархіальних та 3 ієромонахи, та 7 дияконів. Також в архиєпархії присутні богопосвячені особи: 3 ченця та 44 черниці. Душпастирський провід зосереджений у 64 парафіях.

Правлячий Архиєрей

18 лютого 2019 року архиєпископом і митрополитом Філадельфійським був номінований владика Борис Ґудзяк, Чин інтронізації якого відбувся 4 червня 2019 року за участі Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава.

Катедральний храм

Катедральним храмом Філадельфійської архиєпархії є собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у м. Філадельфія (штат Пенсильванія, США).

Святині єпархії

Храм Пресвятої Родини у м. Вашингтон (США) Окрім катедрального храму, Філадельфійська архиєпархія наповнена кількома святинями. Перш за все, варто згадати про парафіяльний храм Пресвятої Родини, що знаходиться у м. Вашингтоні (США). Відтак церква св. Архистратига Михаїла в м. Шенандоа (штат Пенсильванія, США). А також храм Успіння Пречистої Діви Марії, що знаходиться у м. Централія (штат Пенсильванія, США).

Соціальна діяльність

Варто також відзначити, що в архиєпархії з 2008 року виходить християнська газета «Шлях». Також Філадельфійська архиєпархія має свою духовну семінарію Святого Йосафата при Католицькому Університеті Америки у м. Вашингтон (США).

З історії архиєпархії

Католики візантійської традиції в Австро-Угорській імперії називалися русинами (рутенцями). В кінці 1870-их років вони в великій кількості почали емігрувати до Сполучених Штатів. Перший священик прибув до США у 1884 році і освятив їхню першу побудовану церкву в Шенандоа, Пенс. Ці католики були віддані під юрисдикцію Латинського ординаріату за місцем проживання згідно з Апостольським листом Папи Лева ХІІ «Orientalium Dignitas» (1895 року). У 1907 році єпископ Сотер Стефан Ортинський був призначений Папою Пієм Х українським католицьким єпископом в США, але він мав здійснювати свою юрисдикцію як вікарний єпископ різних латинських єпископів, у дієцезіях, в яких проживали його вірні. 28 травня 1913 року Апостольський Престіл надав єпископові Сотеру Ортинському повну пряму юрисдикцію і незалежність від латинських ординаріатів, створивши екзархат нашої Церкви під опікою Апостольського Легата в м. Вашингтоні. 17 серпня 1914 року Конгрегація Поширення Віри видала декрет про управління Греко-Католицькою Церквою в Америці на наступні 10 років під назвою «Cum Episcopo».

Передчасна смерть спіткала єпископа Сотера Ортинського 24 березня 1916 року. Перша світова війна утруднила комунікацію з дієцезією в Україні. Святий Престіл не призначив наступника, але наказав Апостольському Легату призначити двох священиків тимчасовими адміністраторами, одного для вірних, які прибули з провінції Львівсько-Галицької (Галичина і Буковина), а іншого — для тих, які походили з інших частин Австро-Угорської імперії, і які пізніше отримали назви Угорщина і Хорватія. Цей поділ давав дозвіл кожній з груп вірних відділитися від існуючої парафії та заснувати свою власну, визначаючись чи то за походженням, чи то за мовою, що мало бути вирішене більшістю вірних в кожній парафії. Менші групи часом обирали не відділятися, але залишатися з більшістю місцевої парафії.

Це розділення стало безповоротним, коли в 1924 році кожній групі був призначений єпископ. Для вірних, які походили з Львівсько-Галицької провінції, 20 травня 1924 року в Філадельфії (Пенсильванія, США) єпископом (згодом Апостольським екзархом) був призначений єпископ Констянтин Богачевський. Філадельфійський екзархат тоді нараховував 144 церкви, 102 священики і 237 500 вірних. 20 липня 1956 року папа Пій ХІІ створив Апостольський екзархат Стемфорду (Коннектикут, США), підпорядкувавши йому парафії, які знаходилися в штаті Нью-Йорк і в Новій Англії, і призначив першим титулярним єпископом Амвросія Сенишина, який попередньо був єпископом-помічником Філадельфійським. У Філадельфійському екзархаті залишилося 193 священики, що обслуговували 122 парафії (без місій і каплиць) та 220 000 вірних.

10 липня 1958 року папа Пій ХІІ Апостольською конституцією «Apostolicam hanc» офіційно заснував нову церковну провінцію — Українську Католицьку Філадельфійську митрополію — у складі Філадельфійського та Стемфордського екзархатів, які водночас були піднесені до рівня архиєпархії та єпархії відповідно. Першим митрополитом новоствореної митрополії став Костянтин Богачевський. Формальна інтронізація Костянтина Богачевського на новому престолі відбулася аж через три місяці. Митрополит Костянтин обрав 1 листопада датою своєї інтронізації, символічно підкреслюючи зв’язок між своїм зведенням на митрополичий престіл і смертю митрополита Андрея Шептицького, що сталася 1 листопада 1944 року, а також кроками України до утвердження себе як самостійної держави, позаяк саме 1 листопада 1918 року західні українці проголосили свою незалежність від Габсбурзької імперії, утворивши Західно-Українську Народну Республіку. «Богослуження і процесії чергувалися з прийняттями та іншими світськими заходами, які теж були наповнені проповідями, промовами та піснеспівами. Усе працювало злагоджено, як годинник. Не було нічого, що пішло б не так, ніхто не спізнювався, жоден з промовців не затягував промови понад визначений час — окрім уже старенького проф. Тершаковця. 12-тисячний натовп вірних, що зʼїхалися до Філадельфії з усіх Сполучених Штатів подивитися на урочисту інтронізацію нового митрополита, був радісно збуджений, але дотримувався порядку. Як то було й у випадку Євхаристійного марійського конгресу, ці заходи проводилися у філадельфійському Конвеншен-голлі, бо ж у місті не було жодної церкви, яка могла вмістити стільки люду. На ділі навіть величезний Конвеншен-голл виявився ущерть переповненим. Того дня 1 300 чоловік приступили до Причастя. Під час богослуження співав змішаний хор із 150 учасників. Обід для трьох сотень представників духовенства і вечеря для п’ятсот гостей, як духовних, так і світських, були влаштовані в готелі „Варвік“, найкращому у Філадельфії», — розповідає Марта Богачевська-Хом’як у своїй книзі «Громада — єпископ — Церква».

Після смерті митрополита Костянтина Богачевського у 1961 році митрополитом призначено Стемфордського єпископа Амвросія Сенишина.

14 липня 1961 року папа Іван ХХІІІ відділив західну частину Філадельфійської архиєпархії, куди ввійшли всі штати США на захід від західної межі Огайо і на захід від Міссурі та Міссісіпі, та заснував українську католицьку єпархію Святого Миколая із осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США). У час канонічного заснування єпархії 12 грудня 1961 року єпископ Ярослав Габро був призначений її першим єпископом. У 1961 році Філадельфійська архієпархія мала 97 парафій (не враховуючи 22 каплиць і З місій), 141 священика та 161 000 вірних.

11 січня 1971 року єпископом-помічником Філадельфійської архиєпархії іменовано владику Івана Стаха, а 15 березня цього ж року — владику Василя Лостена. 20 вересня 1977 року після смерті Амвросія Сенишина Стемфордський єпископ Йосиф Шмондюк став Філадельфійським митрополитом. Однак, здійснював він це служіння недовго, адже 25 грудня 1978 року відійшов до вічності.

13 вересня 1979 року — митрополитом став Мирослав Іван Любачівський. Своє служіння він ревно здійснював до обрання на архиєпископа-коад’ютора Верховного Архиєпископа, що відбулося 27 березня 1980 року. Після цього Синод Єпископів УГКЦ висунув кандидатом на Філадельфійського митрополита Степана Сулика, якого папа Іван Павло II затвердив 22 грудня 1980 року. Єпископом-помічником став Роберт Москаль 3 серпня 1981 року. Стан Філадельфійської архиєпархії у 1982 році: 111 парафій, 128 священиків, 167 500 вірних.

5 грудня 1983 року папа Іван Павло ІІ заснував єпархію Святого Йосафата із осідком у м. Парма (штат Огайо, США), яка включала штати Огайо, Кентуккі, Техас, Міссісіпі, Алабама, Джорджія, Флорида, Північна і Південна Кароліна, Західна Вірджинія та Західна Пенсильванія. 29 лютого 1984 року у час канонічного заснування єпархії єпископ Роберт Москаль був призначений її першим єпархом.

29 листопада 2000 року Степан Сулик подав у відставку і наступним митрополитом 29 листопада 2000 року був обраний Степан Сорока. Його інтронізація на митрополичий престіл Блаженнішим Патріархом Любомиром Гузаром відбулася 27 лютого 2001 року.

16 квітня 2018 року Папа Франциск прийняв зречення владики Стефан Сороки з уряду архиєпископа і митрополита Філадельфійського і призначив Апостольським адміністратором вакантного осідку владику Андрія Рабія, дотеперішнього єпископа-помічника Філадельфійської архиєпархії.

18 лютого 2019 року у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск призначив владику Бориса Ґудзяка архиєпископом і митрополитом Філадельфійським УГКЦ в США, перенісши його з Паризької єпархії Святого Володимира Великого. 4 червня 2019 року за участі Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава відбулася інтронізація нового митрополита в катедральному храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у м. Філадельфії.

З історії катедрального храму

Найперші українські емігранти осідали в Філадельфії в районі Northern Liberties між шостою та сьомою вулицями в південній частині Girard Avenue. Парафія Непорочного Зачаття була заснована в 1886 році. Наріжний камінь нової катедри був закладений 16 жовтня 1966 року і в ньому було вміщено камінь з могили св. Петра, який Папа Павло VI передав архиєпископові Амвросію Сенишину.

Катедральний храм Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії у м. Філадельфія (штат Пенсильванія, США) Катедра була спроектована Юліаном К. Ястремським у неовізантійському стилі. За взірець послужила церква Премудрості Божої в Стамбулі (колишній Константинопіль). Склепіння катедри прикрашає мозаїка Христос-Пантократор (Христос-Володар). В основі склепіння розміщено 32 вікна. В них зображено герби земель України, Пап, єпископів та монаших чинів, які прислужилися Українській Греко-Католицькій Церкві. На мозаїці в вівтарі зображена Богородиця (Мати Божа). Під Богородицею розміщується мозаїка Останньої Вечері. Іконостас був спроектований Христиною Дохват. По середині іконостасу знаходяться Царські Врата, на яких зображено Благовіщення та ікони чотирьох Євангелистів.

Під вівтарем знаходиться крипта, де покояться земні рештки єпископів, які служили в Українській Католицькій Церкві в Філадельфії:

єпископ Сотер Ортинський, ЧСВВ, народжений в Закарпатській Україні, перший греко-католицький єпископ Америки;
архиєпископ Костянтин Богачевський, перший митрополит США;
архиєпископ Амвросій Сенишин, ЧСВВ, за якого була збудована сучасна катедра.

Під будівлею катедри, в підвальних приміщеннях, розміщується Музей «Скарб віри», який провадять Сестри Місіонерки Покрову Божої Матері. Музей бува заснований митрополитом Стефаном Сорокою, сьогодні емеритом, у 2002 році. Він був закладений, щоб продемонструвати й зберегти для поколінь пам’ять про наших предків — вірних католиків, їхню мужність і завзяття. У музеї зберігається інформація про корені та історію нашої Української Греко-Католицької Церкви в Америці. Музей наповнений цінними пам’ятками з різних парафій нашої Філадельфійської архиєпархії.