Звернення владики Василя Івасюка до вірних з причини спалення трави і лісів

Підпал сухої трави — це вбивство майбутнього української нації

«Бо вогонь мого гніву загорівся; (…)
Він пожирає землю з її плодами,
Спалює підніжжя гір».

(Втор. 32, 22)

Вступ. Церква звертається до свідомості всіх людей довкола нас, щоб уникнути негативних наслідків від спалювання трави. Проблема підпалів навколишнього середовища — це велика екологічна проблема.

І). Екологія — це присутність Ісуса Христа посеред людей доброї волі і чистої природи. Вийшовши з річки Йордан, Ісус Христос пішов на пустиню і почав жорстоку боротьбу з темними силами зла. Ось так і Церква в імені Бога веде боротьбу за збереження чистоти води, повітря, землі і лісів та всього тваринного світу. На Богослужіннях чуємо слова про світло, воду, земні стихії, які здаються для нас буденними і звичайними. Сучасні люди ухитряються жахливо понівечити і покалічити землю вогнем і трагічною вирубкою Карпатських лісів, забрудненням гірської річки Прут, знищенням родючих чорноземів через неправильне господарювання, бездумне мисливство і т. д. Господь нагадує, що зберігати треба первісну чистоту природи треба так, як чистоту душі людини після доброї Великодньої Сповіді. Книга Буття каже: «І побачив Бог усе, що сотворив: і воно було дуже добре» (Бт. 1, 31). Сама людина створена здоровою і навколишнє середовище було подароване чистим. Нині люди, спалюючи трави і ліси, отруюють повітря і земля втрачає родючість. Завдання теперішнього покоління — нічого не забруднити і передати наступним поколінням природу чистою. Іншими словами, земля має залишатися не спаленою і продовжувати родити хліб, бо це — здоров’я людини. Саме тому Церква завжди бореться за збереження Божого дару — навколишнього середовища.

Ще з часів Незалежності цілі родини годуються з лісу. Суха осінь і безсніжна зима та бездумне спалення сухої трави на полях і в лісах тільки посилює відповідальність людини за дар Божий — природу. З настанням перших теплих днів люди починають господарювати на городах, подвір’ях, прилеглих територіях. Спалюють бур’ян, опале листя, стерню. У такому випадку добрі наміри по наведенні чистоти і порядку мають згубні наслідки для довкілля та здоров’я людей через вдихання диму від спалюваного листя, рослинності і відходів. Експерти кажуть, що ефект коронавірусу посилюється через викиди в атмосферу продуктів горіння (ці дані опубліковані сторінці Міжнародного економічного форуму). Медики попереджають про можливі захворювання дихальних шляхів, алергічні реакції, а також викликають онкозахворювання.

Закликаємо усіх парафіян міст і сіл не спалювати суху траву, інші рослинні залишки, побутові відходи, сміття, не провокувати виникнення пожеж, котрі можуть завдати значної шкоди людям та довкіллю! І тоді земля не дасть свого врожаю, а це значить — голод!

ІІ). Вогонь, який знаходиться під наглядом, є благословенням. Із найдавніших часів вогонь був об’єктом культу і символом Божої сили, котра очищає від всього нечистого. Христос назвав Себе світлом, «що просвітлює кожну людину» (Ів. 1, 9), яка приходить на світ. Тому в Україні вогонь називають святим. Вогонь — це одна з найбільш загадкових стихій, яка розповсюджуючись, руйнує і надає форму, з’єднує і розділює, підтримує життя та забирає його. Він притягує до себе і лякає, він являється звичайним і таємним одночасно, заворожує спостерігача і викликає благоговійний трепет, як перед Богом.

З болем у душі і тривогою у серці дивимося на теперішніх людей, котрі знищують майбутнє життя на Землі. Вони свідомо чи не свідомо, спалюючи траву, перетворюють природу України на пустиню. Горять поля і ліси, подаровані Богом для людей. Господь сказав «Будьте плідні, розмножуйтесь і наповняйте землю» (Бт. 9, 1). Спалюючи живу природу — знищуємо майбутнє життя людей цілого світу. Пошуки умов придатних для життя на інших планетах ще ніхто не знайшов! Нині спалена земля, завтра перетвориться у пустелю і просто не дасть свого плоду. Трави і ліси мають бути неопалимою купиною, тому що це дари Божі і домівка для розмноження й харчування всіх її жителів як підземних так і наземних. Вогонь знищує красу, цінні лікарські рослини та родючість земель назавжди. І перед нами постає запитання: «Що робити?»

Зазвичай люди сумніваються у власних силах і можливостях, кажучи: «Що може зробити така маленька людина, як я? Нехай інші змінюють світ, а я житиму своїм життя». Насправді в очах Бога немає маленького життя — кожне життя є великим. І життя митрополита Андрея — свідчення того, що це можливо! Прожити велике життя — це не обов’язково стати монахом чи президентом. Це означає, що основою нашого життя має бути належне шанування дарів Божих. З любов’ю одні до одних ми повинні відповідно перемінювати світ навколо себе. Можна з упевненістю сказати, що все те значення, яке ми сьогодні вкладаємо в поняття «українець», наповнене духом і мудрістю Андрея Шептицького. Тобто він своїм життям вчить теперішніх людей важливої істини: яку займете життєву позицію, то так і зможете змінювати і рятувати світ від вогню в якому живемо. Вслухаючись у пророчі слова владики Андрея, ми повинні відкривати для себе його мудрість, якою він веде нас у майбутнє.

ІІІ). Пам’ятайте, що життя — це не тільки самі люди. Один підпалений сірник забирає життя у рослин, птахів, комах, тварин, а часом, навіть, в людей. Через спалювання сухої трави виникають пожежі у лісах, загоряються торфовища та втрачається родючість чорноземів. Саме тому забороняється спалювати суху траву, бо ми не думаємо про наслідки і тих, хто поруч.

Горіння сухої трави важко контролювати, бо через це вогонь може перекинутися на ліси і поля. Тоді виникає величезна пожежа така, як нині у Зоні відчуження та обов’язкового відселення людей біля Чорнобиля. На жаль, там продовжує горіти ліс і трава, розповсюджуючи вітром радіоактивний попіл по всій Україні. Вогонь напевно загрожує і самому атомному реактору, наближаючи світ до чогось трагічного.

Подивившись мапу пожеж на сайті NASA, то складається враження, що з різною інтенсивністю горить щонайменше половина України. До кінця зими може вигоріти вся наша земля. Вогонь поширюється дуже швидко і наносить непоправимі збитки. Спалювання рослинності переростає у неконтрольоване горіння, загрожує знищенню будівель та споруд житлового сектору. Так недавно на Поліссі згоріло майже тридцять житлових будівель. Дбаючи про чистоту господарств, населених пунктів, не нашкодьте довкіллю та своєму здоров’ю! На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через п’ять-шість років, а часто не відновлюється Ніколи!

Підпали шкодять довкіллю, охоплюючи полум’я разом із травою гнізда птахів, котрі не завжди можуть вціліти від пожежі і тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту. Гинуть живі організми, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Вогонь знищує процес розмноження рослин, адже згорає найбільш родючий шар ґрунту. Висока температура знищує живі організми, збіднює його склад, після чого там ростуть одні бур’яни. На утворення одного сантиметра родючого шару необхідно близько 100 років. В часі Другої Світової війни наші чорноземи вивозили до Німеччини.

Дослідники підрахували, що з однієї тони спалених рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочастинок диму. Задимлення провокує загострення хронічних, легеневих, алергічних й онкологічних захворювань. Дим шкодить очам, а також може викликати алергії. Ефект швидшого росту трави в результаті спалення є оманливим.

В дикій природі усе передбачено так, щоб трава, кущі росли після зими самі, без пожеж. У нашому кліматі трава перегниває за зиму і не є перешкодою для молодої. Окрім цього, гілки в траві — прекрасне місце для гніздових птахів.

3.1). Приклад особистої відповідальності за спалювання трави. Це було на початку дев’яностих років минулого століття. Один чоловік весною підпалив сухий очерет. Далі він став свідком страшного крику, писку і лементу птахів та всієї живої природи, яка згорала живцем. Ця страшна трагедія залишилася в пам’яті на все життя. Його висновок при людях був такий: «Я більше ніколи не буду палити сухої трави». Люди бережіть природу! Не підпалюйте сухої трави! Бережіть життя тварин і рослин!

Висновки. Гнів Божий, як вогонь «пожирає землю з її плодами, спалює підніжжя гір» (Втр.32:22). Спалювання трави — це збитки для держави і тяжкий гріх перед Богом. Пам’ятайте, що лише висока культура поводження з вогнем, дотримання правил пожежної безпеки позбавить вас від біди і страждань, що приносять пожежі. Любіть всі землю України, бережіть її від вогню та не продавайте її нікому, бо це велике зло. Митрополит Андрей Шептицький навчав: «Божу батьківську землю любити і не пускати її з рук, і на ній доробитися добробуту на взір інших народів». Навіть під час карантину українська армія захищає родючі землі України, а той хто вирубує ліси і спалює трави та продає її наносить удар в спину воїнам і майбутньому наших дітей та молоді.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної, прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», просвіти розум народу України мудрістю та любов’ю до родючих наших земель.

Господи, благослови поля і ліси України та допоможи зберегти їх від пожеж.

Благословення Господнє на вас!

† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський