Завтра, на Благовіщення, в Українській Греко-Католицькій Церкві дякуватимуть за дар життя

До слів благодарення за Хліб і Чашу Євхаристії в контексті літургійного служіння ми додаємо слова вдячності за наше існування в цьому світі: Бог не тільки покликав нас до вічності, створивши нашу безсмертну душу, але й подбав про те, щоби частина цієї нашої вічності отримала можливість стати щасливо зреалізованою нами в умовах нашого земного існування.

Зазвичай, ми, живучі дійсністю цього світу, присвячуємо цей день особливій згадці про всіх ненароджених від віку — тих, хто тільки зачавшись у материнській утробі, силою незбагненних для людського розуму обставин або внаслідок злої волі обравших долю вбивць замість дослухатись голосу Божого покликання до земного батьківства, так і не змогли побачити світла цього світу.

Їх доля аж ніяк не є трагічною, адже смерть — аж ніяк не справжня дійсність, а тільки частина вічного життя кожної людини. І кожний із нас, в силу гріха наших Прародичів, мав, має і матиме частку в цій трагічній миті людського буття.

Вона, однак, є страшним свідченням тлінності світу, який не хоче прийняти великих знаків Божого благовоління над нами і не покладає жодного уповання на дію Божого Промислу.

Забувши, що прийняття Благої Вісті про спасіння починається з визнання кожною людиною справжньої потреби цього спасіння, тобто усвідомлення власної гріховності, світ став нечулим на слово і дійсність Благовіщення.

Але Боже Слово ніколи не перетворюється на безмовну німоту. Продовжуючи промовляти до наших сердець, Бог вільно користає зі свого творіння, достосовуючи своє слово до актуальних потреб моменту. Парадоксально, але Його останнє слово, мовлене не через людину чи ангела, але через чи не найнікчемніше Своє творіння — коронавірус, — таки змусило увесь світ застановитися над цінністю людського життя.

Тому наша молитва сьогодні скерована на те, щоби ці негативні переживання нинішнього моменту могли бути перетворені Богом у нашій свідомості, бажаннях, словах і ділах на справжній, щирий і непідробний вияв нашого спільного навернення у прийнятті Божої волі і Божої любові.

Додаток до єктенії «усильного благання»:

• Отче Предвічний, дякуємо Тобі за дар життя, який ми отримали з Твоєї любові. Просимо Тебе, допоможи нам його не змарнувати, але гідно цей дар прийняти, скерувати на службу Тобі і ближнім, і нам на спасіння, вислухай нас і помилуй.
  
  
• Господи, дякуємо тобі за наших батьків, які прийняли Твою святу волю і подарували нам життя. Благаємо Тебе, заопікуйся ними і нагороди їх вічним щастям у Небі, вислухай нас і помилуй.
  
  
• Ще молимось за всіх дітей, які перебувають у лоні матерів. Благослови їх разом з батьками Своїми щедротами. Особливо просимо захисти дітей, яким загрожує знищення. Подай батькам любов і відвагу прийняти Твій дар, бо Ти Сам дарував їм життя. Просимо Тебе, вислухай і помилуй.
  
  
• Взиваємо до Твого милосердя, Всеблагий Владико, щоби дією Твоєї благодаті були утверджені у вірі всі ті, хто страждає від тяжких недуг, і покеруй, Всесильний, рукою лікарів, щоби були зцілені всі страждання цього світу, і щоби в доброму здоров’ї і повносилими ми всі могли прославляти Тебе. Господи, вислухай і помилуй.

Молитва-благословення вагітних жінок після Літургії:

Господи Боже наш, Сотворителю всілякого життя! Ти з допомогою Святого Духа підготував преславну Діву Марію на гідне помешкання для Cвого Сина. Ти наповнив Святим Духом Івана Хрестителя і наказав йому радіти в лоні матері його. Поглянь на цих жінок, які просять Твого Благословення для себе і своїх дітей. Наповни їх глибокою радістю, бо на їхніх очах звершується чудо початку нового життя. Прийми гаряче прагнення тих, хто покірно Тебе благає зберегти їхнє потомство, яке Ти покликав до існування. Нехай з Твоєю допомогою їхні діти щасливо побачить світло дня й сподобляться Благодаті Святого Хрещення. Нехай вони завжди вірно служать Тобі й досягнуть вічного життя на Небі. Амінь.

Молитва за страждаючих від недуг:

Споглянь милостивим Твоїм оком, Господи, Боже наш, на плач і страждання наших душ, котрі взивають до Тебе у немочах людського тіла. Скеруй наші думки до усвідомлення того, що навіть коли всі вони мають своїм джерелом нашу гріховність, то їхньою остаточною ціллю незмінно є прослава Твого Пресвятого Імені. Допоможи нам достойно прийняти Твою волю і витривати в терпінні, щоби ця наша прослава була сповнена справді щирого благодарення Тобі за всі Твої чудні діла у справі нашого спасіння і щоби ми завжди із повним довір’ям до Тебе віддавали Тобі славу, честь і поклін — Отцю і Сину і Святому Духові — нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь