СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЗаклики і молитва: Папа Франциск на підтримку миру в Україні та світу
У контексті розвитку подій в Україні та навколо неї не втрачають своєї актуальності заклики, присвяченій цій темі, які протягом останніх тижнів лунали з уст Папи Франциска.
Коли спіраль напруження, пов’язаного із подіями в Україні та зростанням загрози вибуху кровопролиття вийшла на черговий виток, а перед обличчям викликів, які здаються непереборними, в серце закрадається відчай, варто пам’ятати, що ми не самотні перед обличчям випробування, що поруч із нами — підтримка мільйонів братів і сестер, які підтверджують свою солідарність молитвою та конкретними вчинками. Протягом останніх місяців, коли ситуація почала загострюватися, не бракувало як молитовної підтримки, так і конкретних закликів і жестів з боку Папи Франциска. Про це зазначає українська редакція «VaticanNews».
Молитися як брати та сестри
«Той, хто переслідує власні цілі, завдаючи шкоди іншим, зневажає власне покликання людини, бо всі ми створені братами і сестрами», — нагадував Папа Франциск, який після проказування молитви «Ангел Господній» у неділю, 23 січня 2022 року, звернувся із закликом, присвяченим Україні. Зазначивши, що «з тривогою» слідкує за зростанням напруження, «яке загрожує завдати нового удару по мирові в Україні та підважує безпеку на всьому європейському континенті», він закликав всіх людей доброї волі «підносити молитви до Всемогутнього Бога, щоб кожна політична дія та ініціатива більше служила загальнолюдському братерству, а не частковим інтересам».
Цього недільного полудні Святіший Отець проголосив спеціальний день молитви за мир, який відбувся 26 січня. Сам Папа розпочав його, присвятивши кінцеву молитву під час загальної аудієнції саме цьому намірові, запросивши паломників, зібраних у залі Павла VI у Ватикані, проказати молитву «Отче наш» як молитву «дітей, які звертаються до того самого Отця», як «молитву, що робить нас братами і сестрами». «Просімо наполегливо у Господа, аби ця земля могла побачити розквіт братерства та здолати рани, страхи та поділи», — сказав він, побажавши: «Нехай же молитви та призивання, які сьогодні підносяться аж до неба, торкнуться умів і сердець відповідальних на землі, аби вони вчинили так, щоби переважив діалог, а добро всіх стояло понад частковими інтересами. Прошу вас, нехай ніколи не буде війни!».
Триматися дороги діалогу
Змобілізувавши вірний Божий люд до молитви, а ці заклики знайшли відгомін в серцях вірних по всьому світу, підтвердження про що з’являються у пресі чи не кожного дня, Глава Католицької Церкви не переставав нагадував про відповідальність за збереження миру також і могутнім цього світу. Наприкінці минулого року, побажавши, аби Різдво принесло Україні мир, Папа запевнював, що молиться за те, щоби напруження «були розв’язані за посередництвом серйозного міжнародного діалогу, а не за допомогою зброї». «Стань світлом і підтримкою для тих, які вірять і діють, прямуючи також і проти течії, на користь зустрічі та діалогу, і не дозволь, аби в Україні поширювалися метастази злоякісного конфлікту», — молив він Спасителя світу в різдвяному посланні «Urbi et Orbi».
«Взаємна довіра та готовність до спокійного зіставлення повинні надихати всі зацікавлені сторони, щоби знайти прийнятні та тривалі рішення в Україні», — таким було одне із побажань, яке Папа Франциск на початку року скерував до дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі. І зовсім недавно, наприкінці молитви «Ангел Господній» в неділю, 13 лютого, коментуючи тривожні новини з України, Святіший Отець ввірив «заступництву Пречистої Діви Марії та сумлінню політичних провідників» кожне зусилля на користь миру.
Переступити через інстинкт ненависті
«Як же сумно, коли люди та народи, що пишаються тим, що є християнами, дивляться на інших як на ворогів та замишляють розпочати війну!» — наголошував Папа Франциск під час недільної зустрічі з паломниками в неділю, 20 лютого. Роздумуючи над словами Ісуса, Який закликає Своїх учнів любити ворогів і не відповідати злом на зло, Святіший Отець зауважив, що «підставити другу щоку» не означає мовчазно терпіти, «поступатися перед несправедливістю», але викривати те, що несправедливе, однак «чинячи це без гніву та насильства». Йдеться про «вчинок того, хто має більшу внутрішню силу», яка перемагає зло добром і пробиває щілину в серці ближнього, демаскуючи абсурдність його ненависті. По-людськи любити своїх ворогів неможливо, це Божа благодать, про яку ми повинні просити, бо лише зі Святим Духом можемо «відповідати на зло добром, можемо любити тих, які чинять нам зло». Й молитися за того, хто мене скривдив — це «перша річ, аби перетворити зло в добро».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
