СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЮвілей Папи Франциска: 12 років, які увійшли в історію його понтифікату (і змінили Церкву)
Сьогодні, 13 березня, ми відзначаємо дванадцять років понтифікату Папи Франциска. Святкування, яке відбувається після одного з найбільш інтенсивних років, які коли-небудь переживала Католицька Церква, між Ювілеєм, Синодом, Консисторією, поїздками за кордон та в Італію. Річниця, під час якої Понтифік все ще госпіталізований у Лікарні Джемеллі (Policlinico Gemelli), супроводжується більш ніж будь-коли в цей день молитвами вірних п’яти континентів, які живуть у надії, що між терапією та фізіотерапією Папа незабаром повернеться, щоб привітати їх з балкону.
Папа Франциск, народжений під ім’ям Хорхе Маріо Берголіо, був обраний на папство 13 березня 2013 року. Протягом свого дванадцятирічного понтифікату він провів Католицьку Церкву через численні важливі події, сприяючи реформам і вирішуючи глобальні виклики. Саме вибір його імені, чітке посилання на святого Франциска Ассізького, був прообразом понтифікату, поновленого щодо попередніх, з поглядом, спрямованим на смирення та близькість до бідних. Про це розповідає Аліс Амеро для інтернет-ресурсу «Torino Cronaca».
Папа фактично відразу почав працювати в цьому напрямку, збираючи за роки низку пам’ятних подій і цілей. 27 квітня 2014 року, наприклад, він присвятив себе канонізації Івана Павла ІІ та Івана XXIII. Один із способів віддати шану своїм попередникам: Івана XXIII пам’ятають тим, що він ініціював Другий Ватиканський Собор, відкривши Церкву для сучасності, тоді як Іван Павло II впровадив ці реформи та зміцнив глобальну роль папства. Канонізація їх разом підкреслювала безперервність церковної віднови та представляла знак єдності між різними католицькими почуттями. Це був перший випадок, коли два папи були канонізовані на одній церемонії в присутності двох живих понтифіків, Франциска та Бенедикта XVI.
У червні 2015 року Папа Франциск продовжив свою роботу з оновлення Церкви, видавши енцикліку «Laudato si’». Цим документом він став першим Папою, який присвятив цілу енцикліку екологічному питанню. Розповідаючи, як погіршення навколишнього середовища тісно пов’язане з соціальною нерівністю, говорячи про «інтегральну екологію», яка поєднує турботу про планету з соціальною справедливістю.
У 2016 році Папа оголосив про першу велику подію свого понтифікату: надзвичайний Ювілей Милосердя. З 8 грудня 2015 року до 20 листопада 2016 року він проголошує надзвичайний Святий рік, запрошуючи Церкву та вірних наново відкрити цю фундаментальну цінність. Таким чином мільйони паломників пройшли через Святі двері базиліки Святого Петра та інших соборів по всьому світу. Папа Франциск також заохочував конкретні жести милосердя, такі як відкриття Святих Дверей у в’язницях і місцях страждань, запрошуючи кожного жити співчуттям і прощенням у щоденному житті.
У 2017 році згадуємо апостольську подорож до Колумбії. Поїздка спрямована на підтримку мирного процесу після десятиліть конфлікту між урядом і FARC. Під час візиту Понтифік зустрівся з жертвами насильства, колишніми комбатантами та політичними лідерами, закликаючи до примирення та прощення. Під гаслом «Demos el primer paso» («Зробимо перший крок») він закликав колумбійський народ будувати майбутнє, засноване на справедливості та братерстві.
У 2018 році він опублікував Лист до люду Божого про зловживання в Церкві. Текст, який рішуче звертається до кризи сексуального насильства в Церкві, просить прощення та сприяє заходам для запобігання майбутнім порушенням. Усю католицьку спільноту було наполегливо закликано до запобігання цим злочинам і боротьби з ними, вимагаючи прозорості та відповідальності.
У 2019 році Папа Франциск підписав Документ про людське братерство в Абу-Дабі разом із Великим Імамом Аль-Азхару Ахмадом Аль-Тайєбом. Ця історична угода сприяла міжрелігійному діалогу, миру та співіснування між народами, засуджуючи всі форми насильства та екстремізму. Документ став важливим кроком у зміцненні відносин між християнством та ісламом.
Потім ми наближаємося до 2020 року, року, який ми завжди будемо пам’ятати як пов’язаний з пандемією. Саме в дні локдауну, коли ніхто не міг вийти з дому і була «червона зона», Папа вирушив на безлюдну площу Святого Петра на надзвичайну Молитву за захист від пандемії. Самотня молитва, але транслювана на всіх телевізорах світу, щоб молитися за кінець пандемії COVID-19, пропонуючи втіху та надію всьому світу.
У 2021 році ми бачимо його в апостольській подорожі до Іраку, ставши першим понтифіком, який відвідав цю країну. Під час місії він зустрівся з переслідуваними християнськими громадами, потім помолився серед руїн Мосула та розмовляв з шиїтським лідером аятолою Аль-Сістані. Поїздка принесла рішуче послання миру, надії та примирення нації, позначеній роками конфлікту та розколу.
25 березня 2022 року у відповідь на війну в Україні Папа Франциск під час урочистостей у базиліці Святого Петра вирішив присвятити Росію та Україну Непорочному Серцю Марії. Акт, здійснений у співдружності з єпископами з усього світу, закликав до миру та захисту Богородиці для двох народів у конфлікті. Цей жест нагадує прохання Матері Божої Фатімської у 1917 році та підкреслює заклик Папи припинити війну та страждання.
У ці роки понтифікату, звичайно, не бракує уваги до наймолодших. Тож у серпні 2023 року він вирішив провести Всесвітній день молоді в Лісабоні, зібравши мільйони молодих людей з усього світу. З посланнями надії та залучення він закликав їх бути протагоністами майбутнього, заснованого на вірі, солідарності та любові.
У 2024 році Папа Франциск продовжив свою відданість реформі Римської Курії, впроваджуючи апостольську конституцію Praedicate Evangelium, опубліковану в 2022 році. Головна мета реформи — зробити Курію більш ефективною, прозорою та орієнтованою на євангелізаційну місію Церкви. Серед найбільш значущих змін — більша децентралізація, більш активна роль мирян у структурах Ватикану та реорганізація дикастерій для покращення управління та комунікації. Завдяки цим нововведенням план Папи полягає в тому, щоб зробити управління Церквою більш сучасним, доступним і ближчим до потреб вірних у всьому світі.
Програмами, передбаченими Папою на 2025 рік, буде святкування звичайного ювілею, події великого духовного значення, яка відбувається кожні 25 років. З темою «Паломники надії» Ювілей був проголошений як можливість для вірних з усього світу відновити свою віру через паломництва, молитви та діла милосердя.
Раптова госпіталізація 14 лютого 2025 року через двосторонню пневмонію перекреслила плани і, отже, завадила Понтифіку взяти участь у святкуванні Святого року та урочистостях свого Понтифікату. Його стан спочатку був критичним, але останніми днями він поступово стабілізувався.
До цього моменту його єдиним голосним свідченням є аудіо, яке пролунало 6 березня цього року серед вірних, які зібралися на молитву Розарію на площі Святого Петра: «Від щирого серця дякую вам за ваші молитви за моє здоров’я з площі. Я заберу тебе звідси. Хай вас Бог благословить і Богородиця береже. Дякую». Кілька слів, записаних іспанською мовою в приватній квартирі Джемеллі, щоб подякувати тим, хто виявив до нього прихильність і близькість останніми днями.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
