«Якою є надія Церкви в Європі?»: у Тірані відбулися засідання другого дня зустрічі Генеральних секретарів

24 червня 2023

У столиці Албанії — Тірані триває зустріч Генеральних секретарів єпископських конференцій Європи, яка розпочалася 22 червня і триватиме до 25. Серед учасників засідань — владика Андрій Хім’як, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ.

«Якою є надія Церкви в Європі?»: у Тірані відбулися засідання другого дня зустрічі Генеральних секретарів

Другий день праці Генеральних секретарів європейських католицьких конференцій розпочався із представлення однієї із основних тем: «Якою є надія Церкви в Європі?» Це представлення здійснив архиєпископ Мальти Чарльз Шіклуна, побудувавши свою доповідь на Папській адгортації св. Івана Павла ІІ «Церква в Європі». Завершуючи свій виступ, владика Чарльз Шіклуна поставив присутнім три питання для обговорення.

«Святий Іван Павло ІІ окреслив виклики, які затьмарюють надію, та вказав знаки, які її розкривають. Питання, яке виникає: як ми можемо проголошувати конкретними справами Євангеліє надії в поточному контексті Європи? Як пропагувати культуру життя? Яка роль жінки в сьогоденні? Як нам синодально жити, щоби свідчити надію?» — виголосив перше питання доповідач.

Відтак промовець ствердив, що Папа Франциск запропонував герменевтичні критерії для розпізнавання шляхів надії. «Як ми можемо працювати над донесенням цих критеріїв і бути відкритими до нових знаків і нових шляхів надії у контексті, який зазнає негативного впливу травми агресії проти територіальної цілісності України з багатьма наслідками на кількох рівнях?» — таким було озвучене друге запитання.

І третє запитання було таким: «Який резонанс знаходять у нас підстави надії, які вказав папа Венедикт XVI: незнищенна жага Бога, правда Євангелія, здоровий пошук молоддю радикального і глибокого християнства?»

Натомість, в іншій доповіді доктор Йоаннес Хартл представив тему «Надія в пост-християнському світі. Практична перспектива нової євангелізації». Він запропонував 10 пунктів, на які Церква мала б звернути свою увагу:

постава смирення;
фокусування на місії;
теоцентричний підхід;
керигма;
сприйнятлива раціональна мова;
якість душпастирства;
Церква, яка молиться;
привітна культура Церкви;
гнучкість і відкритість в культурному контексті;
сміливий і контркультурний підхід.

Цього ж дня представляли свою діяльність секретарі Комісій євангелізації і культури та душпастирської опіки.

Другий день праці завершили Божественною Літургією у катедральному храмі Святого апостола Павла м. Тірани.

Катедральний храм Святого апостола Павла у м. Тірана (Албанія)

На завершення присутні помолися за справедливий мир в Україні перед знаною місцевою фігурою Матері Божої.

Варто зазначити, що ця статуя, яка зображує Пресвяту Богородицю із Дитятком Ісусом, була подарована архидієцезії Тірани-Дуррес та її єпископові Аряну Додаю Комітетом національного примирення, який у цей час очолював Гжін Марку.

У 1966–1967 роках задля її збереження від знищення комуністичним режимом люди закопали її поблизу помешкання рідного дядька Гжіна Марку і засипали добривами, щоб не викликати підозр комуністичних розвідників. Згодом була повернута до життя з приходом демократії, але при спробі вивезти її за кордон для реставрації у 1992 році була конфіскована в порту Дуррес державними установами і зберігалася у сховищах Національного історичного музею в Тирані до 24 вересня 2022 року.

Фігура Пресвятої Богородиці із Дитятком Ісусом, врятована у період комуністичного переслідування Церкви

Саме на прохання архиєпископа і митрополита Тірани-Дурреса Аряна Додая фігура Матері Божої була передана катедральній парафії. І з 24 вересня 2022 року було відновлено її почитання. Сьогодні вона вважається знаком воскресіння Церкви після комуністичного переслідування.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ