XXXIX Апостольська подорож Папи Франциска до Бахрейну. День третій
Третій день поїздки Папи Франциска до близькосхідної країни: від святкування меси на Національному стадіоні Бахрейну вранці, до зустрічі з королем у папській резиденції та зустрічі з молоддю у Католицькому школі Святого Серця у м. Авалі.
Папа Франциск: бути дітьми Отця означає навчитися любити всіх Його дітей
Справжній виклик для того, щоби бути дітьми Отця та будувати світ братів, полягає у тому, щоби навчитися любити всіх. На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у суботу, 5 листопада 2022 року відслужив на Бахрейнському Національному стадіоні. Цим богослужінням розпочався третій день Апостольської подорожі до Бахрейну. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
У Євхаристійному богослужінні взяли участь коло 30 тисяч вірних, які прибули не тільки з чотирьох країн, які охоплює Апостольський Вікаріат Північної Аравії, — Бахрейну, Кувейту, Катару та Саудівської Аравії, — але також і з інших країн регіону. Варто зазначити, що католики тут належать до різних обрядів, це не тільки близькосхідні християни, що представляють Східні Католицькі Церкви, але також трудові мігранти з Індії, що належать до малабарської та маланкарської традицій.
Силою Христа є любов
Свої роздуми під час проповіді Святіший Отець розпочав із слів пророка Ісаї про Месію: «Великою буде його могутність і мир не матиме кінця». Він зазначив, що це може здаватися суперечністю, оскільки в світі бачимо, що чим більше шукають могутності, тим більші загрози для миру. Однак, Ісая називає Месію «Князем миру». «Велич його могутності користується не силою насильства, а слабкістю любові», — сказав проповідник, підкреслюючи, що силою Христа є любов, і також нас Він наділяє цією силою. І йдеться про те, щоби любити завжди та любити всіх.
Любити завжди
Зупинившись на читанні з Євангелії, Папа підкреслив, що вони заохочують любити в кожній ситуації. І погляд Христа є конкретним, Він не каже, що це буде легко, ані не пропонує сентиментальну любов. Ісус є не іренічним, а реалістом, а тому говорить про тих, хто бажає зла, і про ворогів. Він знає, що в нашому житті триває щоденна боротьба між любов’ю та ненавистю, Він бачить, «і через це страждає», в багатьох частинах світу «прояви влади, що живляться гнітом і насильством, стараються розшити свій простір, стискаючи простір інших».
Що ж чинити, коли перебуваємо в схожих ситуаціях? «Пропозиція Ісуса є вражаючою та сміливою. Він вимагає від Своїх мужності ризикнути в чомусь, що на перший погляд здається програшним. Він закликає завжди і вірно перебувати в любові, незважаючи ні на що, також і маючи перед собою зло та ворога», — зазначив Святіший Отець, пояснюючи, що Ісус закликає Своїх не іренічно мріяти про світ, наповнений братерством, а, починаючи від себе, докладати зусилля, конкретно та відважно живучи загальним братерством, залишаючись витривалими в добрі також і тоді, коли отримуємо зло.
Папа зауважив, що Ісусове запрошення не стосується в першу чергу великих проблем людства, але конкретних життєвих ситуацій, таких як стосунки в сім’ї, в християнській громаді, в світі праці. Завжди існуватимуть ситуації напруження та конфліктів, але той, хто слідує за Князем миру завжди повинен бути схильним до миру. «І неможливо відновити мир, якщо на лихе слово відповідати ще гіршим, якщо за ляпасом слідує інший: ні, потрібно „знешкодити“, перервати ланцюг зла, це необхідно зробити, розбити спіраль насильства, перестати культивувати образу, перестати нарікати та плакати над собою. Потрібно перебувати в любові, завжди: це Ісусова дорога, щоби віддати хвалу Богові небес і будувати мир на землі», — сказав Святіший Отець.
Любити всіх
Переходячи до другого аспекту, проповідник зауважив, що не вистачить обмежити наші зусилля на користь любові лише колом тих, від кого ми отримуємо любов. Заохочення Ісуса є вражаючим, «бо розширяє межі закону та здорового глузду», адже навіть близьку людину є важко любити, хоч і здається раціональним. Загалом, саме це старається робити кожна група, щоби зберегти мир всередині себе. Але Ісус каже: «Якщо любите тих, які вас люблять, яка ваша заслуга? Чи ж і митарі так не чинять?».
«Справжній виклик, щоби бути дітьми Небесного Отця та будувати світ братів і сестер, полягає у тому, щоби навчитися любити всіх, також і ворога», — мовив Папа, пояснюючи, що це означає обрати не мати ворогів, «не бачити в іншому перешкоду, яку слід здолати, але брата та сестру, яких слід любити». Це означає «приносити на землю відбиток неба», погляд і серце Отця, Який каже сонцю сходити до добрих і на лихих.
Найбільший дар
«Браття, сестри, силою Ісуса є любов, й Ісус дає нам силу любити саме так, у спосіб, який нам здається надлюдським. Але схожа здібність не може бути лише плодом наших зусиль, вона є насамперед благодаттю. Благодаттю, яку слід наполегливо просити», — сказав Святіший Отець, заохочуючи це чинити. Бо ми часто підносимо до Бога чимало прохань, але «ось це є суттєвим для християнина: вміти любити як Христос». «Любити — це найбільший дар, і ми отримуємо його, коли вивільняємо місце для Господа в молитві, коли приймаємо Його присутність у Його слові, яке перемінює нас, і в революційному смиренні роздробленого Хліба», — підсумував проповідник, подякувавши учасникам богослужіння, які прибули з різних країн Затоки, за їхнє «лагідне та радісне свідчення братерства».
Папа до молоді в Бахрейні: Церква з вами і потребує кожного з вас
Під час своєї Апостольської подорожі до Бахрейну, 5 листопада 2022 року, Папа Франциск також зустрівся з молоддю. Зустріч відбувалася в школі Пресвятого Серця Христового у Авалі. Святіший Отець поділився думками про три виклики, які стоять перед юнаками та дівчатами, закликаючи їх відповідати на них у взаємодії з Богом, стаючи борцями за братерство.
Цінності, які перевершують тимчасові досягнення
Зустріч розпочалася свідченням лейтенанта Королівської гвардії Бахрейну Абдулли Аттії, випускника школи Пресвятого Серця Христового. Він розповів, що впродовж свого юнацького віку часто приділяв час заняттям спорту та досяг у ньому значних успіхів. «За 16 років своєї спортивної кар’єри я досяг успіху, отримав відповідне визнання, медалі і навіть встановив рекорд Гіннеса, але я усвідомлюю та з великою смиренністю визнаю, що медалі та кубки з часом покриваються іржею. А є дружба і братерство, які триватимуть вічно», — підкреслив Абдулла. Говорячи про свій період навчання у школі, він відзначив у ній чудовий приклад єдності та взаємоповаги. Ба більше, для нього Бахрейн, який об’єднує всіх громадян для підтримки миру та стабільності, виражається у понятті єдності у різноманітті, яка є головною причиною зростання та розвитку країни.
Віра в Бога та віра в себе
Інше свідчення лунало з уст Меріни Моти. Вона розповіла, що народилася у католицькій сім’ї, є учасницею хору та читцем у своїй парафії. «Ставши читцем, я не лише навчилася, наскільки важливою є вимова слів, але й того, що Слово Боже — це історія. Хоча ця історія закінчилася Книгою Об’явлення, але вона продовжує жити в наших серцях через Святого Духа Божого», — зазначила Меріна. Згадуючи підлітковий вік, вона наголосила на важливості духовного проводу в цьому періоді, адже «ми ніколи не хочемо ходити наодинці і ніколи не хочемо почуватися виключеними. Однак деякі події не піддаються контролю і вони просто стаються. Ми можемо втратити з поля зору наші пріоритети і почати потурати культурі байдужості. Ми намагаємося втекти від своїх проблем, можемо почати ненавидіти себе та оточуючих і навіть забути своє власне коріння. Але у нас є вибір, і я вирішила не дозволяти своїм емоціям керувати мною, а радше використовувати їх для зміцнення віри в себе, в людей і в оточуючий світ, а також у Бога», — поділилася дівчина. Вона також розповіла про те, що для неї означає віра. «Віра невидима, але вона відчувається, віра — це сила, коли ми відчуваємо себе слабкими, віра — це надія, коли все здається втраченим. Якщо ви вірите в Бога і вірите в себе, все інше стане на свої місця. Якщо ми віримо в свої сили і серйозно працюємо, немає нічого, чого не зможемо досягти», — сказала Меріна, поставивши кілька питань Папі Франциску, що стосувались порад підліткам, які зустрічаються з різними соціальними проблемами, та ефективності молитви, спілкування з Богом у тиші.
Створювати здорові стосунки
Останнім свідченням поділився тридцятиоднорічний Невін Варгезе Фернандес. Він зазначив, що зростати у католицькій вірі в Бахрейні для нього було безпечно та без ризику. «Ми мали змогу виражати свою віру та вести міжрелігійні розмови з нашими друзями дуже вільно. Особисто я вірю в те, що наша віра виражається більше вчинками, ніж словами, тому що, бачивши, більше віримо», — зауважив Невін Варгезе. Однак він сказав, що бути молодим католиком у сучасному світі не є легко, адже це вимагає багато молитов і жертовності, «оскільки легко впасти в спокусу і бути втягнутим до світського способу життя. Виклики щоденного життя часто можуть суперечити цінностям Євангелія. Тому важливо створювати добрі та здорові стосунки, щоб прислухатись до інших і реагувати у здоровий спосіб, таким чином свідчачи Церкву, відкриту для всіх», — зазначив Невін. Він висловив радість, відчуваючи близькість Святішого Отця, адже його присутність додає сили та підбадьорює. «Ми хочемо бути гідними дітьми Церкви під вашим проводом і пишаємося тим, що можемо практикувати нашу віру без страху», — сказав уродженець Бахрейну.
Культура піклування, яка зауважує іншого
Уважно вислухавши свідчення, Папа Франциск сказав, що щасливий бачити у Королівстві Бахрейн місця зустрічі та діалогу між різними культурами та віруваннями. «І зараз, дивлячись на вас, які не є одновірцями і не боїтеся бути разом, я думаю, що без вас це співіснування різноманітностей було б неможливим. І не було б майбутнього! У тісті світу ви є доброю закваскою, якій судилося рости, долати багато соціальних і культурних бар’єрів і сприяти паросткам братерства та новизни. Саме ви, юнаки та дівчата, як невгамовні мандрівники, відкриті до безпрецедентного, не боїтеся звіритись один одному, провадити діалог, „галасувати“ та змішуватися з іншими, стаючи основою дружнього та солідарного суспільства», — підкреслив Святіший Отець.
Він звернувся до молоді з трьома закликами. Перший з них стосувався долучення до культури піклування. «Турбота означає розвиток внутрішнього наставлення співпереживання, уважного погляду, який відводить нас від нас самих, тактовну присутність, яка перемагає байдужість і спонукає виявляти зацікавлення іншими. Це поворотний момент, початок новизни, протиотрута замкнутому світу, який, просякнутий індивідуалізмом, пожирає своїх дітей; проти світу, полоненого смутком, який породжує байдужість і самотність», — зауважив Папа. Він зазначив, що дії Ісуса завжди були оживлені піклуванням. «Він увійшов в історію, щоб сказати нам, що Всевишній піклується про нас; щоб нагадати нам, що бути на стороні Бога означає піклуватися про когось і про щось, особливо про найбільш потребуючих», — підкреслив Святіший Отець.
Потреба сіяти братерство у світі
Друге запрошення для молоді стосувалось братерства. Говорячи про свідчення Абдулли Аттії, який говорив, що треба бути чемпіоном не тільки на спортивному майданчику, але й у житті, Папа закликав молодь бути борцями за братерство, яке є викликом для глобалізованих й багатокультурних суспільств. «Усіх інструментів і технологій, які пропонує нам сучасність, недостатньо, щоб зробити світ мирним і братерським. Як бачимо, вітри війни, власне, не вщухають разом із технічним прогресом. З сумом констатуємо, що в багатьох регіонах напруженість і загрози зростають, а час від часу спалахують конфліктами. Але часто це трапляється тому, що ми не працюємо над серцем, тому що ми дозволяємо дистанціям до інших розширюватися, і таким чином етнічні, культурні, релігійні та інші відмінності стають проблемами та страхами, які ізолюють, а не можливістю зростати разом. І коли вони здаються сильнішими за братерство, яке нас пов’язує, виникає ризик зіткнення», — зауважив Святіший Отець. Тому він запросив молодих юнаків та дівчат бути сіячами братерства, яке виходить з віри та стосується любові до ближнього (пор. 1 Йо 4,20–21), до всіх, а не тільки до тих, хто нам подобається.
Навчатися вибирати правильний напрямок у житті
Папа Франциск вказав про третій клич до молоді, який стосується виклику прийняття вибору в житті. «І завжди, опинившись перед викликом, як на роздоріжжі, потрібно обирати, втягуватися, ризикувати, вирішувати. Але для цього потрібна хороша стратегія: ви не можете імпровізувати, живучи лише інстинктом або лише миттєвостями! Як саме підготуватись, тренувати свою здатність вибору, креативність, сміливість, наполегливість? Як відточити внутрішній погляд, навчитися оцінювати ситуації, вловлювати суттєве? Потрібно зростати в мистецтві робити вибір, приймати правильний напрямок», — сказав Святіший Отець.
Підлітковий вік як нагода для розпізнавання та пошуку добрих порадників
Відповідаючи на питання, яке стосувалося пубертатного віку, він сказав, що в цей період ми зустрічаємось з багатьма викликами. А тому порадив підліткам продовжувати рішуче ступати вперед, але не самотні. «Бог не залишає вас одних, але, щоб подати вам руку, Він чекає, поки ви попросите Його. Він супроводжує нас і провадить. Не через надзвичайні речі або чуда, а делікатно промовляючи через наші думки та почуття», — поділився Папа. Щоб навчитися розпізнавати голос Бога, необхідний близький діалог з Ним та збереження в серці того, що добре і дає нам мир. Цьому сприяє молитва у тиші, про що запитувала Меріна. «Господь бажає освітити ваш розум, ваші найпотаємніші думки, прагнення, які ви носите у своєму серці, судження, які визрівають у вас. Він хоче допомогти вам відрізнити суттєве від зайвого, добре від того, що шкодить вам та іншим, правильне від того, що породжує несправедливість і безлад», — зауважив Святіший Отець, вказуючи на близькість Бога, Який нас оберігає.
На завершення він порадив молоді завжди шукати хороших порадників та духовних супутників у житті, мудрих і надійних людей, які можуть спрямувати і допомогти. «Як Папа хочу сказати вам: Церква з вами і дуже потребує вас, кожного з вас, щоб омолодитися, дослідити нові шляхи, спробувати нові мови, стати більш радісною та гостинною. Ніколи не втрачайте сміливості мріяти та жити на повну!» — побажав Святіший Отець.
Зустріч завершилася закликами молоді до миру, що прозвучали різними мовами, спільним проказуванням молитви «Отче наш» і Апостольським благословенням. Із школи Пресвятого Серця Папа повернувся до своєї резиденції в комплексі королівського палацу.