СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиXLV Апостольська подорож Папи Франциска у Папуа-Нову Гвінею. День п’ятий і шостий
6–7 вересня, у п’ятий і шостий день своєї Апостольської подорожі Азією та Океанією Папа Франциск відвідав Папуа-Нову Гвінею. Прибувши і відпочивши першого дня, на наступний день Святіший Отець здійснив візит ввічливості до Генерал-губернатора, зустрівся з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства, далі він навідався до жіночої Технічної середньої школи «Caritas», де мав нагоду поспілкуватися з дітьми, а завершенням дня стала зустріч з єпископатом, духовенством, богопосвяченими особами і катехитами Папуа-Нової Ґвінеї й Соломонових островів, яка відбулася санктуарії Пресвятої Марії, Помічниці християн, в Порт-Морсбі.
Папа Франциск прибув до Папуа-Нової Ґвінеї
Розпочався другий етап 45-ї Апостольської подорожі Папи Франциска. У п’ятницю, 6 вересня 2024 року, після шестигодинного польоту з Джакарти, літак на борту зі Святішим Отцем приземлився о 19:06 місцевого часу (12:06 київського часу) в міжнародному аеропорту Порт-Морсбі, столиці Папуа-Нової Ґвінеї. Біля підніжжя трапу літака Папу зустрів віце-прем’єр-міністр країни Джон Россо та двоє дітей у національному вбранні, які вручили йому квіти. Після офіційної церемонії привітання Святіший Отець вирушив до Апостольської нунціатури. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
В Папуа Новій-Ґвінеї Папа перебуватиме до 9 вересня. Вже в суботу, 7 вересня, він здійснить візит ввічливості до генерал-губернатора, після чого відбудеться зустріч з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства. На вечір заплановані відвідини школи, яку провадить Карітас, і зустріч з духовенством, богопосвяченими особами і катехитами в санктуарії Матері Божої, Помічниці християн.
Папа: християнська віра сприяє цілісному розвитку суспільства
Христове Євангеліє призначене для всіх народів, воно не прив’язане до жодної земної влади, але здатне сприяти тому, щоб у світі зростало Боже Царство, Царство справедливості, любові та миру. Про це сказав Папа Франциск у своїй першій промові в Папуа-Новій Ґвінеї, зустрічаючись в суботу, 7 вересня 2024 року, у столиці країни з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства. Субота, шостий день його 45-ї Апостольської подорожі, розпочалася візитом ввічливості до Генерал-губернатора Папуа-Нової Гвінеї. Опісля Святіший Отець прибув до конгресцентру «APEC House», де відбулася зустріч зі світом політики, в якій взяли участь також глави урядів із країн тихоокеанського регіону.
Сприяти цілісному та справедливому розвитку країни
Промовляючи після Генерал-губернатора Боба Дадае, який згадав про два візити святого Івана Павла ІІ та назвав Церкву «одним із головних партнерів у дбанні про розвиток», Папа відзначив той факт, що у Папуа-Новій Ґвінеї, архіпелазі з сотнями островів, розмовляють понад вісьмастами мовами, тут присутні численні етнічні групи, що свідчить про надзвичайне культурне багатство. «Зізнаюся, це те, що мене дуже захоплює, включно і з духовним рівнем, тому що я уявляю, що це величезне розмаїття є викликом для Святого Духа, який створює гармонію відмінностей!» — підкреслив Святіший Отець.
За словами Папи, культурне, а також екологічне багатство країни є водночас великою відповідальністю, оскільки зобов’язує всіх, владу разом з громадянами, сприяти цілісному, сталому та справедливому розвитку, який покращує умови життя всіх без винятку. Необхідною умовою для досягнення таких довготривалих результатів є, зокрема, стабільність інституцій. «Підвищення інституційної міцності та досягнення консенсусу щодо фундаментальних рішень дійсно є необхідною складовою для цілісного та інклюзивного розвитку, — зауважив він. — Це також вимагає далекоглядного бачення і атмосфери співпраці між усіма, навіть незважаючи на відмінність ролей і розбіжності в поглядах».
Покращення якості громадянського суспільства
Наступник апостола Петра вказав на необхідність припинення в країні міжплемінного насильства, яке спричиняє багато жертв, не дозволяє людям жити в мирі й перешкоджає розвитку. «Тому я апелюю до почуття відповідальності кожного, щоб зупинити спіраль насильства і натомість рішуче стати на шлях, який веде до плідної співпраці, на благо всього народу країни», — закликав він. За його словами, закріплення домовленостей щодо основ громадянського суспільства «з готовністю кожного пожертвувати чимось зі своїх позицій заради загального блага», може призвести до покращення інфраструктури, сфер охорони здоров’я, освіти, а також розширити можливості для отримання гідної праці.
«Однак — ми це добре знаємо, але іноді забуваємо — люди потребують не лише життєвих благ, але й великої надії в серці, яка дозволяє їм жити добре, дає їм смак і відвагу братися за масштабні проекти, і дозволяє підняти погляд вгору, до неосяжних горизонтів», — вів далі Святіший Отець. У цьому контексті він вказав потребу спрямовувати дух до вищих реалій. «Необхідно, щоб поведінка була підкріплена внутрішньою силою, яка захищає її від ризику зіпсуватися і втратити на цьому шляху здатність усвідомлювати сенс своїх дій й виконувати їх з відданістю та постійністю», — сказав він.
Віра, яка надихає вчинки людей
Відтак Папа вказав на цінність гасла його подорожі до Папуа-Нової Ґвінеї: «Молитися», натхненне запитанням учнів до Ісуса: «Господи, навчи нас молитися» (Лк. 11,1). «Можливо, дехто, надто уважний до „політкоректності“, здивується такому вибору, але насправді він помиляється, бо народ, який молиться, має майбутнє, черпаючи силу і надію згори, — підкреслив він. — І навіть емблема райського птаха в логотипі мандрівки є символом свободи: тієї свободи, яку ніхто і ніщо не може придушити, бо вона внутрішня, і її охороняє той Бог, Який є любов’ю та бажає, щоб Його діти були вільні».
Святіший Отець висловив гаряче сподівання, що для всіх тих, хто сповідує в цій країні християнство, віра ніколи не буде зведена до дотримання ритуалів і приписів, але що вона полягатиме в любові до Ісуса Христа й слідуванні за Ним, і що вона «може стати живою культурою, надихаючи уми та вчинки», тим маяком світла, який освітлює шлях. «У такий спосіб віра також може допомогти суспільству в цілому зростати і знаходити добрі та ефективні рішення для своїх головних викликів», — сказав Папа.
Святіший Отець відзначив важливість благодійності, якою займаються християнські спільноти Папуа-Нової Ґвінеї, закликаючи їх до співпраці з представниками влади, суспільства та інших релігій й конфесій задля спільного блага всіх громадян. «Яскраве свідчення блаженного Пітера То Рота, — як говорив святий Іван Павло ІІ під час Святої Меси з нагоди його беатифікації, — вчить нас великодушно віддавати себе на служіння іншим, щоб суспільство розвивалося в чесності й справедливості, в гармонії й солідарності. Нехай його приклад, а також приклад блаженного Джованні Маццукконі з Папського Інституту Закордонних Місій та всіх місіонерів, які звіщали Євангеліє на вашій землі, дарує вам силу та надію», — побажав Святіший Отець.
Папа до дітей Папуа-Нової Ґвінеї: перед Богом ми всі унікальні
Триває візит Папи Франциска до міста Порт-Морсбі, столиці Папуа-Нової Ґвінеї. У суботу, 7 вересня, після обіду Святіший Отець відвідав жіночу Технічну середню школу «Caritas», яку провадить Згромадження Сестер Милосердя Ісуса. Це згромадження було засноване в Японії у 1937 році завдяки євангелізаційній діяльності салезіянських місіонерів. Технічна школа «Caritas», заснована 1995 року, має на меті виховувати християнські цінності та готувати молодих жінок до майбутнього працевлаштування або до започаткування власної справи, яка принесе користь їхній родині та країні. На зустріч з Папою до цього навчального закладу прибули також діти, якими опікуються мережа «Callan Services», що допомагає дітям та дорослим з інвалідністю, та «Street Ministry», неурядова організація, заснована Архидієцезією Порт-Морсбі в 2010 році, яка надає допомогу бездомним.
Зустріч зі Святішим Отцем відбулася у приміщенні спортзалу, де зібралося понад 1000 осіб, здебільшого дітей. Тут його зустріли Архиєпископ Порт-Морсбі кардинал Джон Рібат, Настоятелька Згромадження Сестер Милосердя Ісуса та директорка школи. Двоє дітей у національному вбранні подарували Папі квіти.
Приймати і дарувати любов
Після привітальних слів кардинала Джона Рібата та кількох традиційних хореографічних композицій, виконаних дітьми, двоє дітей звернулося до Святішого Отця із запитаннями, на які він відповів у своїй промові. «Я дуже радий зустрітися з вами і розділити з вами цей святковий момент», — наголосив він. — Я також дякую вашим друзям, які поставили мені два складних запитання». Перше запитання прозвучало з уст юнака з інвалідністю: «Чому ми мусимо страждати через свою інвалідність? Чому я не можу бути таким, як інші? Навіщо це страждання? Чи є надія також і для нас?». Відповідаючи на це запитання, Папа сказав: «На це запитання у мене є лише одна відповідь: „Ніхто з нас не схожий на інших, тому що ми всі неповторні перед Богом!“». Він наголосив, що „надія є для всіх“ і що „кожен з нас у світі має свою роль і місію, яку ніхто інший не може виконати“, і навіть якщо це, з одного боку, передбачає труднощі, то з іншого боку, приносить також і радість, в різний спосіб для кожної людини. „Так, ми всі маємо обмеження, — пояснив він, — деякі речі ми вміємо робити краще, а інші нам важко даються або й ніколи не вдаються. Але не це є визначальним, не це визначає наше щастя, а любов, яку ми вкладаємо в те, що робимо, що даємо і що отримуємо. Дарувати любов, завжди, і приймати з розкритими обіймами любов, яку отримуємо від людей, які нас люблять — це найпрекрасніше і найважливіше в нашому житті, в будь-якому стані і для будь-якої людини… навіть для Папи! Наша радість не залежить ні від чого іншого: наша радість залежить тільки від любові“.
Ніхто не є «обтяжливим»
Друге запитання Святішому Отцю поставила бездомна дівчинка: «Чому ми не маємо таких можливостей, як інші діти, і як ми можемо бути корисними, щоб вчинити наш світ гарнішим і щасливішим, навіть якщо ми живемо в занедбаності та бідності?». «Вчитися день за днем любити Бога і ближніх усім серцем! — відповів Папа. — І намагаючись навчитися, також і в школі, всього, що ми можемо, робити це якнайкраще, навчаючись і докладаючи максимум зусиль до кожної можливості, яка нам дається, щоб плекати і вдосконалювати наші дари і вміння». Єпископ Риму навів приклад того, як кішка готується до великого стрибка: «Спочатку вона концентрується і спрямовує всі свої сили та м’язи в потрібному напрямку. Можливо, це відбувається миттєво, і ми навіть не помічаємо, але вона це робить. Так і ми: концентруймо всі свої сили на меті, якою є любов до Ісуса, а в Ньому до всіх братів і сестер, яких зустрічаємо на своєму шляху, а потім з поривом наповнюймо все і всіх своєю любов’ю! У цьому сенсі ніхто з нас не є „обтяжливим“, як ви сказали, а ми всі є прекрасними Божими дарами, скарбом один для одного!».
На завершення Папа Франциск подякував дітям і всім тим, хто ними опікується. «Підтримуйте завжди це світло, яке є знаком надії, і не тільки для вас, але й для всіх, кого ви зустрічаєте, а також для нашого світу, іноді такого егоїстичного і заклопотаного речами, які не мають значення. Нехай світло любові не згасає! І, будь ласка, моліться також за мене!» — сказав він.
Папа: Господь чинить нас знаряддями своєї благодаті
Заключною подією другого дня перебування Єпископа Риму в Папуа-Новій Ґвінеї стала зустріч з єпископатом, духовенством, богопосвяченими особами і катехитами Папуа-Нової Ґвінеї й Соломонових островів, яка відбулася санктуарії Пресвятої Марії, Помічниці християн, в Порт-Морсбі, до якого Папа Франциск прибув після відвідин середньої технічної школи, яку провадять католицькі черниці.
Практично 95 % населення архіпелагу сповідує християнство, більшість є лютеранами, а католики становлять приблизно 31 %. Конференція Католицьких Єпископів Папуа-Нової Ґвінеї і Соломонових островів об’єднує чотири митрополичі архидієцезії та 15 дієцезій у Папуа-Новій Ґвінеї та одну архидієцезію та дві дієцезії Соломонових островів.
Мати відвагу звіщати Євангелія
Папа Франциск промовляв, вислухавши вітальне слово голови єпископату та свідчення черниці, священника, катехитки та делегатки синоду про синодальність. Він зосередився на кількох особливостях християнського та місіонерського шляху.
Покликаючись на санктуарій, в якому вони перебувають, Папа згадав історію постання однойменного храму в Турині на півночі Італії, до будівництва якого святого отця Боско надихнула Пресвята Богородиця. «Марія пообіцяла йому, що якщо він матиме відвагу почати будувати цю святиню, то на нього зійдуть великі благодаті. Так і сталося: церква була збудована, — і вона чудова, — вона стала центром проповіді Євангелія, навчання молоді та благодійності, вона стала дороговказом для численних людей», — сказав він.
За словами Святішого Отця, ця історія уособлює символ однойменного санктуарію в Папуа-Новій Ґвінеї у значенні трьох аспектів християнської й місіонерської подорожі. Насамперед йдеться про відвагу почати. «Місіонери прибули в цю країну в середині ХІХ століття, і перші кроки їхньої праці були нелегкими, деякі спроби зазнали невдачі, — сказав Папа. — Але вони не здавалися: з великою вірою і апостольською ревністю продовжували проповідувати Євангеліє і служити своїм братам і сестрам, багато разів починаючи наново там, де зазнали невдачі, з багатьма жертвами. Про це нам нагадують ці вітражі, крізь які сонячне світло посміхається нам крізь обличчя святих: жінок і чоловіків з різних верств суспільства, пов’язаних з історією вашої громади». Як зазначив Наступник святого Петра, завдяки святим ми не припиняємо наш шлях уперед, без страху, знаючи, що ми не одні: це Господь діє в нас і з нами (пор. Гал. 2,20), роблячи нас, як і їх, знаряддями своєї благодаті (пор. 1 Пт. 4,10).
Краса вірності й любові
Другий аспект — краса перебування тут, на який вказав Папа, нагадує про те, що «найпрекраснішим скарбом в очах Отця є ми, об’єднані навколо Ісуса під покровом Марії, духовно з’єднані з усіма нашими братами і сестрами, яких Господь нам ввірив». У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на слова катехитки Джеймс, яка, ділячись своїм свідченням, запитувала як передати ентузіазм місії молоді. «Я не думаю, що для цього існують „техніки“, — відповів він. — Однак, одним з випробуваних способів є плекати і ділитися з ними нашою радістю бути Церквою — про це казав Венедикт XVI, — гостинним домом, складеним з живих каменів, вибраних і дорогоцінних, які Господь поклав поруч один з одним і скріпив Своєю любов’ю (пор. 1 Пет. 2,4–5)». Тому, за його словами, краса присутності не стільки у великих подіях та моментах успіху, скільки у вірності та любові, з якою ми прагнемо разом зростати кожного дня.
Бог діє через людські зусилля
Третій аспект, на який вказав Папа, стосується надії на зростання. За його словами, необхідно продовжувати сіяти зерна добра в борознах світу. «Вони здаються крихітними, як гірчичне зернятко, але якщо ми віримо і не перестаємо їх сіяти, завдяки Божій благодаті вони проростуть, дадуть рясний урожай (пор. Мт. 13,3–9) і виростуть деревами, здатними прийняти небесних птахів (пор. Мк. 4,30–32), — зауважив Святіший Отець. — Про це говорить святий Павло, коли нагадує нам, що зростання того, що ми сіємо, не є нашою справою, але Господньою (пор. 1 Кор. 3,7), а Мати-Церква вчить цьому, коли підкреслює, що навіть через наші власні зусилля саме Бог робить так, щоб його Царство прийшло на землю».
На завершення Папа висловив вдячність Богові за те, як Євангеліє вкорінюється і поширюється в Папуа-Новій Гвінеї та на Соломонових островах. «Продовжуйте свою місію як свідки відваги, краси та надії!» — заохотив він, закликаючи не забувати про Божий стиль, яким є співчуття, близькість і лагідність.
Після зустрічі з духовенством, яка завершилася проказуванням молитви «Радуйся, Маріє» та благословенням, Святіший Отець повернувся до Апостольської нунціатури.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
