СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиXLII Апостольська подорож Папи Франциска у Португалію. День третій
Від сповіді в парку Васко де Гама в Лісабоні до зустрічі з реаліями милосердя в Центрі Cвятого Вікентія де Поля в Серафіні, до Хресної Дороги в «Colina do Encontro». Це — події третього дня 42-ї Апостольської подорожі Папи Франциска до Португалії з нагоди Світових днів молоді.
Папа: милосердна любов — це початок і мета християнського шляху
Висповідавши вранці кількох учасників СДМ, Папа Франциск у п’ятницю, 4 серпня 2023 року, прибув до парафії святого Вінсента де Поля, розташованої в периферійному і неспокійному мікрорайоні Лісабона під назвою «Serafina», щоб зустрітися з представниками соціального центру, що діє при цій парафії, а також з представниками інших двох структур: притулку для дітей сімейного типу»Ajuda de Berço», що опікується дітьми та підлітками, яких батьки покинули або про яких не можуть піклуватися; та асоціації «Acreditar», яка надає різного роду підтримку важкохворим дітям та молоді, зокрема, онкохворим, та їхнім сім’ям. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Відповідаючи на привітання та представлення згаданих структур, Святіший Отець звернувся до присутніх з промовою. «Добре тут бути разом, — сказав він, — адже в контексті Світових Днів Молоді ми дивимося на Пречисту Діву, Яка встає і йде допомагати. Милосердя, насправді, є початком і призначенням християнського шляху, і ваша присутність, конкретна дійсність „любові в дії“, допомагає нам не забувати напрямок і сенс того, що ми завжди робимо». Посилаючись на свідчення, які він почув від представників харитативних структур, Папа запропонував присутнім роздуми над трьома темами: робити добро разом, діяти конкретно і бути поруч з найуразливішими.
Не ототожнюватися з хворобою і з проблемами
Роздумуючи про перший вислів — робити добро разом — Папа вказав на свідчення Жоао, який зазначив, що не можна дозволити, щоб хвороба чи проблеми «давали визначення» людині, бо «кожен з нас є даром, унікальним даром у своїх обмеженнях, цінним і священним даром для Бога, для християнської спільноти і для людства». «Отож, такі як ми є, збагачуймо разом і разом дозволяймо, щоб нас збагачували», — наголосив він.
Уважні до дійсності
Пояснюючи другий вислів — діяти конкретно — Єпископ Риму процитував слова з проповіді святого Івана XXIII, яку він виголосив під час Літургії у візантійському обряді у Ватикані 13 листопада 1960 року. Папа Іван ХХІІІ зазначав, що «Церква — це не археологічний музей». «Дехто так про неї думає, але вона не є ним», — сказав Святіший Отець Франциск, порівнюючи її до давньої криници в селі, яка дає воду сьогоднішнім поколінням, так само, як і майбутнім. Папа додав, що джерело втамовує спрагу людей, які прибувають до нього зі своїми тягарями. Тому так важливою є конкретність, тобто, «уважність до того, що відбувається тут і тепер».
На цьому місці Папа Франциск зазначив, що має у своїй промові ще багато речей, якими хотів би поділитися, але в нього погіршився зір і він не може дочитати її. А тому передав присутнім у письмовій формі та продовжив ділитися своїми думками, промовляючи експромтом. Він наголосив на конкретності, підкреслюючи, що «не буває абстрактної любові», справжня любов є конкретною, тобто такою, що «забруднює руки».
Уникати «дистильованого» життя
Святіший Отець зауважив, що кожен може поставити собі запитання: «Любов, яку я відчуваю до всіх присутніх, любов, яку я відчуваю до інших, є конкретною чи абстрактною?». Він заохотив замислитися, чи не гидуємо вбогістю інших, шукаючи «дистильоване життя, яке існує тільки в моїх фантазіях, але не в дійсності». «Скільки „дистильованих“ життів, які даремно прожиті. Проходять через життя, не залишаючи по собі сліду, бо їхнє життя не має жодної ваги. А тут маємо реальність, — підкреслив Папа, — яка залишає слід, реальність, яка триває багато років, яка є натхненням для інших. Не могло бути Світових Днів Молоді без урахування цієї дійсності. Тому що це теж є молодістю, в тому сенсі, що ви своєю поведінкою, своїми зусиллями, забруднивши руки, щоб доторкнутися до реальності страждань інших, постійно генеруєте нове життя», — підсумував Наступник святого Петра, складаючи присутнім подяку.
Преференція на користь потребуючих
У тексті промови, врученої в письмовій формі, роздумуючи над третім аспектом, що полягає в тому, щоби бути поруч із найуразливішими, Святіший Отець підкреслює, що «всі ми є уразливими та потребуючими», але «співчутливий погляд Євангелія» спонукає нас бачити потреби тих, хто в гіршому становищі. «Для християнина, насправді, не існує преференцій щодо тих, хто в потребі стукає у двері: земляків чи іноземців, належних до тієї чи іншої групи, молодих чи старих, симпатичних чи несимпатичних…», — відзначає він.
Усе перетворювати в любов
У цьому контексті Папа Франциск наводить історію з життя одного місцевого святого. Колись юнак Жуан Сьюдад, який мріяв про пригоди, вирушив у пошуки щастя, але після різних пригод знайшов щастя, зустрівши Ісуса. Це спонукало його навіть змінити своє ім’я, і він змінив своє прізвище Сьюдад на Божий. Він ходив вулицями міста та просив милостиню, кажучи: «Чиніть добро, браття і сестри, собі самим». Цим, за словами Папи, він свідчив, що жести любові — це в першу дар для того, хто їх чинить. «Якщо ми хочемо бути по-справжньому щасливими, навчімося все перетворювати на любов, даруючи іншим свою працю і свій час, кажучи добрі слова і роблячи добрі справи, навіть усмішкою, обіймами, вислуховуванням, поглядом», — заохочує Святіший Отець, додаючи, що сучасники не зрозуміли Жуана, і навіть помістили його до божевільні. Але це його не деморалізувало і саме цей досвід спонукав його заснувати Орден Братів Госпітальєрів, яких у багатьох країнах знають як «Боніфратрів».
Світові дні молоді в Лісабоні: обід з представниками молоді
Одним із моментів кожного Світового дня молоді є спільний обід Папи Франциска з представниками його учасників. У п’ятницю, 4 серпня 2023 року, в Апостольській нунціатурі в Лісабоні до столу зі Святішим Отцем сіли юнаки й дівчата різних національностей, представляючи різні континенти, та різного віку. З ними були також Лісабонський Патріарх кардинал Мануел Клементе та його помічник кардинал-номінат Амеріко Аґіяр.
Папа до молоді: хрест — найглибший сенс найбільшої любові
«Сьогодні ви ступатимете з Христом. Христос — це дорога, і ми прямуємо разом з ним, бо він іде», — сказав Папа Франциск, проповідуючи на початку молитви Хресної дороги, що є одним з традиційних заходів у програмі Світових днів молоді. Промовляючи до юнаків і дівчат, які в п’ятницю, 4 серпня 2023 року, зібралися в парку Едуарда VII в Лісабоні, Святіший Отець наголосив на цінності відкуплення, здійсненого Ісусом на хресті.
Папа вказав на важливість саме цієї дії — ходити — в земному житті Христа: він ходив зціляти хворих, йшов допомагати бідним, ходив, проповідуючи і навчаючи. Він додав, що з усіх Христових доріг «в нашому серці найглибше закарбувалася дорога на Голготу, Хресна Дорога». «І сьогодні ви, ми і я також молитовно ще раз переживемо Хресну дорогу», — промовив Святіший Отець до молоді.
Він зазначив, що дивлячись на Христовий шлях, «ми можемо побачити Бога, Який виходить із Себе Самого, щоб прийти серед нас». Саме про це, за словами Папи, йдеться в євангельських словах: «І слово стало тілом, і оселилося між нами» (Ів 1, 14). «І це Він робить з любові, це Він робить з любові», — повторив Святіший Отець.
Єпископ Риму підкреслив, що хрест, який супроводжує всі Світові дні молоді — це ікона, відображення цього шляху. «Хрест, — наголосив він, — це найглибший сенс найбільшої любові, любові, якою Ісус хоче обійняти ваше життя. Твоє життя, і життя кожного з нас. Ісус іде цим шляхом для мене, і ми всі повинні це усвідомити. Він ступає цією дорогою, щоб віддати своє життя задля мене. І ніхто не має більшої любові, ніж той, хто своє життя віддає за своїх друзів, ніж той, хто віддає своє життя за інших (пор. Ів. 15, 13)». Папа закликав молодь ніколи не забувати про це. «Тому, коли дивимося на Розп’яття — що є чимось таким болючим, таким важким — ми бачимо красу любові, яка віддає своє життя за кожного з нас».
«Господи, через твої невимовні муки я можу повірити в любов», — цей вислів, як розповів Папа, він почув від однієї дуже віруючої людини і ці слова його дуже вразили. «Ісус іде тою дорогою, — вів далі свої роздуми Святіший Отець, — але Він чекає більшого, Він чекає нашого супроводу, хоче побачити відкритими вікна моєї душі, твоєї душі, душі кожного з нас. Бо закриті душі потворні».
Єпископ Риму додав, що Ісус чекає, «щоб дати нам розраду, щоб висушити наші сльози». Папа запросив молодь відповісти собі самим на запитання, чи вони плачуть, як часто плачуть і що їх змушує плакати. «Ми всі в житті плакали і плачемо, — сказав він, — і коли плачемо, з нами є Ісус, який плаче разом з нами, бо Він нас супроводжує в темряві, яка нас приводить до плачу». Святіший Отець запросив присутніх замислитися у тиші над цим запитанням.
«Своєю лагідністю Ісус витирає наші заховані сльози, — сказав Папа після хвилини тиші. — Своєю присутністю Христос хоче заповнити нашу самотність. Він хоче також розвіяти наш страх, твій і мій страх — ці темні страхи Він хоче розвіяти відігнати Своєю розрадою, і Він хоче підштовхнути нас прийняти ризик любові. Тому що ви знаєте краще за мене, що любити — це ризик. Але ви повинні йти на ризик, щоб любити. Це дійсно ризик, але він вартий того, щоб на нього піти, і Христос супроводжує нас у цьому. Він супроводжує нас завжди, протягом усього життя Він йде поруч з нами. Сьогодні ми пройдемо з Ним дорогою Його страждань, дорогою наших тривог, дорогою нашої самотності».
Страхи і тривоги молодих людей
На кожній частині Хресної дороги 50 молодих людей з 21 країни світу у супроводі хору з 62 осіб та 30 інструменталістів в алегоричний мистецький спосіб відтворювали мученицьку смерть Христа, показуючи страхи та слабкості, які молодь відчуває в сучасному світі. Деякі з них говорять про те, що у них відбирають майбутнє, «кажуть, що життя повне можливостей, але важко побачити, де ці можливості, коли не вистачає грошей, коли неможливо знайти роботу і коли доступ до освіти часто практично неможливий». Вони скаржаться на це в роздумах, опрацьованих єзуїтом о. Нуно Товаром де Лемосом, який зібрав відповіді на опитування, проведене серед молоді різних країн світу, про те, що їх найбільше турбує. Війни, теракти, масові стрілянини, релігійні переслідування меншин є бичем для світу, ресурси якого безконтрольно експлуатуються, де люди помирають від голоду, а інші хворіють від переїдання. Інші змушені втікати від нелюдських ситуацій. Життя молоді часто позначене насильством у подружжі та в стосунках, жорстоким поводженням з дітьми, зловживаннями владою, булінгом, тривожністю чи депресією. В сім’ях, «де кидаються словами, важкими, як каміння», бракує уваги до людей похилого віку. Є також труднощі в стосунках і неспроможність досягти нав’язаної суспільством та егоцентричної моделі щастя, згідно з якою людина реалізує себе лише в очікуванні ідеальної усмішки для селфі та штучної уваги у «вподобайці» з боку інших. Існує страх потрапити в залежність від наркотиків, порнографії та алкоголю. «Нам не вдається приймати рішення, і ми не бачимо, в якому напрямку може продовжуватися історія», — свідчать юнаки й дівчата, зізнаючись, що бачать перед собою «лише шлях, заблокований великими перешкодами».
Ініціатива української молоді
Українська молодь на Світових днях молоді в Лісабоні прийшла на Хресну дорогу, яка сьогодні ввечері відбуватиметься за участі Папи Франциска, у футболках із портретами дітей, які загинули в Україні від рук російського агресора.
«Ця мовчазна акція на Світових днях молоді є символічною, адже ці діти ніколи не промовлять свого слова. Ці діти вже ніколи не стануть молодими. Під час цієї Хресної дороги рани нашого народу, наші рани, ми хочемо зʼєднати з ранами Христа. Воскресіння приходить через страждання і смерть. Ми приїхали сюди, щоб свідчити Христа страждаючого, страждаючого з усією Україною. І щоб зустріти Христа воскреслого, щоб воскресла Україна», — наголосив співініціатор акції, заступник голови Комісії УГКЦ у справах молоді о. Роман Демуш.
