СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Ярослав Приріз: Лише Господь спроможний відпустити людський гріх і розірвати його окови
14 жовтня, у день пам’яті св. Параскевії Тернавської, владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, здійснив душпастирські відвідини парафії с. Вільшаник на Самбірщині. У співслужінні о. Богдана Добрянського, декана Самбірського, о. Олега Здреника, адміністратора парафії, єпископ відслужив Божественну Літургію.
Під час проповіді владика Ярослав пояснив вірним євангельське читання про оздоровлення розслабленого, як повідомляє пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. «Чотири друзі несуть розслабленого до Ісуса, одухотворені сильною вірою у Нього, яка полягає у цілковитій впевненості в його чудотворній силі. Із такою вірою вони не зважають на осудження людей, бо те, що вони шукають і що їх веде, — це бажання фізичного зцілення для їх друга. Ісус відповідає на їх віру ласкавим зверненням до хворого: „Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи“ (Лк. 5, 20)», — зазначив проповідник. Владика Ярослав зауважив, що дарування прощення в той час, коли очікується зцілення, може спантеличити. Однак це пояснює, чому нераз стаються хвороби.
Відтак єпископ пояснив, що хвороби є тісно пов’язані з гріхом і є або його прямим наслідком, або нагодою для виходу з нього. Тож, коли розслабленого принесли до Ісуса, то перші слова, які той почув від Ісуса були: «Сину, відпускаються тобі твої гріхи» (Мк 2,5). «Ісус сказав ті слова прощення тому, що розслаблений так дуже потребував їх почути. У тих словах прощення він так сильно відчув в серці любов Ісуса Христа до нього, що став на рівні ноги і розпочав нове життя», — сказав проповідник.
Далі проповідник зауважив, що Слово Боже показує нам велике Боже милосердя. «Гріх загніздився в людині, спаралізував її, учинив нездатною до того, до чого вона є сотворена — до творення добра. Гріх учинив людину своїм в’язнем. А чудо стається, як про це ми сьогодні почули, при зустрічі з Господом, коли прямуємо до Нього наполегливо, зі свідомістю, що тільки Він є спроможний відпустити людський гріх, розірвати окови гріха», — зауважив проповідник.
Для отримання прощенння потрібно зробити перший крок — визнати свої гріхи. «Не завжди це є легко. Повсюди в світі люди заперечують гріх. Говориться навіть, що найневинніший у світі є сам світ, бо він проголошує, що гріха нема. Про гріх говориться з усмішкою й іронією, люди перестали боятися гріха. Бояться забруднення середовища, бояться невиліковних недуг, пандемій, бояться ядерної війни, але не бояться гріха як порушення своїх стосунків з Богом, смертельної хвороби, яка їх нищить», — зауважив владика Ярослав.
Проповідник пояснив, що гріх присипляє совість, через що та стає нездатною розпізнавати межі добра і зла. «Зло поволі проникає в людське серце, роблячи його своїм невільником», — зауважив владика Ярослав. Святий апостол Павло пригадує, що «всі згрішили» і потребують визволення (Рим. 5,12). «Христос помер за наші гріхи» (І Кор. 15, 3) і прагне визволити нас з неволі гріха. «Але якщо ми кажемо, що не маємо гріха, то самі собі закриваємо дорогу до спасіння», — наголосив єпископ.
Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Олегу за душпастирське служіння, а жертводавцям і вірним за турботу про оновлення Божого храму. «З понад 137 років існування ця святиня прийняла сотні тисячі молільників, які зверталися своїми прохання до Господа й були вислухані. Сюди приходили дорослі й діти, тут вірні нашої Церкви приймали різні святі Тайни; звідси, із цієї церкви, тіла багатьох наших християн провадили на вічний спочинок. Священики, які служили у цьому храмі, допомогли багатьом вірним здобути небесне Царство. У церкві завдяки присутності святих Тайн, вірні із грішників ставалися праведниками, із далеких від Бога ставалися Його друзям», — зауважив єпископ.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
