Владика Венедикт Алексійчук про Боже Провидіння та наші земні проєкти і стратегії

8 серпня 2022

Єпископ Єпархії Святого Миколая із осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США) владика Венедикт Алексійчук ділиться своїми роздумами на своїй фейсбук-сторінці. Цього разу владика застановляється над значенням «народження з висоти», що веде до життя у Бозі.

Владика Венедикт Алексійчук про Боже Провидіння та наші земні проєкти і стратегії

Людина сама не досягне Бога. Треба зродитись з висоти.

Дуже часто документи Церкви — це аналізи ситуації, потім пропозиції і опис того, що маємо робити. Однак, нічого не стається і не змінюється в Церкві після чергових рішень. Це не є еклезіально, це не є по-церковному.

Святоотцівське розуміння було і є дещо іншим: коли є проблема в Церкві чи у суспільстві, має бути шукання того, як відповісти Богові у цій ситуації, до чого кличе Бог через цю ситуацію, яка Божа воля. Наша ж сучасна ментальність зводиться до того, що ми це зрозуміємо і ми це зробимо. Ми постійно щось аналізуємо. А це не впливає на наше життя. Бо ми шукаємо рішення лише в наших головах, а вони мають обмежений об’єм інформації.

Одного разу Ісус Христос казав Никодиму, що той має відродитись з гори (див. Йо. 3, 7). Здається, що каже дурницю, що треба знову увійти в утробу матері. Христос каже: «Ти є з тіла і роздумуєш по-тілесному. Походиш з матері і не можеш збагнути про інший рівень життя». Хто походить від духа, думає по-іншому.

Ми ж думаємо тепер, що епіцентр буття людини в її людськості, психофізичній сфері. Ми є діти цього часу. Маємо свої програми: цього року робимо те, наступного — інше. Ми стали такими, маємо таку ментальність. Люди призвичаїлись до цього. Наче гуска, що йде у воду і обтрушується — нічого не залишається. Так і наші пасторальні проєкти, не зачіпають людей, вони обтрушуються з них.

Людина робить свій «святий проєкт», молиться до Бога, щоб допоміг реалізувати цей наш проєкт. Насамперед маємо жити в Христі, а не робити програми і проєкти, бо це є поганство. Часто думаємо, що можемо робити самі, планувати. Часто ми робимо проєкт, а він не реалізується. Ми стискаємо сили, але він не вдається, і тоді розпочинаємо шукати винного. Однак, проходить певний час, і до нас приходить розуміння, що саме в цьому був Промисел — не так склалось, як я хотів.

† Венедикт Алексійчук,
єпарх Чиказький