Владика Венедикт Алексійчук: Позбуватися власного суб’єктивізму, наближаючись до Бога
У чергових духовних роздумах єпископ Єпархії Святого Миколая із осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США) владика Венедикт Алексійчук пропонує застановитися над явищем суб’єктивізму у християнстві. За його словами, часто обмежений погляд на ті чи інші речі чи події призводить до їхнього неправильного трактування, а відтак — до зла і гріха. Лише у Бозі ми можемо віднайти істину.
Сила християнства — не в богословах чи церковних діячах. Сила християнства — у святих, які виражають християнство у своєму житті. Бо, як я вже згадував, проблема кожного з нас, що ми є в полоні свого суб’єктивізму. Кожен із нас дивиться на якісь проблеми зі своєї дзвіниці.
І деколи, коли я спостерігаю ті чи інші суперечки, що відбуваються в соціальних мережах, бачу, як кожна людина реагує відповідно до своїх переконань і стереотипів. Кожен свято переконаний, що його погляди правильні. Але інша інформація може його погляд змінити навіть радикально.
Наші позиції можуть набувати правдивої певности лише тоді, коли ми стаємо ближче до Бога, бо лише Він нам дає можливість ставати об’єктивними.
Будь-який наш гріх — це, певною мірою, суб’єктивізм. У якийсь момент ми думали собі, що це добре. Згрішили. А коли ми в Господі, то дивимося на все глобально і всебічно, бо лише в Бозі бачимо, що є добром. А диявол нам суб’єктивно показує дуже вузько: так зроби. Потім бачимо, які ми були страшні суб’єктивісти, як на те все дивилися під одним кутом.
Без глибшого духовного життя людина не зможе пізнати правду. Люди, котрі ближче стають до Господа, легше можуть сприймати різні ситуації, враховуючи усілякі сприйняття: модерні і традиційні. Не раз у нашій голові є немовби дві партії: консервативна — це ліва півкуля, яка відповідає за інтелектуальне життя особи, ліберальна — права півкуля, яка відповідає за емоційне життя. І в нашій голові завжди, як у Верховній Раді чи в американському Конгресі, тривають дискусії, в яких то одна, то друга півкуля бере гору.
Подібне часом трапляється на парафіях. Одна сторона говорить — і, здається, слушно каже. Вислухаєш інших — вони теж мають рацію. Але коли ти їх посадиш разом, почнеш слухати їх і вони почнуть слухати одні одних — лише тоді є більш об’єктивне розуміння. Тому дуже важливо в таких ситуаціях пробувати поставити себе на місце інших.
† Венедикт Алексійчук,
єпископ Єпархії Святого Миколая із осідком у м. Чикаго