СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Василь Івасюк вітає працівників освіти
Працівник освіти — це людина, котра «добре настановляє словом правди» (ІІ Тим. 2, 15). Покликання вчителя навчати, виховувати, прищеплювати любов дитини до всього українського, а саме: до минулого, традицій, культури, мови, символів і т. д. Теми із історії і культури рідного народу повинні підніматися у садках, школі, вузах серед народу й інтелігенції.
«Я — світло, на світ прийшов, щоб кожен,
хто в мене вірує, не перебував у темряві»
(Ів. 12, 46)
І). Працівник освіти — це людина, котра «добре настановляє словом правди» (ІІ Тим. 2, 15). Покликання вчителя навчати, виховувати, прищеплювати любов дитини до всього українського, а саме: до минулого, традицій, культури, мови, символів і т. д. Теми із історії і культури рідного народу повинні підніматися у садках, школі, вузах серед народу й інтелігенції.
Маємо цілий ряд відомих постатей, котрі пройшли звитяжний шлях і стали запорукою державотворення. І тому нині хочемо згадати українця Пантелеймона Куліша. Хто такий Пантелеймон Куліш — напевно не всі українці знають.
ІІ). Пантелеймон Куліш. Важко переоцінити роль Куліша у становленні української мови, української культури і самої України. Дня 07 cерпня 2019 року виповнилося 200 років з дня народження письменника і світоча українського народу. Пантелеймон Куліш був перекладачем, істориком, фольклористом, громадським діячем, найвизначнішою постаттю національної культури і борцем за свободу.
Іван Франко називав Пантелеймона Куліша першорядною особою в українстві. Нащадок козацької знаті одружився з княжною Білозерською, теж багатого козацького роду. Рід Білозерських-Білосельських по сьогодні є власниками палаців у Петербурзі. Власниками острова у Пітері, на якому зараз збудований якийсь дуже модний житловий масив.
Пантелеймон був відомим у Петербурзі і всій імперії видавцем, літератором, написав перший в українській літературі історичний роман «Чорна Рада». Придумав кулішівку — український фонетичний правопис, тому що все українське заборонялося 600 років. Власне кулішівкою був виданий Кобзар Шевченка, Святе Письмо. Пантелеймон дружив із веселим, балакучим і жартівливим Тарас Шевченком. Пізніше обоє будуть учасниками Кирило-Мефодіївського братства, котре вимагало освіти українською, науки українською, української історії і т. д. Шевченко дорого поплатився за це засланням із забороною писати й малювати, тобто заборонили те, чим він жив, і повернувся із заслання вимученим, виснаженим, хворим дідусем. Пантелеймонові повезло більше — за нього вступилися багаті родичі — дворяни…
Знищують державу не танки і гармати. Достатньо не думати про українське, хвалити і захоплюватися чужим, розвивати, вивчати і пам’ятати про сусіднє, популяризувати вороже. Байдужість людини завжди подібна до весняного снігу. Наша байдужість до свого рідного вбиває. Тоді держава зникає поступово і непомітно, як тане на галявині весною нагорнута купка снігу. Ходиш повз неї, а вона кожного дня все меншає і меншає аж поки зовсім не зникне. Одного разу озирнешся і на галявині снігу більше немає. Вулиці, будинки, люди ходять ті самі, але України може не стати. І від цих слів буває дуже боляче.
Тому примушуйте себе цікавитися українськими постатями, українськими досягненнями, українською історією і примушуйте всіх, від кого це залежить: журналістів, викладачів, вихователів, культурних працівників, владу — всіх розповідати нашому народові про українське. Рівночасно не забувайте слова Великого Кобзаря «І чужого научайтесь і свого не цурайтесь».
Висновки. «Я — світло» (Ів. 12, 46), щоб ви не перебували у темряві. Освітянин — це фахівець, котрий «добре настановляє словом правди» (ІІ Тим. 2, 15). Кожного дня, дізнавшись щось нове, примушуйте себе самого запитати, а скільки відсотків з отриманих знань були про Україну? Інакше зійдемо всі, як минулорічний сніг. Нехай це свято додасть вам ще більшого стимулу для вашої професійної діяльності на благо України.
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, випроси працівникам освіти в Ісуса Христа міцного здоров’я, незгасимого оптимізму, творчої наснаги, гідного відношення зі сторони держави та нових здобутків на освітянській ниві.
Господи, благослови працівників освіти доброю долею й допоможи їм своєю працею витерти сльози з очей і забрати сум з душі українського народу.
Благословення Господнє на вас!
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
2 жовтня 2019 року Божого,
Коломийський драмтеатр імені Івана Озаркевича
