СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Степан Сус: «Священнику на місіях потрібно бути не тільки добрим пастирем, а й мати лідерські якості»
«Завдання священника, якого Пасторально-міграційний відділ направляє в ту чи іншу країну душпастирювати, — насамперед зібрати наших вірних, заохотити їх ходити до Церкви, організувати школу. Такому священнику потрібно бути не тільки добрим пастирем, а й мати лідерські якості». Про це заявив голова ПМВ владика Степан Сус на зустрічі з вихованцями Тернопільської духовної семінарії.
«Більшість з вас, присутніх тут, думають, що ви закінчите семінарію, одружитесь чи може ні, вас висвятять на священника і відправлять на парафію сотрудником чи настоятелем, — кому як пощастить. А для місійної діяльності треба мати покликання, бажання робити щось більше і їхати туди, де вас можливо навіть не чекають. Люди будуть, і згодом буде чудова громада. Але треба розшукати тих людей. Це служіння перегукується з тим, як служив Ісус Христос. Він просто йшов в народ і збирав тих, які шукають Бога у своєму житті. І завдання священника, якого Пасторально-міграційний віддл направляє в ту чи іншу країну душпастирювати, — насамперед зібрати всіх тих наших вірних, які розсіяні в тому місті, заохотити їх ходити до Церкви, організувати школу. Такому священнику потрібно мати якості не тільки доброго пастиря, а й лідерські якості», — зазначив владика Степан.
Розповідаючи про сьогоднішні потреби для служіння за кордоном, голова Пасторально-міграційного відділу відзначив, що наразі потрібні 10 священників, зокрема для душпастирства на Кіпрі, у ПАР, Туреччині, Словаччині, Іспанії, Сингапурі, Естонії.
Відповідаючи на запитання семінаристів, чи йдеться про одружених священників чи неодружених, єпископ зазначив, що є країни, які починають відкрито дивитися на одружене священство і приймають одружених священників. «Наприклад, у Греції, в Афінах, місцевий єпископ готовий прийняти одруженого священника з сім’єю, щоби він жив при парафії і служив для українців. Або ми зараз думаємо над Словаччиною. Місцева влада дає нам у користування церкву в Братиславі. Маємо кандидатів на служіння. І там теж може бути одружений священник», — зауважив владика Степан.
Голова ПМВ також розповів про співпрацю з римо-католицькими єпископами. «Оскільки ми працюємо у країнах, де немає структур нашої Церкви, немає єпископа, тож коли ми відправляємо на служіння нашого священника, то комунікуємо з місцевою римо-католицькою ієрархією. Якщо є Східні Католицькі Церкви — ми з ним теж взаємодіємо. І часто вони допомагають нам в наданні в оренду приміщення. В деяких країнах священник отримує платню від місцевого єпископа чи від держави», — зазначив владика.
«Церква вас потребує. Не так Церква, як Господь Бог. Якщо ви сьогодні тут — це є ваше. І важливо, щоби ви цей скарб, це покликання, про яке апостол Павло каже, що „ми носимо у глиняних посудинах“ — щоби ми належно його пронесли і ніколи не випускали з рук. Ви належите до Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, але якщо ви відчуватимете, що ви себе чуєте в іншому виді служіння або відчуваєте покликання їхати на місії — ласкаво запрошуємо долучатися до нашої спільноти Пасторально-міграційного відділу. Священники потрібні завжди в різних точках світу, там, де є наші вірні. Вони потребують біля себе душпастиря. І ми повинні йти туди, де Господь нас потребує для інших людей», — закликав семінаристів владика Степан.
У зустрічі також взяли участь працівники Пасторально-міграційного відділу УГКЦ о. Андрій Гах та о. Роман Ільницький, які презентували свій напрямок роботи у відділі, і ректор Тернопільської духовної семінарії о. Іван Римар.
За матеріалами Пасторально-міграційного відділу УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Персони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
