СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Степан Сус: «Cмерть — це лише поріг до життя вічного… І так важливо просити в Бога усвідомлення цього вічного життя»
Cмерть — це лише поріг до життя вічного, до чогось більшого, безкінечного. І так важливо молитися та просити в Бога усвідомлення цього вічного життя. Про це заявив голова ПМВ владика Степан Сус під час заупокійної Літургії у церкві Дрогобицьких священномучеників Северіана, Якима та Віталія в межах XV Міжнародної прощі мігрантів та їхніх родин Самбір—Зарваниця.
«Ми сьогодні з вами зібралися на цю Cвяту Літургію у 6-й день нашої прощі з Самбора до Зарваниці. Традиційно в цей день завжди згадували всіх померлих, перш за все, прочан, які протягом 15 років здійснювали це паломництво і відійшли до вічності. Останні роки згадували о. Василя Поточняка, який є одним з організаторів та ідейників цього паломництва. Також згадували всіх мігрантів, заробітчан, кого доля закинула в різні куточки світу і там у різних обставинах їх спіткала смерть», — зазначив владика Степан.
Смерть — лише поріг до життя вічного
Єпископ зауважив, що щоразу, коли ми читаємо чи роздумуємо про смерть, найперше на думку спадає щось неприємне. «Зі словом смерть асоціюється смуток, прощання — все те, що не притаманне життю. Але якщо заглянемо глибше в контекст Святого Писання, то побачимо, що щоразу, коли Господь ставить слово „смерть“, то поряд ставить і слово „життя“. І немовби намагається нас переконати, що смерть — лише поріг до життя вічного, — наголосив голова ПМВ. — Уявіть собі, скільки порогів за день ми переступаємо. Ми не звертаємо уваги на пороги, коли рухаємося у житті. Нас цікавить, що є там, за порогом. Ми переступили поріг церкви й увійшли до церкви, нам цікаво бути тут».
Ми молимося за померлих, бо хочемо, щоби вони були щасливими
Він відзначив, що під час молитов за померлих ми просимо Бога, щоби Він оселив душі наших близьких у місці, де немає болю, печалі, смутку. І зауважив, що з плином часу й років для кожної людини щастя уособлює місце, де немає болю та печалі. Це те місце, яке приготував для усіх нас Господь.
«І сьогодні ми молимося за всіх наших померлих рідних, друзів, знайомих, за о. Василя, паломників, заробітчан і всіх людей, які померли часто в непростих обставинах життя. Ми молимося за них, бо хочемо, щоби вони були щасливими. Бо там, у вічності й обіймах Божого милосердя і любові, людина може бути щасливою, бути з Богом. Тому так важливо молитися та просити в Бога цього усвідомлення, цього розуміння вічного життя», — зазначив голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.
Кожен день нашого життя — це великий подарунок
Крім того, єпископ наголосив: щоразу, коли ми молимося за померлих, то маємо нагоду подумати над нашим власним життям, подумати про те, що кожен день нашого життя — це великий подарунок, шанс, можливість щось змінити, покаятись, перепросити Господа.
«Нехай Господь почує нашу молитву. Нехай огорне Своєю ласкою і благодаттю, Своїм милосердям і любов’ю душі всіх наших померлих, тих, які здійснюють своє паломництво у вічність, які переступили поріг смерті. А ми, хто рухається до цього порогу, щоби гідно проживали кожен день, цінуючи всі можливості, які нам дає Бог для добрих справ, щоби ми були людьми побожними», — звернувся до присутніх владика Степан.
За матеріалами Пасторально-міграційного відділу УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Персони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
