СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Петро Стасюк: «Катехизація є необхідною, бо вона нагадує нам, які найважливіші точки віри нас усіх єднають»
Боже Слово та Катехизм посідають вагоме місце в житті Української Греко-Католицької Церкви, оскільки ці книги є основою нашої віри, Церкви та складовою для єдності. Саме тому наша Церква є сильною і потужною, бо знає, якою вона є та що їй потрібно.
На цьому наголосив владика Петро (Стасюк), Правлячий єпископ Мельбурнської єпархії (Австралія) та голова Патріаршої катехитичної комісії, в інтерв’ю для Департаменту інформації УГКЦ. Отож, про значення Катехизму для УГКЦ, етапи його розвитку та новизну, а також про довготривале служіння владики Петра (Стасюка) — далі у нашій розмові.
— Владико, Синод Єпископів УГКЦ цього року присвячений темі Божого Слова та катехизації. На ваш погляд, чому ця тема є важливою для Синоду? Чому саме її взяли до розгляду?
— Катехизація є надзвичайно важливою частиною нашого церковного життя. Вона має можливість єднати всю Церкву, бо в катехизації ми чітко розуміємо та знаємо, у що ми віримо, як ми молимося і як живемо… Наша Церква «посіяна» по всьому світу. Тому катехизація нагадує всім українцям, хоч би де вони перебували, чого саме Церква вчить, яка є віра Церкви і що це вкрай потрібно усім нам. Адже поза межами України ми бачимо багато місцевих (можна сказати, локальних) звичаїв і традицій, які не є поганими, однак можуть спонукати до того, що деякі люди не будуть пізнавати УГКЦ в певному краю.
— Як ви вважаєте, в якому стані тепер перебуває катехизація в УГКЦ? Які є проблемні моменти? Що потрібно змінити чи покращити?
— Я неймовірно радий, що маю можливість бачити на Синоді єдність думок серед єпископів. Це було досить довершено та на високому рівні. Ба більше, деякі гості говорили, що вони були захоплені тим, що владики думають про майбутнє Церкви, співпрацювали одне з одним і дискутували. Це означає, що Церква хоче і бажає дійти до кращого стану. Ми розуміємо, що секуляризація набирає обертів у світі, що дедалі менше людей відвідують храми, бо старі методи передавання віри (наприклад, від батьків та дідусів чи бабусь) — слабшають. Катехизація є необхідною, тому що вона нагадує нам, які найважливіші точки віри єднають нас усіх.
— Ви говорили у своїй доповіді про Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха». Розкажіть, будь ласка, про цю книгу. Чому вона є важливою для нас? Чи стала вона настільною книгою для кожного греко-католика?
— Катехизм «Христос — наша Пасха» — це офіційне вчення нашої Церкви. Ми вперше в нашій історії маємо Катехизм, який ухвалений Синодом Єпископів УГКЦ та визнаний всіма Церквами в усьому світі. На цьому Катехизмі ми можемо базувати авторитет усієї Церкви і він дійсно з’єднує нашу спільноту, хоч би де ми були. Ми маємо свій Катехизм, над яким працювали досить довго. Проте після багатьох консультацій (протягом 10 років) ми змогли досягнути розуміння в тому, що наша Церква вчить, на чому вона стоїть і яким має бути українець-греко-католик. У книзі не йдеться про відмінність між нами та іншими Церквами, у ній насамперед пояснюється, ким ми є та чому повинні бути греко-католиками.
— А як щодо іншомовних версій цього Катехизму? Над чим тепер триває робота?
— Українською мовою ми надрукували приблизно 120 тисяч примірників Катехизму і цього тижня замовимо ще. Варто зазначити, що 50 тисяч примірників побачили світ російською мовою, 12 тисяч — англійською, а 5 тисяч — португальською. Під час Синоду ми також дізналися, що іспанський переклад вже завершений, а владики з Польщі стверджують, що незабаром вийде і польський переклад. Крім того, Катехизм мають перекласти ще дев’ятьма мовами, зокрема французькою, німецькою, італійською та іншими.
— Зараз говорять про друге видання Катехизму. Однак ви одного разу сказали, що нам спочатку варто освоїти перше видання. Що саме ви мали на увазі? У чому полягає це ваше переконання?
— Деякі люди, коли побачили цей Катехизм, запевняють, що в ньому не все є… Через різні причини деякі речі не є у Катехизмі, тому люди кажуть, що треба додати те чи те. Ми віднайшли декілька таких речей, які можна додати до наступного варіанту Катехизму. Думаю, надзвичайно важливо, щоб ми вивчили спочатку цей Катехизм, який тепер перекладається різними мовами. Припускаю, пройде ще приблизно 10–15 років, поки ми освоїмо його. Цікаво, що Катехизм побачив світ сім років тому, але ніхто не знайшов ніяких помилок. Це добре, що люди хочуть другого видання, але зараз воно ще не є в пріоритеті.
— Не кожен вірний нашої Церкви може прочитати Катехизм і все в ньому правильно зрозуміти. Можливо, є потреба в його спрощеній версії…
— Ми в Патріаршій катехитичній комісії думали про це, тому Синод Єпископів УГКЦ кілька років тому поблагословив працю над виданням Молодіжного катехизму. А через кілька днів буде представлено проект цього Катехизму для молоді. На мою думку, він буде неймовірно цікавим для молодих людей (віком від 16 до 30 років). Цей Катехизм буде також офіційним та буде написаний мовою сучасної молоді. Дуже чекаю на вихід у світ цього Катехизму. Зараз укладають знімки та ілюстрації. Я вважаю, що «випробувальний термін» триватиме три роки, щоб розглянути Катехизм для молоді. А через кілька років ми зможемо дізнатися, в якій саме редакції він вийде.
— Владико, 25 років свого єпископського служіння ви присвятили для того, щоб займатися катехитичною справою в нашій Церкві. Які були основні етапи протягом цього довготривалого періоду?
— Справді, 25 років тому мене обрали на єпископа. У той період було важко, адже не було ніяких сучасних наукових книжок, видань для катехизації, окрім дуже старих. Тож ми тоді шукали способи, щоб рухатися вперед…
Через два роки с. Луїза Цюпа, СНДМ, заступник голови Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ приїхала з Бразилії працювати, тож ми скликали з’їзд катехитів з усього світу, який відбувся в Рудному в 1995 році. На цьому заході зібралося понад сто найкращих катехитів того часу. Одна з ідей, яка тоді пролунала, полягала в тому, що треба писати загальний Катехизм УГКЦ. Варто зауважити, що всі ідеї з того з’їзду ми втілили протягом кількох років. Ми працювали над ним 10 років та мали чимало з’їздів катехитів, науковців та інших фахівців нашої Церкви. Він вийшов у 2011 році.
Я поважаю ту команду, яка працювала над Катехизмом, і радий, що вони — найкращі теологи світового рівня нашої Церкви — ще досі живуть. До речі, Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав був у цій команді та відповідав за моральну частину Катехизму, о. Мирон Бендик — за першу частину, а п. Михайло Петрович — за літургійну частину.
Слід зазначити, що були різні форми катехизації — книжки, які допомагали вчителям/катехитам катехитизувати, а також катехитичні школи, інститути тощо.
Велику допомогу у встановленні й розвитку катехитичного служіння надав і далі надає Катехитично-педагогічний інститут УКУ, який є науковою і методичною базою у творенні і впровадженні катехитичних програм.
На мою думку, написання Катехизму з’єднало нашу Церкву. Катехизм — наша віра і офіційне вчення Церкви — це те, на що ми спираємося як Церква. Ми зараз бачимо, що УГКЦ є сильною і потужною, бо вона знає, якою вона є та що їй потрібно.
— Владико, що вам вдалося досягнути, про що мріяли та бажали?
— Я мав надзвичайно велику ласку, благословення та привілеї в житті. Я думаю, що моє найбільше благословення, коли я мав можливість працювати з добрими людьми в Комісії та працювати над Катехизмом. Ми мали привілеї пережити цей час, брати участь у цьому і з Синодом, з усією Церквою та досягнути це для Бога.
Моя натура є такою, що я буду виконувати те завдання, яке маю. Моя воля — слухати Церкву, слухати Синод, слухати людей та вирішувати, що варте уваги, на що скерувати сили, знайти всі можливості, щоб досягнути необхідного (бажаного). Наша Патріарша катехитична комісія має талант тримати свою візію на потрібних речах та здійснювати свої обіцянки.
Не слід забувати, що чимало людей працюють у Комісії приблизно 15–20 років. Сестра Луїза Цюпа, яку називають матір’ю катехизму, є однією з найбільш заслужених. І я вдячний, що мав можливість працювати з нею.
— Що ви можете побажати нашим читачам?
— Цього року я відчуваю глибоку єдність на Синоді Єпископів УГКЦ. Владики щиро цікавляться та переймаються проблемними ситуаціями в нашій Церкві, особливо в цій сфері. Наступні кроки є надзвичайно важливими щодо катехизації дорослих, а також щодо першої святої Сповіді та Причастя.
Мало людей справді знають нашу віру, бо роз’їжджаються в різні кінці світу. Тому нам потрібно за допомогою сучасних способів виховувати нових катехитів і постачати їм необхідні матеріали. Я бажаю, щоб ми мали ласку та силу здійснити ті заклики/завдання, які тепер ставимо перед собою.
Розмовляв о. Ігор Яців,керівник Департаменту інформації УГКЦ
