Владика Микола Семенишин: «Важливо для християнина є співпрацювати із Божою благодаттю»
У неділю, 14 квітня, владика Микола Семенишин, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ, очолив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі Царя Христа, Центрального протопресвітеріату м. Івано-Франківськ, у межах проведення Великопосних реколекцій для парафіяльної спільноти.
На святкове недільне богослужіння численно зібралися парафіяни й гості храму, а також духовенство. У часі Літургії архиєрею співслужили ігумен монастиря й настоятель храму преп. о. Артемій Новіцький, ЧСВВ, та священнослужителі парафії, як інформує Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Наука, яку виголосив владика Микола після прочитання уривка із Євангелії, стала останньою у межах проведення днів віднови духа на парафії Царя Христа, які розпочалися кілька днів раніше — у четвер, 11 квітня.
Роздуми над Божою любов’ю та перебування у тиші
«З Божої ласки цією Божественною Літургією ми завершуємо цьогорічні Великопосні реколекції у вашому храмі. Ми роздумували над безмежною Божою любов’ю, яка є незбагненною для нашого розуму й виявляється на хресті до кожного із нас. Ми роздумували також про важливість тиші, мовчання у духовному житті, бо без тиші важко почути голос Божий. Так важливо для нас, учнів Христа, шукати щодня кілька хвилин, щоб побути з ним у тиші, слухаючи Його слова», — пригадав владика.
Оздоровлення біснуватого юнака: співпраця із Божою благодаттю
Відтак архиєрей роздумував над подією із євангельського уривка про оздоровлення біснуватого: «Розпач батька змушує його іти до Того, кого називали Учителем, що робив різні чуда. Не знаємо, чи батько до цього випадку коли-небудь бачив Ісуса. Але він приходить до Нього, поклоняється й взиває про допомогу для свого біснуватого сина».
За словами проповідника, перед тим батько навідувався до учнів Христа, але вони не змогли оздоровити сина. Можливо, ця нездатність учнів хоче сьогодні нас навчити однієї важливої речі: якими б ми сильними, розумними, могутніми, досвідченими не були, є моменти, коли ми виключно своїми знаннями й здібностями не зможемо зробити чогось.
Тож, продовжує далі єпископ, так важливо для християнина є співпрацювати із Божою благодаттю. Ісус оздоровляє біснуватого сина через віру батька. Але перед тим, як це зробити, Господь, Який усе знає, запитує батька: «Чи віруєш, що Я можу це зробити?»
Чути голос Божий
«Як важливо слухати! Якби у цьому випадку батько не був уважний і не почув запитання Ісуса, не знаємо, що було б далі. Але батько уважний. Попри жахливу ситуацію зі своїм сином, він чує запитання Господа», — продовжив єпископ-помічник і додав: «І тут цікаве визнання віри батька: „Вірую, Господи, поможи моєму невірству“. А чи у нашому житті ми ствердно визнаємо свою віру у Господа? Дуже добре, якщо ми так робимо, адже віра — це дар від Бога, який ми щоденно маємо розвивати й скріплювати задля зростання».
Як мовив владика Микола, ми інколи маємо різні прохання до Бога, часто вказуємо Йому, як Він мав би вирішити наші прохання, але слід пам’ятати, що Боже милосердя набагато перевищує наші потреби. Тому слід старатися не обмежувати Боже милосердя до нас.
Господь не потребує ради
«Як казав слуга Божий Любомир Гузар, коли просимо, не радьмо Богові, як Він має це зробити. Бо Господь не потребує ради. Тож нехай Божа любляча рука зцілює наші рани», — зауважив на завершення своєї проповіді архиєрей.
Після богослужіння у храмі лунало «Многоліття», після чого владика Микола подякував усім вірним, які були присутніми на реколекціях та черпали Божого слова.
Згодом о. Артемій висловив вдячність єпископові за проведення днів віднови духа із глибокими проповідями для усіх вірних. На завершення владика Микола поблагословив усіх присутніх свяченою водою й уділив архиєрейське благословення.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ